Зауваження до статті №1 проекту закону «Про перевезення на таксі»

1 сентября 2013, 20:10
0
540
Зауваження до статті №1 проекту закону «Про перевезення на таксі»

зменшити масштаби проблем недосконалості законодавства, покликана АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, дозволяє викорінити КОРУПЦІОГЕННІ НОРМИ ще на етапі підготовки проектів

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА КОЛЕГІЯ АДВОКАТІВ | www.ADVOKAT-OBLASTI.kiev.ua | КИЕВСКАЯ ОБЛАСТНАЯ КОЛЛЕГИЯ АДВОКАТОВ

 

 

Україна, Київ

27.08.2013

№ ПЗ/ТАКСІ-СТАТТЯ/1

Міністерство інфраструктури України

МІНІСТРУ

01135, м. Київ-135, пр. Перемоги, 14

 

 

 

ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ

 

«ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»

(http://mtu.gov.ua/uk/alias_50/35806.html)

 

ЩОДО СТАТТІ №1 проекту закону

 

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ НА ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ

та у порядку, передбаченому Постановою КМУ №996 від 03.11.2010

у разі наявності підстав вирішити питання

до проведення відповідно до законодавства:

 

-         громадську експертизу

-         громадську антикорупційну експертизу

-         прийняти до уваги Роз'яснення Міністерства юстиції України від 21.05.2012 «АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА ЯК ЗАСІБ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ» та статтю 15 Закону України

«ПРО ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» …

 

проекту нормативно-правового акту,

оскільки має важливе суспільне значення

і стосується конституційних прав

свобод, інтересів і обов'язків громадян

 

 

…перелік інших високо достойних адресатів

наведений нижче…


 

 

ІНШІ ВИСОКОШАНОВНІ АДРЕСАТИ:

 

 

 

Член Кабінету Міністрів України

ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ

ВІЛКУЛ ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ

(згідно Указу Президента України №1085/2010 спрямовується і координується діяльність Міністерства інфраструктури України)

 

 

 

Міністерство юстиції України

 

 

 

Директор Департаменту

автомобільного транспорту

Міністерства інфраструктури України

ПЕТУХОВ Д.В.

 

 

 

Голова Громадської ради

при Міністерстві інфраструктури України

 

 

 

Члени Громадської ради

при Міністерстві інфраструктури України

(згідно переліку)

 

 

 

Члени Ради голів Громадських рад при органах виконавчої влади (при Кабінеті Міністрів України)

 

 

 

Голови Громадських рад при центральних

та місцевих органах виконавчої влади

 

 

 

Усім учасникам обговорення проекту закону (згідно переліку від 27.08.2013)

 

 

 

Урядовий веб-сайт "Громадянське суспільство і влада" та офіційні веб-сайти (електронні адреси) органів виконавчої влади, Засоби масової інформації, блоги, інформаційні інтернет видання, соціальні мережі, тощо…

 

 

 

Високошановні колеги!

 

«Київська обласна колегія адвокатів» засвідчує Вам свою повагу та повідомляє наступне.

 

Згідно наданої інформації Міністерство інфраструктури продовжує опрацьовувати зауваження та пропозиції до законопроекту «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ», які надійшли після його опублікування на офіційному сайті відомства.

Зокрема 27 серпня під головуванням високошановного директора Департаменту автомобільного транспорту Дмитра ПЕТУХОВА відбулося громадське обговорення законопроекту, в якому взяли участь представники громадських та професійних організацій таксомоторних перевізників.

Міністерство під час розробки нормативних документів має працювати виключно на принципах ВІДКРИТОСТІ та ПРОЗОРОСТІ, а відтак ЗВАЖАТИ НА ДУМКУ усіх громадських та профспілкових організацій перевізників, а також пасажирів, тощо.

Звертаємо увагу на необхідність приведення норм документу у відповідність до європейських стандартів у сфері таксомоторних перевезень, а також на чіткіше визначення функцій з видачі дозволів та порядку здійснення діяльності на ринку таксомоторних перевезень,  вартості дозволів тощо.

Незмінними мають залишатися пропозиції щодо наполягання на поверненні норми про обов’язок працівників ДАІ перевіряти наявність дозвільних документів у водіїв автомобілів з ознаками таксі та застосовувати штрафні санкції у випадку їх відсутності. Окрему увагу приділяти питанню надання Укртрансінспекції права на проведення контрольних перевірок інформаційно-диспетчерських служб та водіїв таксі.

Спірними залишаються питання вимог до водія таксі та обладнання автомобілів, які використовуватимуться для здійснення таксомоторних перевезень, можливості використовувати орендовані автомобілі тощо.

Не слід забувати зазначене Міністерством що «основною метою є безпека споживачів послуг таксомоторних перевезень – пасажирів. Крім того, прагнення допомогти перевізникам увійти у правове поле, вивести ринок таксомоторних перевезень з тіні та легалізувати його».

8 серпня під час опублікування проекту Закону України «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ» публічне обговорення цього документу лише почалося.

Так, слід погодитись, що громадські слухання що відбулися щодо пропозицій, що вже надійшли до Міністерства інфраструктури України. Але це ще не завершення процесу з підготовки нормативного акту, а тільки його проміжний етап, однак дуже важливий.

Згодні, що Департамент автомобільного транспорту Мінінфраструктури має продовжити приймати зауваження та пропозиції до 8 вересня та після цього провести підсумкову нараду з учасниками Робочої групи, а також з повідомленням інших зацікавлених осіб, згаданих у переліку вище та інших і вже потім допрацьований проект Закону напевно направлятиметься до Кабінету Міністрів України».

Не можна не погодитись, що «велика кількість зауважень до законопроекту пов’язана з тим, що до цього часу ніхто не займався врегулюванням ринку таксомоторних перевезень. В роботі цього ринку задіяні 220 тисяч працівників – таксистів, і Міністерство повинно вивчити і врахувати думку кожного. Тому цей процес не може бути швидким, і ніхто не спорить, звичайно, що він є доволі складним».

 

 

ПО СУТІ:

 

Ми уважно ознайомились та проаналізували опублікований 08 серпня 2013 року на офіційному інтернет-сайті Міністерства інфраструктури України проект Закону України «Про перевезення на таксі».

На жаль, на сьогодні, цей законопроект не передбачає системного та ефективного реформування ринку перевезень на таксі за європейським стандартом якості та безпечності послуг.

Окрім того, багато норм проекту Закону України «Про перевезення на таксі» не узгоджуються з вітчизняною нормативно-правовою базою та прямо протирічить загальноприйнятим світовим стандартам перевезень на таксі.

Проаналізувавши текст законопроекту, опублікованого на інтернет-сайті Мінінфраструктури, звертаємо Вашу увагу на ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ проекту Закону України «Про перевезення на таксі»:

З визначення «Вартість перевезення на таксі» зникло поняття руху зі швидкістю нижче граничної, в той час як європейські стандарти виробництва таксометрів та підрахунку вартості перевезення на таксі однозначно враховують цей параметр.

 

СТ. 1 ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»:

«1) вартість перевезення на таксі – обчислена таксометром сукупність значень плати за замовлення автомобіля, час очікування водієм таксі пасажиру (пасажирів) та пройдену відстань згідно вартості одного кілометру перевезення;

16) тарифна схема послуг таксі – сукупність узгоджених між собою тарифів (базовий, нічний, святковий, приміський, пільговий, тощо) за пройдену одиницю відстані, одиницю часу очікування пасажира (пасажирів) та плати за замовлення таксі».

Дане визначення протирічить п. 4.5.2. ДСТУ EN 50148-2001 «ТАКСОМЕТРИ ЕЛЕКТРОННІ». Зокрема, згідно ДСТУ EN 50148-2001 при визначенні вартості перевезення має бути передбачено відображення тарифних даних кожного зазначеного тарифу в робочій позиції ВІЛЬНО в такому поданні:

а) початкова оплата за наймання як певна сума грошей;

b) початковий час в секундах;

с) початкова відстань у метрах;

d) значення тарифу часу як певна сума грошей за годину;

е) значення тарифу відстані як певна сума грошей за кілометр;

f) там, де передбачено пристрій додаткової оплати, додаток означає збільшення плати як певної суми грошей.

Таким чином, запропоноване визначення не включає усі наявні тарифи таксі, та некоректно описане, зокрема, плата за замовлення прирівняна до оплати за наймання у той час, як має відноситися до додаткової оплати.

Більш ніж дивною видається можливість укладення публічного договору між водієм таксомотора і юридичною особою.

 

СТ. 1 ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»:

«3) договір перевезення на таксі — публічний договір, який укладається між замовником перевезення на таксі та суб'єктом господарювання - перевізником на таксі (виконавцем перевезення), предметом якого є перевезення пасажиру (пасажирів) та/або багажу;

7) замовник перевезення на таксі (далі - замовник)  – фізична або юридична особа, яка стосовно себе, пасажирів, що слідують разом з нею або визначених нею пасажирів та/або багажу має намір укласти або укладає договір перевезення на таксі».

Юридична особа не може укладати «стосовно себе, пасажирів, що слідують разом з нею» договір перевезення на таксі. Що стосується укладення договору стосовно визначених юридичною особою пасажирів, то такий вид перевезень не може розглядатися як перевезення на таксі, що здійснюється на підставі публічного договору, оскільки для того, щоб бути ідентифікованою як юридична особа, замовник повинен надавати документи, які підтверджують його статус як юридичної особи та повноваження представника діяти від імені юридичної особи. Проте, проект Закону України «Про перевезення на таксі» не передбачає надання таких документів. Отже, перевезення, що виконуються для юридичної особи стосовно визначених нею пасажирів, слід відносити до перевезень на замовлення.

Стосовно окремого перевезення багажу. Цивільний кодекс України розділяє такі види перевезення, як перевезення вантажу та перевезення пасажирів та багажу. Перевезення та таксі відноситься до перевезень пасажирів та багажу (ст. 910 ЦКУ): «За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу — також за його провезення».

У разі окремого перевезення багажу такий вид перевезень слід відносити до перевезень вантажу (ст. 909 ЦКУ): «За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату».

Отже, оскільки перевезення багажу окремо від пасажирів є суттєво відмінним видом перевезень, то його слід регулювати іншими нормативними актами, а не проектом Закону України «Про перевезення на таксі».

 

СТ. 1 ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»:

«5) дозвіл на таксі – документ дозвільного характеру, що надає право перевізнику на таксі у межах території, зазначеної у такому дозволу, укладати договір перевезення на таксі визначеним відповідно до вимог цього Закону транспортним засобом».

Згідно Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», документ дозвільного характеру — «дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності».

Згідно проекту Закону України «Про перевезення на таксі» дозвіл на таксі – це документ, який дає право укладати договір, а не здійснювати господарську діяльність. Отже, визначення дозволу на таксі не відповідає Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

 

СТ. 1 ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»:

«8) інформаційно-диспетчерські послуги – це діяльність з прийняття засобами зв'язку від замовника перевезення на таксі інформації про потребу у послугах з перевезення на таксі та передання будь-яким способом такої інформації водіям автомобілів таксі;

9) інформаційно-диспетчерська служба – суб’єкт господарювання, який на підставі дозволу (дозволів) на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерським пунктом надає інформаційно-диспетчерські послуги».

Передання інформації будь-яким способом включає також і передання інформації з використанням радіочастотного ресурсу України, а не тільки передання інформації засобами зв’язку (рухомого, фіксованого зв’язку або за допомогою інтернету). Використання радіочастотного ресурсу України здійснюється згідно Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Підставою для користування радіочастотним ресурсом України є наявність:

-    ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України (видаються НКРЗ) та дозволів на експлуатацію у суб’єктів господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг;

-    ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення i радіомовлення, та дозволів на експлуатацію у суб’єктів господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм;

-    дозволів на експлуатацію – у спеціальних користувачів, технологічних користувачів та радіоаматорів.

За відсутності вказаних документів використання радіочастотного ресурсу є незаконним. Приймаючи до уваги вищевказане, необхідно чітко визначити способи передачі інформації.

У проекті Закону України «Про перевезення на таксі» відсутня вказівка, що перевізник надає послуги таксі на підставі виданого дозволу. Формулювання звучить так, що послуги таксі має право надавати будь-який суб'єкт господарювання:

 

СТ. 1 ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»:

«11) перевізник на таксі (далі - перевізник) — суб'єкт господарювання, який на комерційній основі надає послуги з перевезення на таксі».

У цьому визначенні, як і у інших пов’язаних з ним визначеннях («послуги з перевезення на таксі», «договір перевезення на таксі», «таксі» тощо) відсутні згадування про те, що діяльність з перевезення на таксі має здійснюватися на підставі дозволу на таксі. Це дає підстави відносити до перевізників на таксі будь-яких осіб, що є суб’єктами господарювання та надають платні послуги з перевезення на таксі.

Відсутня вказівка, ким надаються послуги таксі. Виходячи з формулювання, такі послуги можуть надаватися ким завгодно.

 

СТ. 1 ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»:

«12) послуги з перевезення на таксі — оплатні послуги з перевезення пасажирів та/або багажу, які надаються на підставі договору перевезення на таксі».

Законопроект покликаний регулювати питання перевезень на таксі проте, він взагалі не містить визначення поняття «перевезення на таксі». «Послуги з перевезення на таксі» не ідентичні поняттю «перевезення на таксі». Окрім того, в тексті проекту Закону України «Про перевезення на таксі» неодноразово використовується поняття «перевезення на таксі» окремо від поняття «послуги з перевезення на таксі».

 

СТ. 1 ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ»:

«16) тарифна схема послуг таксі – сукупність узгоджених між собою тарифів (базовий, нічний, святковий, приміський, пільговий, тощо) за пройдену одиницю відстані, одиницю часу очікування пасажира (пасажирів) та плати за замовлення таксі».

Запропоноване визначення не включає усі наявні тарифи таксі та некоректно описане. Зокрема, плата за замовлення прирівняна до оплати за наймання, тоді як має відноситися до додаткової оплати. Вітчизняним законодавством не передбачені пільгові перевезення на таксі та механізми компенсації таких пільг.

Сфера дії проекту Закону України «Про перевезення на таксі» не охоплює перевезення на замовлення, які, як і таксі, є невід'ємною частиною легкових перевезень, а часто під виглядом перевезень на замовлення здійснюються таксомоторні перевезення. На наше глибоке переконання, доцільно ці два споріднених види діяльності регулювати одним законом, чітко розмежувавши поняття та порядок надання послуг, що надаються.

 

 

ВРАХОВУЮЧИ НАВЕДЕНЕ ВИЩЕ – ПРОСИМО:,

 

 

(1)Міністерство інфраструктури України ПРОСИМО:

 

a.     зареєструвати це лист, присвоїти відповідний вхідний номер та про прийняття до розгляду по суті ПОВІДОМИТИ про це зручним способом, а також надіслати усім учасникам обговорення, розглянути викладене та повідомити про це всіх високошановних адресатів.

 

b.     У порядку, передбаченому Постановою КМУ №996 від 03.11.2010 - в обов'язковому порядку провести консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо вказаного проекту нормативно-правового акту, що МАЄ ВАЖЛИВЕ СУСПІЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ І СТОСУЄТЬСЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ, СВОБОД, ІНТЕРЕСІВ І ОБОВ'ЯЗКІВ ГРОМАДЯН із врахуванням, що публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю, теле- або радіодебатів, Інтернет-конференцій, електронних консультацій, з обовязковим врахуванням, що має вивчатися та аналізуватися це із залученням у разі потреби відповідних фахівців.

 

(2)Члена Кабінету Міністрів України, ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ВІЛКУЛ ОЛЕКСАНДРА ЮРІЙОВИЧА (згідно Указу Президента України №1085/2010 спрямовується і координується діяльність Міністерства інфраструктури України) ПРОСИМО:

 

a.     СПРЯМУВАТИ і КООРДИНУВАТИ діяльність Міністерства інфраструктури України та Департаменту автомобільного транспорту Міністерства інфраструктури України (Директор ПЕТУХОВ Д.В.) при розгляді викладеного.

 

 

(3)Голову Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України та Членів Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України (згідно переліку) та Членів Ради голів Громадських рад при органах виконавчої влади (при Кабінеті Міністрів України), голів Громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади та усіх учасників обговорення проекту закону (згідно переліку від 27.08.2013) ПРОСИМО:

 

a.     У порядку, передбаченому Постановою КМУ №996 від 03.11.2010 та у разі наявності підстав вирішити питання про проведення відповідно до законодавства ГРОМАДСЬКУ ЕКСПЕРТИЗУ вказаного проекту.

 

b.     У порядку, передбаченому Постановою КМУ №996 від 03.11.2010 та у разі наявності підстав вирішити питання про проведення відповідно до законодавства ГРОМАДСЬКУ АНТИКОРУПЦІЙНУ ЕКСПЕРТИЗУ вказаного проекту.

 

c.     здійснити громадський контроль, а також дотриманням нормативно-правових актів, спрямованих на ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ КОРУПЦІЇ.

 

d.     організувати ПУБЛІЧНІ ЗАХОДИ для обговорення актуальних питань розвитку галузі щодо вказаного проекту закону.

 

e.     утворити постійний чи тимчасовий робочий орган (ЕКСПЕРТНУ ГРУПУ тощо) з питань вказаного проекту закону та залучати до роботи ради працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представників вітчизняних та міжнародних експертних і наукових організацій, підприємств, установ та організацій (за згодою їх керівників), а також окремих фахівців, в тому числі ініціаторів звернень, заяв, скарг, зауважень, тощо.

 

f.      організовувати і провести семінари, конференції, засідання за круглим столом та інші заходи з питань вказаного проекту закону.

 

g.     отримати від Міністерства проект нормативно-правового акту з питань, що потребують проведення консультацій з громадськістю, з питань вказаного проекту закону.

 

(4)Прийняти до уваги Роз'яснення Міністерства юстиції України від 21.05.2012 «АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА ЯК ЗАСІБ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ» та статтю 15 Закону України «ПРО ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» - Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів:

 

a.      З метою виявлення в чинних нормативно-правових актах та проектах нормативно-правових актів ФАКТОРІВ, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення проводиться антикорупційна експертиза.

a.

b.     Порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи та порядок оприлюднення її результатів визначаються Міністерством юстиції України.

 

c.     Антикорупційна експертиза здійснюється Міністерством юстиції України, крім антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України, яка здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання боротьби з корупцією.

 

d.     ОБОВ’ЯЗКОВІЙ АНТИКОРУПЦІЙНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

 

e.     Результати антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВОМУ РОЗГЛЯДУ під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта.

 

f.      Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів здійснюється щодо законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України згідно із щорічним планом, що затверджується Міністерством юстиції України, у відповідних сферах: в тому числі … прав та свобод людини і громадянина.

 

g.     Результати антикорупційної експертизи у разі виявлення факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВОМУ ОПРИЛЮДНЕННЮ.

 

h.     За ініціативою фізичних осіб, громадських об’єднань, юридичних осіб може проводитися ГРОМАДСЬКА АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА чинних нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів.

 

(5)Прийняти до уваги те, що дійсно сьогодні в нашій державі дуже гостро відчувається проблема КОРУПЦІЇ і вирішити її можливо лише реалізувавши комплекс АНТИКОРУПЦІЙНИХ ЗАХОДІВ, які необхідно послідовно здійснювати в кожній із сфер суспільних відносин. Такий комплекс заходів повинен бути спрямований не лише на викорінення КОРУПЦІЇ як явища, а й запобігати умовам, що можуть сприяти її виникненню. Серед основних факторів, що можуть сприяти виникненню КОРУПЦІЇ в державі, насамперед, Є НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, що видаються державними органами.

 

a.     Так, зокрема однією з умов виникнення КОРУПЦІЇ в Україні є НЕДОСКОНАЛІСТЬ законодавства, що ДОЗВОЛЯЄ ХАПКИМ НА РУКУ ПОСАДОВИМ ОСОБАМ ВИКОРИСТОВУВАТИ НАДАНІ ЇМ СЛУЖБОВІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПОВ'ЯЗАНІ З ЦИМ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ або приймати обіцянки такої вигоди для себе чи інших осіб, уникаючи при цьому покарання.

 

b.     Зменшити масштаби проблем, що виникають внаслідок недосконалості законодавства, покликана АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, обов'язковість проведення якої передбачено статтею 15 Закону України "ПРО ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ", оскільки саме цей інструмент є одним із шляхів протидії корупції, що дозволяє викорінити КОРУПЦІОГЕННІ НОРМИ ще на етапі підготовки проектів нормативно-правових актів.

 

c.     Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2010 року № 1085/5 "ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ НА НАЯВНІСТЬ КОРУПЦІОГЕННИХ НОРМ" антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів є невід'ємною частиною правової експертизи і відображається окремим пунктом у висновку Міністерства юстиції за результатами опрацювання відповідного проекту акта.

 

d.     Антикорупційна експертиза здійснюється фахівцями Міністерства юстиції відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів (далі - Методологія), яку Міністерство юстиції України затвердило своїм наказом від 23 червня 2010 року № 1380/5, з метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що МОЖУТЬ СПРИЯТИ ВЧИНЕННЮ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, та розроблення рекомендацій щодо їх усунення.

 

e.     Відповідно до положень зазначеної Методології АНТИКОРУПЦІЙНОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ ПРОЕКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ є діяльність із ВИЯВЛЕННЯ в проектах нормативно-правових актів положень, що сприяють або можуть СПРИЯТИ ВЧИНЕННЮ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ (КОРУПЦІОГЕННІ ФАКТОРИ), та розробки рекомендацій з їх усунення.

 

f.      Також Методологія визначає перелік КОРУПЦІОГЕННИХ ФАКТОРІВ, що можуть ЗУМОВИТИ ВИНИКНЕННЯ КОРУПЦІЇ під час виконання, реалізації або застосування певного нормативно-правового акта, а також містить СПОСОБИ ВИЯВЛЕННЯ КОРУПЦІОГЕННИХ ФАКТОРІВ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ з проекту нормативно-правового акта.

 

g.     Під поняттям "корупціогенний фактор" відповідно до положень Методології слід розуміти здатність нормативно-правової конструкції (окремого нормативного припису чи їх сукупності) самостійно чи у взаємодії з іншими нормами СТВОРЮВАТИ РИЗИК ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ.

 

h.     До КОРУПЦІОГЕННИХ ФАКТОРІВ Методологія відносить: нечітке визначення функцій, прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; створення надмірних обтяжень для одержувачів адміністративних послуг; відсутність або нечіткість адміністративних процедур; відсутність чи недоліки конкурсних (тендерних) процедур. До кожного зазначеного корупціогенного фактора у Методології визначено поняття такого фактора, критерії та способи його оцінки та можливі способи його усунення.

 

i.       Під час АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ у проектах нормативно-правових актів найбільше було виявлено недоліків ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ, які також сприяють вчиненню корупційних правопорушень.

 

j.       Досить часто проекти містили такий корупціогенний фактор, як неналежне визначення функцій, прав, обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування (дискреція), наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями.

 

k.     На другому місці за кількістю виявлених корупціогенних факторів є відсутність у проектах нормативно-правових актів, якими регулюється реалізація суб'єктивних прав та виконання юридичних обов'язків фізичними та юридичними особами, адміністративних процедур або наявність у проекті нормативно-правового акта нечіткостей встановленої адміністративної процедури, що здатні створити умови для здійснення корупційних дій або виникнення корупційних відносин.

 

 

(6)Про розгляд викладеного по суті ПОВІДОМИТИ офіційно письмово із посиланням на наш вихідний номер на офіційну поштову адресу: Головпоштамт, 01001, Україна, Київ, а/с 411-В, Вадиму Хабібулліну.

 

 

З ВЕЛИКОЮ ПОВАГОЮ І ВДЯЧНІСТЮ

ВСІМ ВАШИМ ШАНОВАНИМ СПІВРОБІТНИКАМ

ТА СПОДІВАННЯМ НА ПОДАЛЬШУ ПЛІДНУ СПІВПРАЦЮ,

 

 

ГОЛОВА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ КОЛЕГІЇ АДВОКАТІВ

Вадим ХАБІБУЛЛІН


КИЇВСЬКА ОБЛАСНА КОЛЕГІЯ АДВОКАТІВ | www.ADVOKAT-OBLASTI.kiev.ua | КИЕВСКАЯ ОБЛАСТНАЯ КОЛЛЕГИЯ АДВОКАТОВ

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.