Дві зради

10 сентября 2013, 17:37
0
362

Напередодні угоди про асоціацію з ЄС пригадуються події 2004-го та 2009-го років. У першому випадку український народ зробив вибір на користь Ющенка, у другому – Януковича!

Проте, залишається ще одна постать тих часів - Юлія Тимошенко. Останні торгівельні війни з Росією розставляють усі крапки над і. Тоді, підписуючи кабальні газові контракти ми обманювали себе, мовляв за цю ціну ми вже точно зможемо купити собі незалежність від Росії. Ми готові були зробити будь-що аби вона стала президентом.

Насправді, все було набагато гірше. Чи не готові ми були піти на все заради нашої прем’єрки?! Із часом, розумієш, що Тимошенко зрадила Україну. Мабуть, якби не ці останні тижні російсько-українського протистояння – нам було б ніколи не зрозуміти цих зухвальств історії.

Видавалось, із 2004-го року Росія остаточно заспокоїлась і вже не так агресивно просувала своїх адептів до України. Видавалось, що можна будувати добросусідські відносини, бо Росія з часом прибере свою пиху й почне нарешті поводити себе по-дорослому. Але не сталося, як гадалося.

План із газом, придуманий Тимошенко-Путіним був лише однією ланкою з приєднання України до «російського світу». Адже, в першу чергу Україна повинна була зазнати економічної поразки в газовому секторі (стратегічному для неї напрямку в відносинах із РФ- прим. автора). А Тимошенко, як майбутній президент повинна була забезпечити наступні кроки зі встановлення російського протекторату. Хто ще у 2009-му, напередодні виборів міг подумати, що на Тимошенко чекає така участь у в’язниці.

Безумовно, Ющенко не міг протистояти клану Тимошенко-Путін та водночас Янукович-Ахмєтов. І ось тут він і зробив те, що ми називаємо його зрадою – зробив вибір на користь своїх – Януковича та Ахмєтова. Тільки так був шанс вберегти Україну від економічного жаху та територіального розділу. Ющенко розумів, що Ахмєтов бізнесмен і ніколи не віддасть свій бізнес Росії, тим паче, Росія ніколи б не грала собі в мінус. Ми того не розуміли! Перед Ахмєтовим та Януковичем постало важке завдання – не загубити Україну в Росії й не дати знищити себе. Із часом, ці обидва стали набагато тверезіше ставитись до Росії та виправляти свої огріхи в зовнішній політиці. Вони збагнули, що варто якнайдалі триматись від тайожного союзу.

Ми щиро вважали, що Тимошенко є українським політиком. У нас була нестача інформації, ми були жертвою мас-медіа, Тимошенко та Кремль володіли потужними ресурсами впливу…

Отже, це історія двох зрад. Перша історія – колишнього президента, котрий пішов на змову зі своїми українськими опонентами, друга – української прем’єрки, яка заради грошей та свого політичного зиску пішла на унію з московитами. Тим не менше – вони є зрадники і Ющенко і Тимошенко. Лише різна барва зрадництва рятує їх від забуття на загальному тлі історії.

 Хто є правий у цій історії – вирішувати вам. Одне є неодмінне – Україна рухається в бік ЄС завдяки зовнішній загрозі. Відлуння 2004-го досі актуальне.

Вся надія на листопад. Листопад змінить усе.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.