Подвиг Петра Нестерова та його інтерпретації. Методологія.

12 сентября 2013, 10:49
журналіст
0
157

Керівництво Міністерства оборони України вирішило "оновити" гуманітарний блок відомства. Непрофесіоналами з яскраво вираженим антиукраїнським нахилом. Після втручання преси і СОУ, було замінено керівн


 Пропагування людей, які прославили українську землю, а у даному випадку - українське небо є патріотичною справою. Звитяжний вчинок військового льотчика росіянина Петра Нестерова відбувся у мирному українському небі. Немало росіян виплекала українська земля – генерал від кавалерії Олексій Брусілов, Надія Дурова, героїня Вітчизняної війни 1812 року, перша жінка-офіцер, Дмитро Донцов, ідеолог українського націоналізму, Микола Пирогов, видатний хірург, Петро Чайковський, всесвітньо відомий композитор, Михайло Булгаков, літератор, Сергій Корольов, засновник ракетобудування та багато інших діячів збагатили українську культуру.

 

Події останнього часу в музейній діяльності, а особливо на виставці у «Мистецькому арсеналі», свідчать про необхідність критичного осмислення музейного продукту, який працівники музеїв виставляють на розсуд відвідувачів. Декому може здаватися, що організація та проведення виставки це легка робота. Важливим у цьому є оцінка музейного продукту з точки зору методології музейної справи. Це дозволить, по-перше, бачити працівникам музеїв свої звершення та похибки, а, по-друге, позбавить відвідувачів від неякісної музейної роботи.

Виставка присвячена 100-літньому подвигу військового льотчика Петра Нестерова, який першим у світі зробив у повітрі так звану «мертву петлю», яку після цього почали називати «петля Нестерова». Історію цього подвигу, що розвивається на фоні історії російської авіації можна побачити в експозиції виставки. Нас цікавлять її методологічні основи.

Отже, встановлена тематична структура експозиції виставки не у повній мірі відповідає назві виставки. Відсутність наукової концепції призвела до втрат цілих історичних періодів. Цілком логічно було б відобразити в експозиції історичний шлях авіації на теренах України.

         Так відомо, що авіація Галицької армії була сформована в грудні 1918 року. У числі її організаторів був син Івана Франко – Петро. Базувалася авіація у містечку Красне біля Львова. Саме сюди прилетіла з Одеси частина 3-го авіаційного дивізіону збройних сил Української держави гетьмана Павла Скоропадського. У травні 1919 року, після евакуації до Галичини літаків з Наддніпрянщини, в авіації Галицької армії нараховувалося близько 80 літальних апаратів. Серед них були австрійські «Бранденбург-64» та «Альбатрос-27», німецькі «LFW», “LWA», «Ллойд», «Фоккер», а також французькі винищувачі «Ньюпор-21» та «Ньюпор-27». Після з’єднання з Червоною армією залишки авіації перейшли під її контроль. Державна авіація Української Народної Республіки мала у своєму складі 3 авіазагони та 12 діючих літаків.

Цікавим було би показати авіацію періоду Великої Вітчизняної війни. Тим паче, що у фондах Національного військово-історичного музею України (НВІМУ) зберігаються малюнки військового льотчика капітана О. Закалюка, побратима О.Покришкіна, про його повітряні бої у період війни, малюнки Г. Бершадського розповідають про авіаторів 4-го Українського фронту. Знайшли би чільне місце та доповнили би експозицію виставки особисті речі з музею – кітель тричі Героя Радянського Союзу маршала авіації О. Покришкіна та його бюст. Велична скульптура О.Покришкіна знаходиться у військовій академії.

У військових музеях зберігаються й особисті речі П.Нестерова без яких виставка завжди буде неповною. Україна пишається своїм сином льотчиком-космонавтом Леонідом Каденюком і розповідь про нього була би цілком доречною. Відсутність оригінальних особистих речей збіднює експозицію та знижує статус виставки.

Фондова основа виставки могла би поповнитися нагрудними знаками Севастопольського авіазагону та емблемами авіаторів царської Росії, що експонуються у НВІМУ поверхом вище. Складається враження, що від музею потрібна тільки назва на плакаті та місце для проведення виставки. Працівники музею не залучалися до її підготовки і це є стилем О.Шереметьєва у співпраці з музеєм, який і створив цю виставку.

Сам О.Шереметьєв – це ракова пухлина музеїв. Як приклад, Музей культурних колекцій міста Києва, який перестав функціонувати за своїм призначенням та не відображає культурних досягнень громади міста. Причиною цьому є виставка О.Шереметьєва, присвячена військовій історії України, яку відкривав ще Президент України В.Ющенко. З огляду на те, що НВІМУ очолив соратник О.Шереметьєва напрошується невесела аналогія та перспектива для музею та його філій.

Немає в експозиції матеріалів про сучасну військову авіацію України. Виставка засвідчила відірваність її організаторів від життя Збройних Сил України та історичну обмеженість масштабу події. Адже звитяга Петра Нестерова – це був приклад для наступних поколінь, які здійснили низку подвигів у авіації і які бажано показати в експозиції, а також приклад для теперішніх поколінь – задля їх готовності до звитяжних звершень.

Архітектурно-художнє рішення експозиції виставки не складалося. Приміщення колишнього гардеробу, де начебто розміщено імпровізований кінозал, складає враження незавершеності. Його не вдалося поєднати з основною експозицією, яка розміщена за перегородкою у центральному фойє. Майстерно зроблена фігура льотчика Петра Нестерова, здавалося б логічно центральний експонат від якого розвивається тематика виставки, не знайшла свого місця в експозиції і розміщена будь-як в стороні.

Матеріал з якого виготовлено великі тематичні панно не відповідає стилю вітрин та залу загалом. Експозиційне обладнання застаріле. Еклектика виставкового обладнання проявлена у недоцільному поєднанні оцинкованих монтажних ферм із класичним виглядом вітрин, а також двох типів вітрин – із алюмінієвого профілю та з дерева. Складається враження, що організатори не знали розміру площин на яких розміщені панно та настінні стенди і тому вони не відповідають їх розмірам. І вже зовсім недопустимим є відсутність основного пояснювального та допоміжних пояснювальних текстів. Їх наявність є аксіомою підготовки та роботи виставки. Це полегшує сприйняття виставки відвідувачами.

Нове керівництво музею, заявлене на плакаті, хотіло показати свою оперативність та дієвість. Однак відсутність досвіду роботи у музеях та життя серед любителів далися взнаки. Диво, що підготовлених фахівців музейної справи з колективу НВІМУ не залучали до створення виставки. Звідси і результат – тематичні зони не поєднуються між собою, а деякі сучасні технічні прийоми не відображають логічної послідовності при розкритті теми виставки. Виставка не приймалася науково-методичною радою музею і це зрозуміло так як її монтаж завершувався при гостях та запрошеній пресі. Все це свідчить про те, що виставка зроблена похапцем.

Присутність на відкритті виставки поважних гостей в особі Премєр-міністра України Миколи Азарова та керівництва військового відомства не говорить про високий її рівень підготовки, а скоріше викликає відчуття використання їх авторитету в самоутвердженні організаторів.

 Віктор Карпов, кандидат історичних наук,

музейний критик,

член міжнародної ради музеїв ЮНЕСКО (ІСОМ)


Від журналу "Музеї України":

Керівництво Міністерства оборони України вирішило "оновити" гуманітарний блок відомства. Непрофесіоналами з яскраво вираженим антиукраїнським нахилом. Після втручання преси і СОУ, було замінено керівника одного з департаментів. На жаль, творця НВІМУ відправили у відставку... І ось, перший публічний захід нової команди. Відразу - критичний відгук. Національний музей такого рівня - не місце для безграмотних експериментів любителів, дуже далеких від реальної музейної роботи! Може хоч зараз це зрозуміють у Міноборони? Керувати таким музеєм повинен професіонал-історик, а не ентузіаст костюмованих шоу без належного досвіду і освіти!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.