Застійна ситуація із святкуванням Дня Незалежності України.

15 сентября 2013, 19:32
0
157

Гуляйте, пийте, людоньки! Веселіться. Що завгодно зробимо, аби ви про серйозне не думали.

Якби не хотілося констатувати цей неприємний факт, але за 22-роки Незалежності, які щойногучно відзначили в нашій країні і в столичному Києві, зокрема, ми мало чого гарного навчились (а про сліпе мавпування та втілення «перлин» західної цивілізації навіть говорити не будемо), мало від чого (мається на увазі тяжкий спадок у вигляді пострадянської свідомості) зайвого звільнились.

Багато поганих традицій —  пережитків з минулого Радянської України, все ще в силі та розквіті.

Нічим іншим не можна пояснити бездумну витрату державних коштів на помпезні заходи з приводу святкування 22- ї річниці Незалежності.

Не станемо перераховувати всі «ляпсуси» та називати всі болючі факти, яких за розумного та грамотного підходу, підходу справжнього Хазяїна своєї землі, можна було б уникнути.

Наведемо лише один епізод – штрих, який підтвердить загальне спостереження за останні дні.

На території Київської фортеці, що на бульварі Лесі Українки в Києві, була оголошена  історико-патріотична музична програма «Минають роки, минають століття, а ти, Україно, одвічно живеш», 24 серпня на 16-у годину, вхід вільний, задіяні декілька непоганих колективів (Київський академічний муніципальний духовий оркестр, Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. П. Вірського, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня», народний хор «Барви» та інші.)

Прикро було спостерігати за тим, що відбувалось. Артисти старанно виконували свою роботу, але  самі для себе. Глядачів майже не було, на весь плац – 30 людей.

Дійсно, прикро та неприємно для виконавців. Дійсно, затратно для бюджету міста. Дійсно,даремна втрата сил і часу багатьох людей. Сам процес та спосіб організації заходу нагадувалипоказушні патріотичні виступи періоду радянських часів. Хоча в таланті артистів ніхто не сумнівається і багато творів, які вони виконали, були справді довершені та цікаві. Але в цілому, все виглядало досить хворобливо, навіть патологічно, дещо гротескно.

Глядач змінився: став і більш «сучасний» ( брутальний та цинічний),  і більш перебірливий та розбалуваний новими можливостями (культурне життя Києва пропонує безліч забав на будь – який смак), а ще хтось розлінився, а хтось «закрутився» в гонитві за копійкою на прожиток.

Бо значно змінилась загальна ситуація у всіх сферах життя.

І ці зміни, очевидно, «не помітили» організатори, які явно заскорузли, застрягли в минулому, певно, через інертність та неповороткість власного мислення, або через небажання чи неможливість змінюватись відповідно до вимог часу.

А через подібні непродумані дії та звичку — потяг до нічим не мотивованого розмаху і любов до пишноти та помпезності, вся Україна, замість працювати (бо святкувати насправді нема чого), з благословення відповідних державних структур (які живуть відірвано та відокремлено від соціуму та його реалій, або через їх злочину свідому позицію) черговий раз була поставлена «на вуха», запрошена до безглуздих заходів, на які витрачено порцію державних, а , значить, нічийних грошей – насправді грошей, що належать всім нам з вами – громадянам.

Гуляйте, пийте, людоньки!

Веселіться. Що завгодно зробимо, аби ви про серйозне не думали. Видно, держава і народ з його дріб’язковими інтересами знаходяться в Україні на діаметрально-протилежних полюсах.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.