Одна із безлічі помилкових

4 октября 2013, 15:56
0
153
Одна із безлічі помилкових

... реальний стан речей, найпотужніша юридична підтримка олігархо-кланової буржуазії дозволяє їй відійти у тінь заради євроінтеграції, а реально, заради її визнання у Європі рівними серед рівних.

Стаття Палія «Незле слово про президента Януковича», Олександр Палій _ П'ятниця, 04 жовтня 2013» всього лише одна із безлічі помилкових, котрі на подібну чи схожу тематику писали відомі політики та політологи.

Чому всі вони помилкові? Бо ґрунтувалися на незнанні, чи, точніше, комуно-радянському знанні світової історії. До цього часу зустрічається у таких фахівців у їх працях словосполучення «буржуазно-демократична революція», під котрою розуміються революції 17-го та початку 20-го століть. Хоча то були тільки буржуазні революції.

А буржуазно-демократичні революції – це продукт майже стовідсотковий другої половини 20-го сторіччя!

Ось тут і криється парадокс, із котрим не можуть змиритися наші вітчизняні політики і політологи! Буржуазно-демократична революція у буржуазній країні? Нонсенс!

Та ні! Не нонсенс. Автору коментаря до певного часу було важко аргументувати свою позицію. Особливо під час палких дискусій щодо природи Помаранчевої Революції, котра якраз і є прикладом (на жаль, незавершеним) буржуазно-демократичної революції!

Аж ось мені на допомогу прийшов Дж. Буш-молодший із своїми суспільно-політичними експертами. Нижче посилання на першоджерело.

«Послание президента Джорджа Буша "О положении страны"

Вашингтон, 31.01.2006

Продвижение свободы – это далеко не безнадежная мечта, это великая история нашего времени.

В 1945 году на Земле было всего два десятка одиноких демократий. Сегодня их 122.

И мы вписываем новую главу в историю самоуправления - когда женщины стоят в очереди для голосования в Афганистане… миллионы иракцев выбирают свободу, участвуя в выборах… мужчины и женщины от Ливана до Египта обсуждают права человека и необходимость свободы. В начале 2006 года более половины людей в нашем мире живут в демократических странах».

Американські суспільствознавці (ну не сам же Дж. Буш-молодший) тут доводять, що майже 2 країни капіталістичного світу у повоєнний період щорічно ставали демократичними.

Оце і є буржуазно-демократичні революції у буржуазних країнах!

Буржуазне суспільство, капіталізм… і буржуазно-демократична революція!?

Щось не дуже сумісне, правда ж? Але є відома праця «Хороший капитализм, плохой капитализм», (Robert E. Litan, William Baumol, Carl Schramm). Автори соромливо (абсолютно відповідно теорії Ролана Барта) називають 4 форми буржуазного правління 4 видами капіталізму, із котрих тільки один хороший.

Насправді мова йде про 4 типи буржуазного суспільства (капіталізм від часів Адама Сміта і Маркса майже не змінився). У кожному із них у тій чи іншій мірі присутні 4 типи буржуазії, які і ворогують поміж собою!

До цього часу перемога (оті 122 країни) за буржуазними демократами, котрі уклали суспільний договір із громадянським суспільством, яке уособлює середній клас.

У нашій країні з’явився 5-й тип «капіталізму» чи буржуазного суспільства. До влади прийшов союз олігархо-кланової (поганий капіталізм) буржуазії та багаточисельної симбіозно-паразитичної бюрократичної (вищеназваним авторам не відомий і не вивчений) буржуазії, яку іще можна назвати владно-посередницькою, непродуктивною у більшості випадків (чи частково, для прикриття посередницького характеру, продуктивної).

Є і інша буржуазія. Це продуктивна національна буржуазія, котра представлена опозицією у політикумі. На превеликий жаль, тільки одноразово остання отримала підтримку громадянського суспільства у 2004 році.

Вірити у те, що В. Янукович знищить оту владно-посередницьку буржуазію, свою найчисельнішу опору, досить потужну навіть у західних регіонах країни (тому й не здивували результати місцевих 2010-го та парламентських виборів там) – припустимо. Цілком можливо, що є відповідний соціальний заказ. Від кого і чому?

Відповідь проста: бо це можливий результат протиріч між олігархо-клановою буржуазією та симбіозно-паразитичною бюрократичною.

Останні антикорупційні закони вказують на це. Ось цю тенденцію і вловив Палій!

А чи готові поступитися владою на місцях сотні тисяч місцевих царьків, князьків, корольків?

Не виключно, що вказаний вище процес – то чудова акторська гра «на Європу»! І ніхто і не збирається наступати на джерела доходів владно-посередницької буржуазії.

Насамкінець зазначу, що реальний стан речей, найпотужніша юридична підтримка олігархо-кланової буржуазії дозволяє їй відійти у тінь заради євроінтеграції, а реально, заради її визнання у Європі рівними серед рівних.

Бо на відзнаку від їх союзників, олігархічні клани не тільки відмили, а й почистили пір’я до блиску. Шлях їм до Європи відкритий!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.