Культурно-національний рух на українських землях в XVI-XVII століттях

6 октября 2013, 12:39
0
208
Культурно-національний рух на українських землях в XVI-XVII століттях

Роль православної церкви і її братств у розвитку духовного життя українського народу.Діяльність культурно-освітніх центрів в Україні: Острозький, Львівський, Київський


У сучасній Україні вже роками триває протистояння двох православних церков: Київського та Московського патріархату. Колись були часи, коли православна церква в Україні була загалом під загрозою зникнення. Дана стаття присвячена культурно-національному руху на українських землях у XVI-XVII ст., а також національному і культурно-релігійному життю.

       У 1303 році завдяки старань князя Юрія Львовича було створено першу православну митрополію.  Першим її митрополитом був Ніфонт. Київська митрополія ще близько ста років зберігала назву Київською і всієї Русі. Проте у 1448 році Руська церква фактично стала автокефальною. Церква нарешті втратила залежність від Константинополя.

       Опісля укладення у 1569 році Люблінської унії, розвиток української культури значно погіршився, особливо на території земель, підвладних польській державі. Погіршилося становище православ’я, яке витіснялося католицизмом, «верховна» частина суспільства переходила на протестантизм. Разом із занепадом православ’я занепадала й освіта, оскільки на той час нерозривно співіснувала з релігією. Відроджувати освіту та православ’я взялися: гетьман Григорій Ходкевич, князь Андрій Курбський, князь Юрій Слуцький.

       З-поміж усіх українських магнатів найбільші заслуги для української культури мав князь Василь Костянтинович Острозький. Завдяки його опіці Острог став центром наукового і культурного життя. У 1570-х роках в Острозі постала вища школа, у якій вивчали три мови: грецьку, церковнослов’янську та латинську. До своєрідного шкільного наукового товариства належали: Герасим Смотрицький, Василь Суразький, Дам’ян Наливайко, архідиякон Кипріян та іноземці: Ян Лятос, Христофор Філалет, Кирил Лукаріс, Никифор. Найважливішим наслідком діяльності Острозької школи стало видання Острозької Біблії, яку надрукував Іван Федорович у 1581 році. Публікація Острозької Біблії стала епохальною подією у всьому православному світі. Ця публікація стала відповіддю на нові вимоги Реформації, яка зробила прямий доступ до Святого письма необхідною умовою релігійного життя. Публікацію «Ключ царства небесного» авторства одного з редакторів Острозької Біблії Герасима Смотрицького (1587 р.) вважають початком розвитку української полемічної літератури. 

    Князь Василь Костянтинович Острозький

   Перші документи про легально оформлені православні братства датуються серединою XVI ст. Серед цих документів – статут 1538 р. братства кушнірів у Вільні, статути 1542 р. братства Благовіщенської парафії на передмісті Львова і 1544 р. братства церкви при парафії Миколая на львівському Підзамчі. З 1544 р. є згадка про організацію парафіян при Успенській церкві на Руській вулиці, пізніше – про «руських старшин», які діють від імені «співбратів і сусідів» –  патронів церкви, з 1573 р. — про «старшин братства Богородиці».

       Найдавнішим і найвідомішим було Львівське братство при Успенському соборі, засноване близько 1453 р. У Львівській братській школі викладали потужні наукові сили: єлассонський єпископ Арсеній, брати Тустановські, Кирило Транквіліон Ставровецький, Юрій Рогатинець. Школа мала на меті релігійне та моральне піднесення суспільства. Іншою важливою сферою діяльності Львівського братства, як і деяких інших братств, було книгодрукування. Коли до Львова приїхав друкар Іван Федоров, братство допомогло йому заснувати друкарню. У 1574 р. з'являється його перша книга «Апостол».

       Пробуджувачем національної свідомості киян був Єлисей Плетенецький – архімандрит Печерського монастиря. Саме монастир Плетенецький почав перетворювати на культурний осередок, зібравши заради книгодрукування своїх однодумців. Серед них були:Копистенеський,Беринда,Земка, Тустановський.

       Школу при Печерському монастирі заснував Петро Могила, який у 1627 році став архімандритом монастиря. У 1631 році він заснував при монастирі колегію, де переважало вивчення латинської мови. Першим ректором став Ісайя Трофимович Козловський.

   Петро Могила

    Пізніше, у 1615 році, було засновано Богоявленське братство з ініціативи Галшки Гулечівни, до якого вступив Петро Конашевич-Сагайдачний разом із запорізьким військом. Першим ректором школи при братстві був Йов Борецький, пізніше київський митрополит.

       У 1632 р. два культурно-освітніх центри Києва було об’єднано. Було утворено Могилянську колегію. Вона стала одним з освітніх осередків культурно-освітнього розвитку.

       Серед інших найвідоміших церковних братств були: Пинське, Гощанське, Луцьке Хрестовоздвиженське, Люблінське, Нільське.

       Можна зробити висновок, що протягом XVI-XVII ст. братства стали осередком розвитку української культури.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.