"Українське" козацтво в Луганську варило куліш і ледь встигало наливати повнії ч

15 октября 2013, 09:52
історик, юрист
0
166
 Українське  козацтво в Луганську варило куліш і ледь встигало наливати повнії ч

14 жовтня в Луганську пройшло на диво тихо і спокійно. "Українське" козацтво варило куліш і ледь встигало наливати повнії чари щоби вигукнути єдине знайоме їм українське слово " Будьмо".

14 жовтня в Луганську пройшло на диво тихо і спокійно. "Українське" козацтво варило куліш і ледь встигало наливати повнії чари щоби вигукнути єдине знайоме їм українське слово " Будьмо".

Ну, звичайно, що нагородили один одного черговими цяцьками і медальками за розбудову... Не дарма на цьому місці я взяв паузу, бо ні козацькі генерали, ні я, ні присутні на цих зборах люди, не знають, що вони розбудували. Але законний привід є і не нагородити себе, тим більше, що гроші за нагороди зібрали заздалегідь, треба було обов'язково.

Запам'яталося це свято кумедним випадком, коли козацька берегиня у шкіряному плащі хвилин п'ять не могла згадати, берегинею кого вона є  і лише продемонструвавши мені свої шеврони я здогадався кого вона шукає.

"Просвіта" святкувала у своєму вузькому колі. Коли все було випито, мені зателефонував колишній секретар первинної партійної організації КПРС в елітній 20 школі, а тепер відомий просвітянин і отець-настоятель одного з храмів КП, і спитав мене чому я не прийшов.

Потім з'ясувалося, що мене не запрошували, але їм все одно шкода, що мене не було. Мені шкодувати не було часу. Я намагався з'ясувати для себе одне питання - може  "націоналісти" зараз пишуть листівки та готують прапори щоби, згідно місцевих підпільних традицій, місто зранку побачило на деревах та парканах сліди їхньої нічної праці, та працівники центру зайнятості, сучасної біржи труда, з матюками намагалися зняти замінований червоно-чорний прапор.

З'ясувалося, що сліди підпільної  нічної діяльності побачив тільки клозет у квартирі одного з активістів партії, зачинившись у квартирі і не разрахувавши свої сили, молоді змучені нарзаном організми, ще довко лякали сусідів характерними звуками під співи Тараса Чубая.

Що поробиш. Луганськ - це не Київ і не Львів. Немає у нас традицій святкування 14 жовтня. Це у Львові молодих хлопців з червоно-чорними прапорами можуть за доносом НД України від Свободи п. Михальчишина, пов'язати працівники міліції, а "патріотична" преса написати, що то були москалі з ножами, забувши пояснити читачам факт присутності червоно-чорних прапорів і патріотичних гасел.

Дивні у Львові москалі. Святкують 14 жовтня і співають Славень. Головне, що націоналісти у них законослухняні. Відразу інформують міліцію, у вигляді заяв, які деякі несвідомі елементи вважають доносами, про наявність листівок із закликом заборонити продаж землі, і про бажання  провести інше, альтернативне, святкування Дня УПА.

Націоналісти у них тепер не стріляють, вони тепер голосують. Голосують за заборону продажу цигарок у 22 окремо взятих кіосках, бо на їх  думку, саме ці кіоски можуть обкурити львів'ян.

А взагалі то дивні у нас націоналісти. У кожного або гебістський погон, або компартійний квиток.

А може і добре, що в Луганську немає компартійних традицій святкування Святої Покрови.Головне, що Свято є, а носіїв традицій 

 
Дмитро Снєгирьов
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.