Плюси "живого" спілкування з міліцією

17 октября 2013, 14:42
історик, юрист
0
188
Плюси  живого  спілкування з міліцією

Вчора дивився серіал "Слід". Я спочатку думав, що це науково-фантастична сага, бо те, що там показують не вкладається в мої пізнання про роботу міліції.


Серіал про роботу поліції сусідньої держави. Тим хто не дивиться і не дивився, спробую коротко розповісти саму суть. Є в Росії така собі Федеральна Експертна Служба, скорочено ФЕС. Хлопці, не виходячи з кабінетів та лабораторій, практично за добу розкривають всі злочини. Сканери, комп'ютери, аналізи повітря, детектори та купа всього іншого, що змушує тремтіти злочинний світ від усвідомлення невідворотності покарання за скоєний злочин. Сидиш і думку гадаєш, заздриш росіянам, спокій, яких стережуть такі спеціалісти. А думки твої навіть не в Бірюльово, де вже тиждень трощать і палять торгові ряди, і десятками пакують вихідців з Кавказу за вбивство місцевого хлопця.

Ні, думки мої линуть на рідну мою Україну, в славетне місто Луганськ. Не дають мені спокою спогади з далеких 90-х, коли я тільки починав займатися підприємницькою діяльністю. Мій офіс знаходився на першому поверсі у двокімнатній квартирі звичайної п'ятиповерхової хрущовки. Приємний спокій чудового ранку порушує телефонний дзвоник секретарки, яка повідомляє, що офіс наш відвідали погані хлопці, і без нашого дозволу винесли звідти все, що можна було винести. Викликав міліцію. Чекати правоохоронців довелося по луганським міркам відносно недовго - години три-чотири, хоча відстань до райвідділку хвилин 20-25 неспішним кроком. А далі почалося наше вітчизняне кіно, де теж був присутній слід.

Перше, що я побачив, зайшовши в приміщення разом з операми - це купа битого скла і шклакоблок на підлозі, яким вибили кватирку. Опера хвилин 20 оглядали кімнати, після чого я почув, що вони не розуміють, як злочинці потратили у зачинене приміщення. Показую на шлакоблок на підлозі і роблю сміливе припущення, що саме ним вибили кватирку і через вікно зайшли у приміщення. Відповідь опера трохи здивувала:

-А ми думали, що то Ваш, бо нам сказали що Ви займаєтесь будівельними матеріалами.

В голові промайнула неприємна думка про те, що затримка з приїздом пов'язана з тим, що пробивали клієнта, себто мене, на предмет того чим я дихаю. Вгамувавши емоції, з легкою посмішкою відповідаю:

-Я займаюся радіаторами чавунними, тому замість шлакоблоку тут мала б лежати опалювальна секція вагою 50 кг.

Поки опер не знайшовся, що відповісти, пропоную йому вийти на подвір'я і подивитися на сліди, які злочинці залишили біля розбитого вікна. Те, що відбулося далі, змусило б почервоніти їх кіношних колег з серіалу "Слід". 

Під вікном, на квітковій клумбі, дійсно залишився чіткий слід злочинця. Всі ми читали детективи та дивилися фільми про правильних "ментів". Я сподівався, що зараз пустять собаку по сліду, а з самого сліду зроблять гіпсовий відбиток щоб потім ним колоти, як доказом, не горіхи, ні, злочинця на предмет скоєння ним злочину.

Лейтенант своїми діями, на моїх же очах, повністю зруйнував мої хибні уявлення про роботу криміналістів.

Поставивши свою ногу на слід злочинця він сказав своєму колезі:

-Петя, пиши. Сорок третий размер.

Я лише жалібно видавив з себе пропозицію про те, що краще б було собаку пустити. Відповідь опера була чітка і зрозуміла:

-Сериалов насмотрятся, а потом лезут с советами. У нас последняя собака лет пять, как загнулась. И вообще, искать мі, как будем - по честному, или по справедливости?)

Я спочатку не зрозумів про що мова. Мені швидко пояснили, що по чесному - це будуть шукати заради пошуку, а по справедливості - це 50 на 50, від суми вкраденого. Як людина практична, я погодився на другий варіант, щоби стимулювати пошуки.

Простимульовані пошуки тривали три дні і звелися до того, що всім місцевим бомжам надавали по ниркам, але результату це не дало. На четвертий день простимульований, але злий опер прийшов до мене з пропозицією закрити мого водія на добу і він, там, у них, все підпише і компенсує мені. Я трохи очманів від такої сміливої версії слідства, але мені пояснили, що вони знайшли у моєму офісі мої відбитки, і тому краще мені здати водія, ніж сісти самому. Випивши з опером пару літрів квасу ми знайшли компромісне рішення, а саме: я пишу відмовний, тому що сума збитків мізерно мала, ну там пару компів та факсів, принтерів, то все дрібниці, а вони мені у майбутньому будуть допомагати у разі виникнення будь яких ускладнень.

Як потім показало життя - це дійсно був чудовий варіант. Ми навіть стали приятелювати. А так би приїхали специ з ФЕС зі своїми колбами та ком'ютерами, взяли б пробу грунту та повітря, впіймали б за добу злочинців, а який сенс? З ким би я тоді святкував День карного розшуку та День прокуратури?) Ні , хлопці. Комп'ютери, комп'ютерами, а "живе" спілкування - це"живе" спілкування!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.