Трипільска культура як перлина мідного віку

19 октября 2013, 18:39
0
547
Трипільска культура як перлина мідного віку

Трипільська цивілізація − один із найбільш ранніх центрів розвитку планети та могутнє суспільне утворення.

           Племена трипільської культури сформувались на території України  приблизно у V-ІІІ  ст.до н.е. та впевнено вступили в нову епоху завдяки своїй хліборобській та скотарській діяльності. В 1896 році чеський археолог,Вікентій Хвойка, вирушив до Київської області задля дослідження історично важливої місцевості – села Трипілля. Але мало хто знає,що незадовго до експедиції Хвойка, у 1884 році, румунський науковець,фольклорист та етнограф Теодор Бурада вже знайшов перші артефакти на території Румунії,в селі Кукутень,а саме фрагменти кераміки та теракотові фігурки. Саме тому поряд з назвою «Трипілля»  нерідко можна почути назву «Кукутень»,адже археологічна культура на території Румунії та культура на території України належать до одного нерозривного історичного комплексу.
         Культура Трипілля-Кукутень займає особливе місце у розробці питань хронології більшості пам’яток мідного віку  в Україні та за її межами. По перше,це характеризується довготривалим періодом її існування − протягом 1500- 2000 років − без значних змін в основних рисах її культури. По друге, важливо знати, що поселення давніх трипільців розташовувались між Карпатами та річкою Дніпро на території сучасної України,Молдови та Румунії і займало величезний ареал поширення загальною площею понад
  35 тис. км². 
         За цей час духовна та матеріальна цінність трипільської культури набула такого масштабу,що нею захоплюються й досі. Основним економічним осередком тогочасного суспільства була велика родина,яка складалась з кількох парних сімей. Як правило, місцями проживання великосімейної общини були великі  два або триповерхові будівлі, розділені перегородками на окремі відсіки з великою кількістю кімнат,що сягали 20 м у довжину. Вздовж стіни був глиняний вівтар ,а поряд з ним, в кутку,- масивне глиняне крісло, спинка якого закінчувалась двома роговидними виступами, − так званий « рогатиний трон». Основою життєдіяльності трипільських сімей було землеробство і скотарство, а також гончарство та металообробка. Така діяльність цивілізації Кукутень була поясненням їх багатого духовного світу,яку ми можемо спостерігати на орнаменті глиняних виробів й донині. Скульптура Трипілля невеликих розмірів. Це переважно керамічні жіночі статуетки. В ідеологічно-релігійних уявленнях трипільців центральне місце займав культ Великої Богині-Матері ,якій і присвячена більшість витворюваних статуеток.  До нашого часу збереглось багато пам’яток антропоморфної кам’яної пластики,тобто людиноподібних кам’яних надмогильних скель. Це зумовлювалось потребою передачі образів земної реальної людини. Такі стели встановлювались біля поховань у вертикальних положеннях. Вони мали вигляд видовженої прямокутної плити,одна сторона якої зовсім не оброблена,а верхня має невеликий круглий виступ,що нагадує глибоку втягнуту в плечі голову. Науковці  називають це типовими творами онтологічного,тобто знакового,символічного мистецтва.
         Не можливо оминути увагою велич та майстерність виконання трипільської мальованої кераміки. Це були і глиняні горщики, і миски, і повсякденний посуд. Гончарні вироби мали орнаменти символи
спіралей, трикутників, кіл, фігурок людей і тварин. Розписний посуд був виготовлений за трьома технологіями. Перший − це  посуд,який був виготовлений в одну фарбу,монохромний. Другий спосіб − це біохромний посуд, розфарбований одним кольором,але додатково обведений білою або червоною фарбою. Та поліхромний посуд,що містив велике розмаїття кольорів. Така кераміка була виготовлена вручну,без гончарного кола, і саме тому вона вражає витонченістю і майстерністю виконання. За рівнем гончарного виробництва Трипільська цивілізація, або, як її означають західні вчені трипільська культура мальованої кераміки, не мала собі рівних у світі.
         Але у всього на цій Землі є початок і є  кінець. На жаль,культура трипільців не стала виключенням. Однозначної причини зникнення цивілізації Кукутень немає і досі. Але існує кілька гіпотез, які припускають, що це було пов’язано  з певним похолоданням клімату, спробою перебудувати  землеробську основу економіки на скотарську, внутрішні конфлікти та протистояння трипільських общин західного та східного ареалів, експансія степовиків тощо.  Не дивлячись на її зникнення,ми можемо з впевненістю стверджувати про велич,матеріальну та духовну цінність трипільської культури як одного з найбільш ранніх центру розвитку планети. Чи були трипільці нашими прабатьками за браком писемних артефактів достоту невідомо. Та для усіх бажаючих відчути подих однієї з найдревніших цивілізацій раджу відвідати щорічний еко-культурний фестиваль «Трипільске коло» ,який щоліта проходить у місті Ржищів Київської області. Станьмо ближчими до історії свого народу!

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.