Пишемо в жанрі "медичний треш"

27 октября 2013, 19:11
0
941
Пишемо в жанрі  медичний треш

Журналісти з усіх сил змагаються в тому, як страшніше написати про медицину та її реформу. Бажання розбиратися зникло з цих статей давно. А тепер і правди залишається все менше.

Звертаюся до журналістів, які пишуть про медичну реформу. Ваші статті дістали. Я думав, що медичний треш – стиль окремих особливо істеричних майстрів. Професійні видання – думав я – трудяться над якісними аналітичними статтями, де нарешті розберуться в проблемах медицини. "Наївний!" - відповів мені "Український тиждень" своєю обкладинкою з хрестами, могилкою і "сенсацією" про перше місце за рівнем смертності.

Робота журналіста - піднімати рівень свідомості. Так ви любите казати. Що ж ви хочете, щоб ми "усвідомили"? Що вимремо раніше всіх на світі? Що реформа добила нашу і так убиту медицину? Що за всім видно жадібну руку бізнесу? 

Звичайно, ніщо так не піднімає свідомість українця як тваринний страх і безвихідь. Тільки є одна проблема. Всі ваші страшилки - маячня. І знаєте що найгірше? В намаганні зробити свою маячню страшнішою за конкурентів ви почали іти на компроміси з правдою. А часом вона стала вам сильно заважати.

Ви маєте право на власну думку. Але не на власні факти. 

За даними Світової організації здоров’я Україна посідає 81 місце в світі за рівнем смертності1. За цим загальноприйнятим індикатором в нас ситуація трішки краща за Бангладеш і трішки гірша за Молдову. Це погано? Дуже. Але недостатньо погано для доброї статті – подумали в "Тижні". Бути гіршим за Молдову і Маврикій – це вже нікого не збуджує. Треба щось більш моторошне. Наприклад, загальний коефіцієнт смертності на 1000 населення.  Сам по собі він мало що відображає2, але кого це хвилює. Правда, і з ним біда – за даними Світового Банку ми аж 11-ті, та ще й в динаміці показник покращується. Та що не зробиш для підняття рівня свідомості? Доводиться створювати власний показник. І тепер "за даними The Economist" (звідки він їх бере?) та ЦРУ (!) ми вимремо в світі першими.

Цей чудовий літературний прийом "піджени цифру під заготовлений висновок" журналістам "Тижня" особливо сподобався. Їм треба було у сто п’ятдесятий раз "здивувати" нас старою доброю маячнею, що медицину мало фінансують. Цифри авторитетних джерел знову підвели і довелося дописувати "правильні". Заголовок для інфографіки придумали - "Скільки платимо, стільки й живемо". Рейтинг витрат на медицину Світового Банку знайшли. Але от лихо, ми там витрачаємо на медицину аж 7,2% від ВВП, а це більше ніж в Росії, Польщі чи Туреччині. Не біда – залишимо всіх як є, а для України візьмемо інші дані з рідного Держстату (3,7%3) і акуратно "опустимо" себе до Туркменистану. А що? Хто буде лізти на той сайт Світового Банку і перевіряти?

"Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать"

Як добре, що є реформа. А то вже не лишилося на кого навісити все погане, що було, є, і буде в медицині. Проблема тільки в тому, що для критики реформи треба аргументи, а на них немає часу. Тому є інший літературний прийом. Знайдемо трагічну історію якоїсь "57-річної Людмили". Вона простояла в черзі 6 годин на прийом до хірурга, побачила в лікарні "затурканих лікарів" і обшарпані стіни. Хіба не зрозуміло, що випадок "яскраво свідчить": реформа вщент розвалила медицину.

Історія настільки сентиментальна, що одиниці з читачів не пускають сльозу, а вмикають мозок: а що, якби Людмила прийшла в лікарню за три роки до реформи? Там не було би черг і обшарпаних стін? Чи може в наступні три роки лікарі стануть менш "затуркані"? 

До речі, це улюблений прийом самих реформаторів. У них теж аргументів зазвичай немає, і за найменшої можливості вони наводять приклад якоїсь пенсіонерки, яка зі сльозами щастя прийшла у відремонтовану амбулаторію десь на Вінниччині.

А що, теж правда. Тільки який з цих випадків справді відображає наслідки реформи? Ніякий. 

Ви не помітили нічого підозрілого?

Коли аргументів і думок геть бракує, є прийом на всі часи. Вам не здається, що вся ця реформа – ланцюжок підозрілих тенденцій? В повітрі пахне чиїмись підлими інтересами. Не відчуваєте? Дивно, бо "Тиждень" відчуває: "на думку експертів (яких – не уточнюємо) у ліквідації дитячих швидких можна побачити (а можна і не побачити) потенційне (!) лобіювання інтересів приватного бізнесу. Численні приватні клініки (ми їх не рахували, але це не важливо), на відміну від державних медустанов сьогодні готові надати невідкладну допомогу дітям". Ну що, тепер відчули?

Правило номер один: не маєте що сказати – розкрийте змову. Немає кого звинуватити – звинувачуйте бізнес. В Україні це завжди "канає". Ніхто ж не знає (а "експерти" не уточнили), що в Києві, де зосереджено близько 80% всієї приватної медицини, є лише 4-5 "злочинців", які готові надати допомогу дітям. Ці відносно великі приватні швидкі разом ледве дотягнуть до 4-5% по місту за кількістю виїздів. Каюсь перед журналістами "Тижня" і їх анонімними експертами, але я би хотів, щоби цих "змовників" було трохи більше. Щоб між ними росла конкуренція, яка би підвищувала якість і знижувала ціни. Та на біду, приватних клінік настільки мало, а їх керівництво таке розрізнене, що не може пролобіювати навіть право офіційно називатися "приватними клініками"4. Куди вже їм до реформи. 

Так хочеться вірити, що цей матеріал у "Тижні" був апогеєм вашого апофеозу, дорогі журналісти. Бо далі уже нема куди – доведеться просто брехати. Може ця межа правди, на якій ви всі вишикувались, поможе вам нарешті виконувати свою пряму роботу - розбиратися? Писати матеріали про те, чому ми витрачаємо на медицину більше за поляків, а здоров’я маємо як в Бангладеші. І як відремонтувати стіни в лікарнях. І як збільшити кількість тих, хто готовий надавати допомогу дітям. Є якась надія дочекатися таких статей?



1 Детальніше тут 

2 Детальніше тут. Цей індикатор (п’ятірка лідерів – ОАЕ, Катар, Бахрейн, Оман, Кувейт) має цінність, якщо його відняти від загального коефіцієнту народжуваності. Тоді отримаємо показник приросту населення. Україна має від’ємний показник приросту населення, але він щороку йде вгору.

3 Ця цифра відображає тільки державні витрати на медицину і не враховує витрати людей «з кишені», які на сьогодні складають вже половину всього фінансування нашої медицини.

4 Влітку Антимонопольний комітет активно перевіряв приватні клініки (тих ще монополістів! – займають 1-2% всієї медицини за словами державних чиновників) на предмет їх назви. За постановою Міністерства охорони здоров'я, яка відображає реалії середини ХХ століття, "приватних клінік" в країні взагалі не передбачено, і вони повинні були самі придумати як їм називатися.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: реформа медицины
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.