ЗАРПЛАТА «ЩОБ НЕ ЗДОХЛИ»?..

28 октября 2013, 17:14
Голова Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність». Заступник голови Громадського об’єднання «Українська справа».
0
352
ЗАРПЛАТА «ЩОБ НЕ ЗДОХЛИ»?..

Масова недоплата найманим працівникам України чесно заробленої зарплати – азіровський «секрет Полішинеля», що «вилазить, як шило з мішку».

«Держава Україна» в особі уряду Януковича-«Азірова» – по-суті банкрот. Цей факт приховується шляхом систематичної виплати працівникам більшости галузей заробітної плати на рівні «щоб не здохли»: 50-70 відсотків від належного і в 3-10 разів менше, аніж у сусідніх країнах. 

Протягом певного часу завдяки монополізації основних телевізійних ЗМІ та різних «юридично-статистичних» маніпуляцій антиукраїнській олігархічній владі вдався «фокус із арсеналу сталінського-брєжнєвського агітпропу»: коли реальне життя абсолютно розбігається з переможними публічними заявами, але оскільки «всі навколо говорять одне й те ж», багато людей були ладні більше вірити сказаному «з блакитного екрану», аніж тому, що бачили безпосередньо довкола себе та відчували у власній кишені.

Щось подібне протягом останнього часу відбувалося на Україні тепер: при «замороженні» або навіть ЗМЕНШЕННІ реальної зарплатні уряд переможно рапортував про її… постійне збільшення. Основна «технологія» цієї маніпуляції була (і лишається) «простою, як стіл». Справа в тому, що в реальній зарплатні більшости українських трудівників власне СТАВКА або «оклад» становив, донедавна, не більше, ніж 60-70%, а инколи - й МЕНШЕ ПОЛОВИНИ. Решта – різні «надбавки», «премії» і т. д.

Простому робітнику чи службовцю СПОСІБ НАРАХУВАННЯ йому зарплати у бухгалтерії роботодавця – як то кажуть, «до лямпочки». Він чи вона, улаштовуючись на роботу, має стосовно зарплати лише ОДНЕ дуже просте питання: «а СКІЛЬКИ мені платитимуть»?.. Що там «премія», а що «надбавка за…» – це для нормального найманого працівника «розмови про космос». Тим більше, що ЗМІНИТИ щось у встановленому роботодавцем способі нарахування зарплатні людина абсолютно не в силі: ну от, якщо влаштовуючись учителем в школу або продавцем у супермаркет я почну вимагати, щоб мені встановили, за рахунок зменшення «преміяльних», вищий «оклад» – хто мене адекватною людиною назве, а тим більше на роботу прийме?! 

І от уряд підвищує на 20 чи 50 грн. «мінімальну зарплату», внаслідок чого усі «тарифи», сформовані «тарифною сіткою», в якій м. з. п. узята за «базу», нібито «підвищуються», але РЕАЛЬНА зарплата (і РЕАЛЬНИЙ ТАРИФ, що отримується шляхом нехитрого поділу отриманої за місяць платні на кількість фактично відпрацьованих годин) при цьому може в той же час ЗМЕНШУВАТИСЬ – за рахунок нібито «премії», розмір якої нібито цілком довільно, на власний розсуд, (а насправді – в межах доведеного «фінплану») встановлює адміністрація підприємства.

Але сьогодні усім подібним «викрутасам» ПРИХОДИТЬ КРАЙ, і то – практично остаточний. Бо «премій» на більшості підприємств ДАВНО ВЖЕ НЕМА ВЗАГАЛІ (для робітників, а не для «контори», зрозуміло ж), а слідом за ними кудись «розтанули» вже й «надбавки» - за шкідливість, інтенсивність праці, «навантаження», «вечірні», «нічні» і т.д., які є, на відміну від «премії» нібито «обов’язковими».

Фактично ж, протягом останніх років Україна постійно знаходиться на останньому місці серед всіх країн Европи за рівнем заробітної плати. І, що ще важливіше, вона має тенденцію до подальшого зниження: навіть у номінальному вираженні і навіть за офіційною статистикою зменшившись за опублікованими в жовтні цього року даними за вересень проти серпня на 43 грн. 

За тими ж даними, заборгованість із виплати заробітних плат у тому ж вересні 2013 зросла до 1,02 млрд гривень, причому 56,7 % боргів сформувалися на «економічно активних підприємствах». Простіше кажучи, ЛЮДИ ПРАЦЮЮТЬ, АЛЕ ЗАРПЛАТИ НЕ ОТРИМУЮТЬ. Або – «недоотримують». Себто – отримують не ВСЕ, передбачене трудовим договором.

І хто ж несе за це відповідальність? Де хто РЕАЛЬНО бачив роботодавця, підданого передбаченим законодавством суворим покаранням (аж до «тюрми»!) за невиплату чи «невчасну виплату» зарплати, або її «виплату в неналежному обсязі»? – Мабуть там же, де й державні чиновники, які «відповіли» за невиплату передбачених законодавством «нарахувань», про які уже йшлося…

Нещодавня стаття Сергія Романюка на «Українській правді» вельми добре показує, «як це відбувається». При всіх розбіжностях і суперечностях, які ми мали в житті з найрізніших питань, можу без сумнівів констатувати – Сірожа «знає матчасть». 

Тобто, простіше кажучи, «рядові вчительки», які отримують «на руки», скажімо, 2,2 тис. грн., МАЛИ Б (згідно чинного законодавства!) одержувати понад 5 тис.! 

Цікавою є, також, «сама цифра» – 2 млрд. грн. ЛИШЕ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ! Чи враховані вони в повідомленні про борг УСІХ роботодавців розміром «лише» в 1 мільярд, «питання риторичне». СВОЇ борги Н.Азіров боргами не вважає… ;-)

Що ж робити та ДЕ ВИХІД?

«Простий, як стіл» варіянт відповіді, дає всім відомий «Борюся» Колесніков: «мало отримуємо», БО ПОГАНО ПРАЦЮЄМО.

Але постає питання: «погано працює» ХТО САМЕ? Український бульдозерист на кар’єрі горне породу вп’ятеро «ледачіше», аніж американський? Українська касирка у супермаркеті обслуговує клієнтів у 8 разів повільніше? Або українська вчителька працює в 13 разів менше за німецьку?!

Чи, може, все-таки НЕЗАДОВІЛЬНО ПРАЦЮЮТЬ т. зв. «ЕФЕКТИВНІ МЕНЕДЖЕРИ», які спочатку по ціні в 10 чи 20 відсотків нижчій від реальної «прихватизували» собі переважну більшість українських підприємств, а тепер – І САМУ ДЕРЖАВУ? Може, не впорюються зі  своїми обов’язками САМЕ ВОНИ?!

І чи не настав час, у такому разі, згадати ст. 13 чинної, нібито, Конституції самої ж «держави Україна» (не плутати, боронь Боже, з Українською Державою, якої як не було за «совка», так, фактично, і досі НЕМА), де сказано: ВЛАСНІСТЬ ЗОБОВ’ЯЗУЄ?..

МОЯ відповідь проста: незадовільно загосподарена колишня державна власність МАЄ БУТИ ПОВЕРНЕНА НАРОДУ. Ніхто з нинішніх власників не створив «з нуля» ні одного заводу, шахти чи електростанції, яку він зараз використовує для свого збагачення. «Звівши докупи бухгалтерію» можна практично в кожному конкретному випадку чітко ствердити, що не українці винні щось їм, а ЛИШЕ ВОНИ НАМ.

Ті, хто не може належним чином керувати підприємствами не можуть бути їхніми власниками. Ті, хто не здатні керувати країною – не можуть бути очільниками уряду держави.

Чи є на Україні сьогодні політична сила, здатна РЕАЛЬНО поставити питання про це?..

PS Хоча ПРИНЦИПОВО проблема систематичних недоплат (як і РІВНЮ ОПЛАТИ ПРАЦІ загалом) може бути розв’язана, на мою думку, ЛИШЕ «на політичному рівні» (шляхом встановлення, як я вже писав, РЕАЛЬНОЇ відповідальности за безхазяйне використання новітніми власниками за безцінь придбаного колишнього народного майна), ТРОХИ ДОПОМОГТИ У ЦІЙ ПРОБЛЕМІ «локально» ми (профспілка «Народна солідарність») ТАКИ МОЖЕМО.

Дзвоніть: 044 2276301, 067 5487728, 050 8004546…


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.