День визволення Києва від окупантів: перемога діда та день моєї ганьби

7 ноября 2013, 18:10
кандидат философских наук, политический аналитик
0
221
День визволення Києва від окупантів:  перемога діда та день моєї ганьби

Святкування всіляких великих перемог та визволень нинішньою владою нагадує мені громадський рух "Тирани за демократію"... або рок проти наркотиків, а Елтон Джон проти гомосексуалізму.

Спостерігаючи за недолугими спробами кримінально-олігархічної влади "примазатися" до "великої перемоги" та слухаючи заяви пиКатої шляхти а-ля "святкування дня перемоги, визволення тощо прищепить молоді патріотизм і не дозволить забути подвиг дідів" я завжди думаю про дві речі.
По-перше, мій дід точно воював не за те, щоб зеки ставали президентами, а рекетири олігархами. Він проливав свою кров і ри
зикував своїм життям не для того, щоб розжиріла мерзота розкошувала, безбожно пригнічуючи та нещадно експлуатуючи абсолютну більшість населення гірше за будь-яких окупантів.
По-друге, якби подвиг мого діда не був забутим нащадками, то нинішня молодь вже давно б билася з окупантами, а не "святкувала" за пляшку пива день якогось там визволення, танцюючи під дудку поневолювачів.
Шкода, що я не маю чеснот свого діда, аби битися проти окупантів, але, принаймні, я маю бодай елементарну гідність для того, щоб не ганьбити його ПЕРЕМОГУ, святкуючи з негідниками свою поразку...
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.