Перший обов’язок того, хто хоче бути здоровим, - очистити навколо себе повітря. (Р.Роллан)
Незважаючи на статистику щодо зменшення кількості людей, котрі палять, у більшості випадках ця тенденція - лише на папері. Молодь, майбутні мами, діти активно всмоктують нікотиновий дим. Одні - за власним бажанням, інші - за рахунок оточуючих. Але, на жаль, частіше всього курці не думають, що їхній приватний вибір наражає на небезпеку людей, які будуть вдихати тютюновий дим - так званих пасивних курців.
Сьогодні ніхто з нас не застрахований від ролі пасивного курця, а це, на думку лікарів і науковців, набагато гірше, ніж активне куріння. Хочу навести декілька підтверджень шкідливості пасивного куріння: пасивне куріння викликає у дітей небезпеку розвитку астми, хрипів і зниження функції легенів, сприяє збільшенню ймовірності захворювання астмою і респіраторними хворобами дітей, матері яких під час вагітності піддавалися пасивному курінню; пасивне куріння збільшує ризик серцевих захворювань на 25%, а рак легенів - на 24%.
За даними всеукраїнського репрезентативного опитування населення, більшість (53%) населення України щодня відчуває вплив тютюнового диму. Це ж опитування показало, що 94% громадян України усвідомлює шкідливість мимовільного вдихання тютюнового диму, а 96% вважають за необхідне захистити права тих, хто не курить через заборону куріння в громадських місцях. Ці цифри говорять про те, що більшість українців розуміє потенційну небезпеку від тютюнопаління і від табачного диму зокрема.
На даний момент діє заборона на паління в громадських місцях, проте фактично це обмеження присутнє на теренах лише декількох обласних центрів України. Заборонити цигарки нереально, мову можна вести про обмеження. Чому б не прийняти на місцевому рівні постанову, та виділити облаштовані урнами та смітниками місця, де можна було б вільно палити? Чому б не окреслити певні території? Міліція активно штрафує курців, проте в основному це лише план та статистика.
Чому б не подивитися на моральну сторону питання? Бажаєте палити - будь ласка, на здоров’я, але не наражайте на небезпеку тих, хто не палить. На мою думку, необхідно активізувати суспільство, та спільними зусиллями домогтися прийняття на місцевому рівні обмежень, виділити спеціалізовані місця. Мова йде не лише про "відокремлення" курців від некурців у закладах громадського харчування, а про виділення місць у парках, скверах, на вулицях міста, тощо.
Маю надію, що незабаром ініціативу Черкас та Кривого Рогу - а там ввели обмеження - підхоплять й інші міста країни. Подібна практика дозволить зменшити кількість курців, а відповідно й кількість захворювань та рівень забруднення недопалками. Більше того, я щиро вірю що і мій рідний Хмельницький долучиться до такої практики, і тоді гасло "Я хочу дихати чистим повітрям!" переросте у "Я дихаю чистим повітрям!".
Ігор Мельничук - координатор кампанії щодо обмеження тютюнопаління у Хмельницькому.