Як розказувати про ЄС без помилок?

22 мая 2012, 09:50
0
22

Як розказувати про ЄС без помилок?

Міжнародна громадська організація "Інтерньюз-Україна" розпочала серію тренінгів для представників преси. 17 травня 2012 року у Вінниці регіональні журналісти пройшли коротке навчання, яке дозволить освітлювати європейські події без понятійних неточностей та помилок.

Костянтин Ромашко - заступник директора МГО "Інтерньюз-Україна" з європейських проектів – протягом першої години тренінгу здійснив короткий екскурс в історію Європейського Союзу. Події 1950-2012 років, викладені коучером, продемонстрували, як відбулась трансформація європейської економічної спільноти в суб`єкта політичних подій сьогодення.
У другій половині тренінгу Костянтин Ромашко перейшов до викладу найбільш типових помилок, що їх допускають журналісти, пишучи про події у ЄС. Слід зауважити, що ці помилки, а також навмисні спекуляції (чи випадкові маніпуляції), які допускають українські політики, дезінформують українців щодо тлумачення повідомлень з Європи.

По-перше, терміни "асоціація" та "асоційоване членство".
Костянтин акцентував:
- Такого поняття, як асоційоване членство, у Європейському співтоваристві не існує. Є країни-члени ЄС, є країни – кандидати в члени ЄС, є країни – потенційні кандидати до ЄС. Можна говорити: Україна прагне асоціації з ЄС, політичної асоціації, або прагне підписати угоду про асоціацію та створити асоціацію.

По-друге, перебільшення ролі парафування "Угоди про асоціацію" між Україною та ЕС, яка відбулась 30 березня 2012 року. Журналісти та українські громадяни мають зрозуміти, що парафування – технічна процедура підписання усіх сторінок угоди державними чиновниками, на завершення якої зміни тексту вже не можливі. Тому політичні маніпуляції навколо цього технічного моменту неприпустимі.

По-третє, наступним кроком після парафування угоди є її ратифікація парламентами усіх країн – членів ЕС. На це потрібно від 2 до 5 років. Тому твердження про те, що Україна ось-ось стане асоційованим членом (що термінологічно не вірно), або ж угода буде остаточно підписана найближчого року – помилка, яку мають усвідомити всі.

По-четверте, надто часто відбувається плутанина у розумінні повноважень різних гілок влади ЄС та міжнародних організацій Європи. Цьому пункту Костянтин Ромашко приділив максимум уваги. Він інструктував журналістів:
- Перш, ніж формувати повідомлення щодо оприлюдненої заяви, розберіться у повноваженнях того, хто робить заяву. Слід не переоцінювати ті продукти, які видаються різними інституціями.

Існують поняття, щодо яких виникає найбільша плутанина: Рада Європи, Рада ЄС, Європейська Рада. Два останніх стосуються ЄС. Перше – стоїть окремо.
Рада Європи – не є інституцією ЄС. Це міжнародна організація, що об`єднує представників 47 країн Європи. Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) – інституція Ради Європи. Резолюції та висновки Ради Європи та ПАРЄ мають дорадчий характер й спрямовані на дотримання демократичних принципів та прав людини.
Тому гучні заяви політиків, що українська держава "зобов`язана" виконати резолюцію ПАРЄ – неправомірні та маніпулятивні.
Європейська Рада як об`єднання голів держав, Рада ЄС як об`єднання міністрів держав – членів ЄС – це органи влади Європейського Співтовариства, уповноважені приймати рішення щодо розв`язання нагальних проблем. Саме вони обирали шляхи виходу з фінансово-економічної кризи, зокрема, запровадили бюджетний пакт та європейський фонд фінансової стабільності.
Позицію ЄС на міжнародній арені висловлює Кетрін Ештон - Високий Представник Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики. Це єдина уповноважена особа, твердження якої мають реальну вагу.
Заяви будь-якого іншого чиновника, що функціонує в інституціях ЄС, і навіть коментарі Посла ЄС в Україні Жозе Мануеля Тейшейри - трансляція персональних оцінок доти, поки їх не підтвердила пані Кетрін Ештон.
- Оприлюднення рішення фракції Європейського Парламенту щодо оцінки подій на міжнародній арені, чи коментар певного євродепутата – це висловлення партійної чи персональної думки, яке не може примусити діяти, скажімо, органи української влади. Резолюція всього Європарламенту – не більше, ніж оприлюднення думки більшості парламентарів, - акцентував Костянтин Ромашко.

Реальні фінансові санкції або посилення візового режиму, застосовуватимуться тільки у випадку відповідних рішень усіх країн-членів Європейського Співтовариства.
- Проте Європарламент – це дзеркало, яке відображає настрої в ЄС. Якщо чиновник, обмежений дипломатичною мовою, промовчить, до депутат може сказати вільно, все що має на думці, - зауважив виступаючий.

На завершення тренінгу Костянтин порадив присутнім журналістам в пошуках інформації щодо ЄС звертатись до першоджерел – на офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах органів влади ЄС. Блоги чиновників – досить поширений спосіб неформального спілкування з громадськістю.
Безцінні інформатори - речники європейських урядовців, які, до речі, значно доступніші для спілкування, ніж вітчизняні прес-секретарі:
- Для телевізійників вони просто безцінні - можна набрати номер телефону, та зробити так звану "хрипушку", - дохідливо пояснив Андрій Кулаков, програмний директор МГО "Інтерньюз-Україна", – вони дуже легко йдуть на контакт. Якщо, ви, звичайно, знаєте англійську мову.

- Необхідно звертатись за коментарями до визнаних світом топ-експертів у питаннях ЄС – Майкла Емерсона, Ніка Попеску, Александра Рара та інших. Українські експерти - Валерій Чалий, Олександр Сушко. Цитування даних фахівців означає, що журналіст користується рафінованою, надцінною інформацією, отриманою з перших рук.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Украины
ТЕГИ: ЕС,Украина-ЕС
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.