Агра - Тадж-Махал або Сльоза на щоці часу та що спільного в української Роксолани з індійським Шах Джаханом…

24 июня 2012, 21:59
Людмила Щербанюк, перекладач. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, факультет іноземної філології (анг
0
17
Агра - Тадж-Махал або Сльоза на щоці часу та що спільного в української Роксолани з індійським Шах Джаханом…

Агра - Тадж-Махал або Сльоза на щоці часу та що спільного в української Роксолани з індійським Шах Джаханом…

Автомобілем з Джайпура до Агри

Я прокинулася вранці з відчуттям каменюки у шлунку – то були три пачки печива, які я з голоду проковтнула напередодні на ніч. Але я не могла дозволити собі розкіш відлежуватися бодай одну зайву хвилину на своєму готельному ліжку, скрутившися калачиком і бережно обійнявши свій стан, оскільки о шостій ранку мене вже чекав водій Ракеш, який мав доставити мене в Агру, де знаходиться перлина мусульманської архітектури всесвітньо відомий Тадж-Махал. Тож як би кепсько мені не було, я, мужньо долаючи біль, позгрібала до купи свої клумаки, яких від міста до міста ставало все більше, та, закинувши їх на спину, почовгала з готельного номера...

Ранковий Джайпур був чудесний – повітря, пронизане променями сонця, що вже піднімалося над горизонтом, окутало його ледь помітним рожевим серпанком...

Незабаром ми виїхали за місто. Агра, яка разом з Делі та Джайпуром утворює так званий "Золотий трикутник", відвідати який закликають туристичні оператори в усьому світі, знаходиться за 200 км від столиці Індії та за 220 км від Джайпура, тож дорога зайняла десь години чотири. У подорож нас благословили уже відомий вам Шива, один з трьох богів Трімурті, бог-руйнівник, і Хануман, мавпоподібний бог, син бога вітру, наставник у науках і покровитель сільського життя, чиї величезні статуї нам трапилися дорогою. Через якийсь час ми також побачили святково та строкато прикрашений індуїстський храм, куди ми зайшли на якийсь час і отримали додаткове благословення від місцевих священників.

Чи то так подіяли усі ті магічні релігійні статуї та ритуали, чи то безхитрісні пасторальні картини за вікном автомобіля, чи то мрійливе очікування на можливість побачити прославлений в усьому світі архітектурний витвір, але поки ми дісталося Агри мені дещо полегшало, і я була готова до нових вражень...

Агра

Агра знаходиться у штаті під назвою Уттар-Прадеш, що означає "північна область" (всього в Індії двадцять вісім штатів, шість союзних територій та Національний столичний округ Делі). Хоча місто згадується ще у Махабхараті як Агревана ("кордон лісу" чи "джунглі Агри"), вважається, що воно було засноване у 15 ст. З 1528 по 1658 рік Агра була столицею імперії Моголів.

Ніби привіт з нашого краю світу, один з перших білбордів рекламував одну добре відому телекомунікаційну компанію, послугами якої користується багато українських абонентів.

Моїм гідом була індійка на ім’я Ніха, яка говорила дуже грамотною та виразною англійською мовою, демонструючи багатий словарний запас, тож її слова лилися у мою душу, немов життєдайний ручай.

Ракеш підвіз нас на машині до входу у комплекс Тадж-Махал (автомобілям заборонено і близько під’їжджати до нього, щоб зменшити рівень забруднення повітря, який може зашкодити білому мармуру мавзолею), ми з Ніхою купили квитки і далі пішли пішки.

Тадж-Махал

Коли, пройшовши через головні ворота, я побачила сяючий Тадж-Махал проти блакитного неба, мені перехопило подих. Він справді, як сказав британський художник Уільям Ходжес, "виступає, немов бездоганна перлина на лазуровому фоні". Це дійсно "замок у повітрі, опущений до землі та прикріплений до неї на подив віків," як описав його американський дипломат і журналіст Бейард Тейлор. "Не витвір архітектури, як інші споруди, а благородна пристрасть кохання імператора, виточена у живому камені", як відгукнувся про нього англійський поет сер Едвін Арнольд. І я також повністю погоджуюся з англіканським єпископом Регінальдом Хебером, який сказав: "Наслухавшись хвали йому […], я відчув, що його краса перевершила мої очікування, аніж не виправдала їх".

Тадж-Махал (його назва перекладається як "корона палаців") – це мавзолей-мечеть. Його навіть закривають для молитви по п’ятницях. Він був збудований за наказом нащадка Тамерлана Шах-Джахана ("Правителя світу") (5 січня 1592 року – 22 січня 1666 року), п’ятого монгольського імператора, улюбленого онука Акбара Великого, у пам’ять про свою кохану дружину перську принцесу Мумтаз Махал ("Прикрасу палацу") (квітень 1593 – 17 червня 1631), яка померла під час народження їхньої чотирнадцятої дитини доньки Гаухари Бегум (ніби взамін за коротке життя її матері, яка покинула цей світ, коли їй було усього 38, Гаухара прожила 75 років). У день пам’яті Мумтаз Махал 17 червня вхід до Тадж-Махалу вільний.

До речі, мабуть, Шах-Джахан був таким же життєрадісним і привітним, як наша Роксолана, яка жила за століття до нього і своєю красою та веселою вдачею завоювала серце турецького султана, адже до того, як стати імператором Шах Джахан носив ім’я Принц Хуррам, і так само Сулейман Пишний називав свою дружину Хюррем, що означає "радісна, весела".

Отож, що коли Мумтаз відчула, що наближається її година, вона звернулася до свого чоловіка з чотирма проханнями: перше, що він збудує храм, такий же прекрасний, як їхнє кохання; друге, що він ніколи більше не одружиться; третє, що він піклуватиметься про їхніх дітей (семеро з їхніх чотирнадцяти дітей, начебто, померли при народженні або у дуже юному віці); і четверте, що він навідуватиметься до її могили на роковини її смерті.

Кажуть, що коли Мумтаз назавжди закрила очі, то Шах Джахан посивів за одну ніч. Він виконав усі, крім, мабуть, останнього, прохання (читайте далі чому), першим з яких було будівництво прекрасного мавзолею – ним став Тадж-Махал. (Дружина одного британського офіцера полковника Шлімана прямо так і сказала: "Не знаю, що й подумати. Не знаю, які у цієї будівлі можуть бути недоліки, але можу сказати, що я відчуваю: я б вмерла вже завтра, аби така ж стояла наді мною.")

Мавзолей знаходиться на березі ріки Ямуна (тієї самої, що протікає і в Делі та впадає у священний Ганг). В його основі – восьмикутник. Це – п’ятикупольна споруда з 4-ма 40-метровими мінаретами, відхиленими зовні, щоб не пошкодити мавзолей у випадку землетрусу. Стіни Тадж-Махалу – з полірованого напівпрозорого мармуру – завдяки цьому споруда має різні кольори при різному освітленні – вдень біла, на світанку – рожева, а у місячну ніч – срібляста. Мармур інкрустований п’ятдесятьма видами самоцвітів.

Про Тадж-Махал кажуть, що він був "спроектований гігантами і довершений ювелірами". За свідченням історика Абдула Хаміда Лахорі, сучасника Шах Джахана, який написав книгу про його правління під назвою "Бадшахнама", ідейний натхненник Тадж-Махала так відгукнувся про мавзолей своєї любої дружини: "Вид цього палацу викликає сумні зітхання, і навіть сонце та місяць ллють сльози зі своїх очей. У цьому світі ця будова покликана являти славу Творця".

Всередині мавзолею – дві стилізовані вишукано декоровані гробниці, шаха та шахині (поховання насправді знаходяться у підземній камері). Начебто з іншого боку річки мав розміститися такий же мавзолей з чорного мармуру, де мав спочивати Шах Джахан, а поєднувати їх мав міст з сірого мармуру. Однак, якщо такі плани й були, їм не судилося збутися – власний син Шах Джахана Аурангзеб взяв його у полон і заточив його у Форті Агри, звідки він дивися на місце вічного спочинку своєї дружини (ось чому четверте бажання, ймовірно, залишилося невиконаним). Старша дочка Шах Джахана Джаханара, яку він колись сам входив, коли вона під час нещасного випадку отримала тяжкі опіки, присвятила вісім років свого життя догляду за хворим батьком аж до його останнього дня. Шах Джахана поховали поруч з Мумтаз у Тадж-Махалі.

Послухавши оповідь гіда, я нарешті пішла дивитися Тадж-Махал самостійно. Хоча туристичний сезон в Індії завершився, тут було повно туристів. Пам’ятаю, що коли я зайшла всередину, мені вдруге перехопило подих, на очі навернулися сльози, і я гостро відчула контраст між галасом, шарканням ніг і окриками охоронців, які занадто вже старанно намагалися забезпечити порядок серед туристів, і безмовною тишею, яка панувала поза огорожею з перфорованого каменю, за якими знаходяться кенотафи (стилізовані саркофаги) Шах Джахана та Мумтаз…

"Ти знаєш, Шах Джахане, життя і молодість, багатство та слава – усе це спливає з потоком часу. Ти намагався через це увіковічнити журбу серця свого. Тож нехай потьмяніє пишність діамантів, перлів і рубінів, і лише одна сльоза, цей Тадж Махал, виблискує бездоганно яскраво на щоці часу, довіку і повік," – звернувся до імператора через віки індійський поет Рабіндранат Тагор…

Форт Агри

Після Тадж-Махалу ми поїхали дивитися Червоний Форт Агри, що знаходиться за 2,5 км від мавзолею. Масивні стіни цієї споруди, що має форму півмісяця, були зведені дідом Шах Джахана третім могольським імператором Акбаром Великим у 1573 році. У його скарбниці колись зберігався найбільший діамант світу Кох-і-нур ("Гора світла") (105 каратів – 21,6 гр), який зараз можна побачити у лондонському Тауері серед королівських прикрас Британської корони. Ми відвідали кімнату, у якій Шах Джахана провів останні вісім років свого життя, поки він не приєднався до своєї коханої Мумтаз 22 січня 1666 року. З його вікон дійсно видно Тадж-Махал, і можна уявити, скільки болю завдав його вид полоненому "Правителю світу"…

Усипальниця Ітимад-Уд-Даули

Третім пунктом нашої програми стало відвідування усипальниці Ітимад-Уд-Даули ("Стовпа Держави"), збудованої для дідуся Мумтаз Махал, яку в народі прозвали "бейбі-Тадж" через її, мушу визнати, досить віддалену подібність до Тадж-Махалу.

Від’їзд

Після екскурсії я якийсь час відпочивала у готелі, а потім місцевий туристичний представник приїхав за мною, щоб відвезти мене на вокзал, звідки я поїздом мала вирушити в Кхаджурахо.

Що й сказати, приїхавши на вокзал, я була вражена кількістю народу, який сидів, лежав чи просто вечеряв, розклавшися прямо на пероні.

Незважаючи на натовп, який миттєво збільшився з прибуттям потяга, посадка у нього пройшла нормально – я була одна у чотиримісному купе, яке закривалося шторкою. Двоє провідників намагалися переконати мене перейти на бокове місце, але я наполягла на своєму праві їхати в купе, навіть будучи у ньому сама, тож до місця призначення я дісталася з повним комфортом…

О сьомій ранку поїзд прибув до Кхаджурахо, місто, відоме своїми храмами, прикрашеними досить відвертими скульптурними композиціями (далі буде)…
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Украины
ТЕГИ: Индия,Тадж-Махал
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.