Ілюстрація до поезії М.Вінграновського: Пророк

26 марта 2013, 15:27
0
4

Ілюстрація до поезії М.Вінграновського: Пророк

ПРОРОК

Духовним присмерком жахливим
Гнітився я, йдучи один.
І з Серафимом шестикрилим
Зустрівся в плинності годин.
Ступили крок, ступили другий,
І наші погляди сплелись.
І я упав. Жалі і туги
До нього з серця потяглись.
На глум, на сором, на огуддя,
Ввіп`явшись в груддя кам`яне,
Я рік йому: "Брехав я людям,
Тож покарай тепер мене!
Убий мене. Мій дух дме далі:
Гадючий дух гадючих сил.
На почесті і на скрижалі
Сумління серця покосив.
Спали мене! У серці голо!
Я жив, як бубон, день у день,
І чорним, не своїм глаголом
Я спопеляв серця людей..."
І я замовк. З кущів лози
Густі вітри повз наш шугали.
І раптом віщі дві сльози
З його очей в мої упали.
Губами вічними, - аж млосно, -
Він до моїх сліпих припав,
І мій язик орденоносний,
Згорів, як лист, як віск, розтав.
Він рік мені: "Повстань, пророче!
Твоя настала вже пора.
Творись в людей у дні і ночі
Глаголом правди і добра".

1964

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Украины
ТЕГИ: Винграновский
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.