Про рекомендації парламентських слухань з фінансування освіти і науки в Україні

16 листопада 2016 року відбулися парламентські слухання «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні». Їх учасники вказали на те, що сучасний рівень освіти і науки Україні є недостатнім

24 березня 2017 року Верховною Радою одержано проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні» № 5540-д. Розробка такої постанови була обумовлена тим, що протягом усього періоду незалежності України визначені законом показники фінансування освіти жодного разу не були виконані. Держава продовжує розглядати витрати на освіту як елемент соціальної політики, а не інвестиції в людський капітал, що загрожує розвитку країни у майбутньому.

Учасники парламентських слухань звернули увагу на таке.

Однією з причин низького рівня посадових окладів і ставок заробітної плати освітян є недотримання, починаючи з грудня 2008 р., вимог статті 96 Кодексу законів про працю України та статті 6 Закону України «Про оплату праці» щодо розрахунку розмірів посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери на основі посадового окладу працівника першого тарифного розряду не нижче мінімальної заробітної плати.

Запроваджені в останні роки зміни у підходах до фінансування загальної середньої освіти шляхом надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не забезпечують у повному обсязі потреб загальноосвітніх навчальних закладів, створення належних умов для здобуття учнями якісної загальної середньої освіти, незалежно від місця їх проживання та кількості в них учнів.

Непродумана державна політика попередніх урядів та низька фінансова забезпеченість дошкільної освіти спричинили катастрофічну нестачу місць у дошкільних навчальних закладах.

У системі вищої освіти через відсутність базового фінансування наукових досліджень, сучасного обладнання, новітніх технологій та ефективної співпраці з роботодавцями, низького рівня оплати праці не забезпечується належна якість підготовки конкурентоспроможних фахівців і проведення наукових досліджень.

Назріла потреба розробити ефективну систему фінансування вищої освіти, спрямовану на забезпечення її якості, яка б передбачала:

- створення прозорого ринку надання освітніх послуг;

- залучення суттєвих додаткових фінансових інструментів під гарантії держави;

- перехід від ідеології дотацій до ідеології інвестування в освіту;

- стимулювання постійної мотивації студентів до якісного навчання;

- залучення коштів банківського сектору до пільгового студентського кредитування.

В Україні практично відсутнє конкурсне фінансування наукових досліджень, яке передбачено Законом України «Про наукову і науково- технічну діяльність».

Порушуються принципи базового фінансування наукових досліджень. Проектом Державного бюджету України на 2017 рік не визначений загальний обсяг коштів у відсотках до ВВП, що спрямовуються на наукову і науково-технічну діяльність. Це не відповідає вимогам статті 48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

До цього часу так і не затверджено склад української частини Спільного комітету Україна-Євросоюз, не призначені представники України до 5 стратегічних і 14 тематичних програмних комітетів програми Горизонт-2020, що суттєво стримує розвиток науково-технічної діяльності в рамках європейського партнерства.

Учасниками слухань обґрунтовано, що наука і освіта продовжують втрачати функції впливу на соціально-економічний розвиток держави, а показники науково-технічного потенціалу досягли критичного рівня, що створює реальні загрози національній безпеці України. Тому надано рекомендації для внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України у 2017 році» щодо збільшення  видатків на освіту та науку.

В цілому проведення парламентських слухання на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку» може сприяти подальшому вдосконаленню системи фінансування освіти і науки в Україні.