Тлумачення соціально-культурної антропології

20 марта 2015, 19:52
Член Національної спілки журналістів України, член Українського Географічного Товариства, стипендіат Вроцлавського університету
0
573
Тлумачення соціально-культурної антропології
Центр антропологічних досліджень Вроцлавського університету (Польща).

Публікую цей уривок з моєї книги "Нариси з теорії соціокультурної антропології" (Вінниця: ВНМУ, 2013, 256 с.) у відповідь на запитання читачів. Попереджаю, що це лише короткий тезовий виклад концепції

   Соціокультурна антропологія – найперспективніша галузь сучасного суспільно-філософського знання. Протягом останніх років антропологічні методи осмислення та порівняння суспільства у всіх його соціальних, етнічних, історичних, політико-правових формах стали найбільш поширеним науковим підходом серед західноєвропейських, американських і частково російських філософів, соціологів, етнографів, культурологів. З огляду на поширеність і різносторонність соціокультурної антропології прихильники цього вчення з’являються і у Східній Європі, зокрема в Україні.
      Соціокультурна антропологія – це гуманітарна наука, що вивчає людину з точки зору соціальних, порівняльно-культурних та етнографічних феноменів. При цьому широко застосовуються структурно-функціональний, інтегративний, польовий методи досліджень, а дослідницька сфера формується на основі базових понять філософії, історії, психології, соціології, культурології, соціальної біології, економіки, політології.
        Соціокультурна антропологія дозволяє проводити порівняльні дослідження суспільства та правильно оцінювати роль і місце особистості в соціумі. Соціокультурна антропологія вивчає людину з точки зору її історико-етнічної пам’яті та культурного розвитку. Це новаторське вчення пропонує дослідження взаємовпливу індивідуума та культури.
     Визначаючи цю науку більш конкретніше можна із впевненістю сказати, що соціокультурна антропологія є сучасною теоретичною базою етнографії, культурології та соціальних і політичних досліджень. Вона передбачає осмислення впливу мови, історичної пам’яті, права, когнітивно-психологічної сфери мислення на сучасну людину та суспільство.
      Завдяки таким соціокультурним теоретичним підходам до вивчення мислення та діяльності людини, вчені можуть порівнювати етноси та різновиди суспільств між собою, що дозволяє робити відносно правильні прогнози на подальший розвиток соціальних, економічних і політичних відносин у досліджуваній спільноті.
      Таким чином, соціокультурна антропологія має величезне значення для практичних досліджень політології, соціології, когнітивної та загальної психології, психоаналізу. Вирішальне значення вона відіграє у сфері моделювання суспільних процесів і моніторингу соціальної та політичної думки. 
      Соціокультурна антропологія – найбільш комплексна та інтегративна дисципліна гуманітарної сфери пізнання. Вона поділяється на ряд цілком самостійних субдисциплін, які пов’язані єдиною ідеєю вивчення ролі людини в суспільстві та однаковою ідейно-методологічною базою заснованою на догматичній, просвітницькій та еволюціоністській філософії, соціології і еволюційній біології.
       Так чи інакше, але поширення соціокультурної антропології, як окремої науки розпочалось лише протягом 50-60-х рр. ХХ ст. Однак, сьогодні соціокультурна антропологія нараховує вже десятки видатних теоретиків, серед яких варто назвати Ф. Боаса, Б. Малиновського, Е. Гельнера, К. Леві-Строса, А. Редкліфа-Брауна, Р. та Ф. Кісінгів, Д. Мандельбаума, К. Клакхона, М. А. Кромпця та багатьох інших. Саме їхні фундаментальні дослідження і стали методологічною базою, зокрема, і для моїх наукових пошуків. Завдяки філософам-ентузіастам, вже протягом 80-90-х рр. у багатьох країнах Західної Європи (Великобританії, Франції, Німеччині, Австрії) та в США, соціокультурна антропологія отримала статус навчальної дисципліни, були відкриті спеціальні кафедри, науково-дослідницькі центри. Сьогодні, варто особливо відзначити також Вроцлавський університет (Польща), під егідою якого створено досить серйозний і впливовий Центр антропологічних досліджень (на фото), в рамках якого розробляються навчальні курси із соціальної, культурної антропології.
      У цьому контексті варто також відзначити і те, що існують розбіжності у понятті цієї навчальної дисципліни. Так, у Великобританії вчені вважають найбільш прийнятною назву «соціальна антропологія», тоді як у США та Німеччині йдеться про «культурну антропологію». Деякі дослідники навіть розмежовують ці поняття. Останнім часом все більше поширюється компромісно-інтегрована назва «соціокультурна антропологія», яка на мою думку найкраще відображає специфіку цього вчення, є найбільш прийнятною. З огляду на це, я вживаю саме цей термін і сподіваюсь, що менш коректні, але все ще поширені на пострадянському просторі визначення «соціальної» або «культурної» антропології з часом будуть повністю замінені єдиним інтегрованим поняттям – «соціокультурна антропологія».
      Варто відзначити, що досі на пострадянському просторі соціокультурна антропологія ще не зайняла ту нішу, котру вона займає у Західній Європі та США. Це ніша основної теоретичної бази більшості наук гуманітарної сфери, а також основного суспільствознавчого вчення. Соціокультурна антропологія, як і її фундамент – антропологія філософська, на території України та колишнього СРСР, за винятком Росії, де у кількох вищих навчальних закладах існують спеціальні кафедри, не визнана і як навчальна дисципліна. 
      Безсумнівно, що це відкидає українську філософію та суспільствознавство на багато років назад не лише порівняно із Західною Європою, але навіть порівняно і з Польщею. 

Що прочитати?
Мельник В. М. Нариси з теорії соціокультурної антропології. / В. М. Мельник. – Вінниця: ВНМУ, 2013. – 256 c. 
Мельник В. М. Філософія соціальної та культурної антропології. / В. М. Мельник. // Biomedical and biosocial anthropology. – 2011. – №17. – С. 243-257.
Krapiec M. A. O czlowieku. / M. A. Krapiec. – Lublin., 2008.
Montagu A. Anthropology and human nature. / A. Montagu. – Boston., 1957.
Гуревич П. С. Куда идешь, человек? / П. С. Гуревич. – М., 1991.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
ТЕГИ: образование,наука,культура,высшее образование,Мельник,статья,антропология,В. М. Мельник,Віктор Мельник,етнос,Нариси з теорії соціокультурної антропології,соціокультурна антропологія,социум
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.