Втрачені ядерні здобутки України

26 ноября 2014, 20:21
0
59
Втрачені ядерні здобутки України

Музей Ракетних військ стратегічного призначення – винятковий музей, єдиний у Європі та країнах СНД. Дає змогу побачити на власні очі колишню міць України у сфері ядерної зброї.

Побувала у незвичному для дівочих інтересів місці – «Музеї Ракетних військ стратегічного призначення», що знаходиться поблизу селища Побузьке, Кіровоградська обл.

Враховуючи, що великим арсеналом знань у сфері ядерних технологій похвалитися не можу, об’єм інформації, отриманої під час екскурсії, перевантажив мій мозок. Проте, в той же час, дав змогу вкотре переконатися у тій силі і потужності, якою володіла Україна навіть після розпаду Радянського союзу, і яку так легковажно було втрачено.


Музей знаходиться на місці 46 ракетної дивізії Ракетних військ стратегічного призначення, де знаходилась пускова установка для ракети РС-20В (15А18М) «Воєвода» (за класифікацією NATO — SS-18 «Satan»).

Напевно найбільше з усього вразила досі невідома мені потужність даної ракети, яка в 500 разів перевищувала ті, що були скинуті американцями на японські міста Хіросіму і Нагасакі. Переглядаючи фотозгадки того, що лишилося після цих міст, охоплює жах від наших колишніх можливостей…

Музей являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом запуску ракети шахтного базування, наземним обладнанням (холодильний центр, енергоблок, вартове приміщення з автоматизованими системами охорони) і допоміжними механізмами ракетного комплексу «ОС», які збережені у первісному вигляді. Пощастило навіть спуститися на глибину 45 метрів, де знаходився командний пункт запуску ракети, до речі, досі у робочому стані.


Україна, будучи вже незалежною, була третьою у світі після США і Росії, ядерною державою. У 1991 році Україна володіла ядерним арсеналом, що складався приблизно з 1900 стратегічних ядерних боєголовок і 2500 одиниць тактичної ядерної зброї.

Звісно, ядерна зброя несе в собі величезну небезпеку не тільки для людини, а й для самої планети, оскільки завдяки радіаційному фону, який утворюється при ядерному вибуху, екологічне середовище змінюється. Однак, не полишає думка про те, яке місце у світі сьогодні б займала Україна, якби у 1994 році не приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Чи були б ми настільки беззахисними при військовому конфлікті? Чи були б ми настільки залежними в економічній сфері?

Хочеться думати про те, що колись ми еволюціонуємо настільки, щоб оцінити масштаби небезпеки ядерних технологій та прийти до висновку, що жодна влада та ресурси не варта екологічної катастрофи.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.