Сірий кардинал української авіації

20 мая 2014, 21:58
0
132

У своїй статті я хочу розповісти про піонера гелікоптерного авіабудування Сікорського Ігора Івановича.


Сірий кардинал світової авіації
Тривалий час Україна перебувала під гнітом держав,  які її завойовували та при цьому вели активну програму у перешкоджанні розвитку української культури, у тому числі і науки. Навіть, сьогодні ми “пожинаємо плоди” того негативного впливу, в якому наша країна перебувала,  аж до самого дня незалежності.  Україна вже є незалежною упродовж 23 років, що є дуже малим віком для держави.  Російська імперія, а згодом  Радяннський союз доклали всіх зусиль щоб винаходи та роботи Українських учених, були трактовані, як досягнення великої  Росії.У своїй статті я хочу розповісти про піонера гелікоптерного авіабудування Сікорського Ігора Івановича.
    Мало хто може з впевненістю сказати “так я знаю хто це”, але в ХХ столітті  саме наш земляк вважався корифеєм світової авіації. Його ім’я в той час зустрічалося майже в кожному науковому журналі по всьому світі «американський авіаконструктор», «російський авіа-винахідник», але мало хто знає, що саме в Києві, 29 травня 1889 року в сім’ї відомих київських лікарів, народився майбутній геній, що здійснить переворот у літакобудуванні.
     Ще під час навчання в Першій Київській гімназії, Ігор сікорський надихнувшись творчістю Леонрадо да Вінчі про якого йому розповідали батьки створює у 12 років свою першу модель гелікоптера з гумовим моторчиком. З того часу його цікавість до авіації зростала все більше і більше.
     В 1906 році у віці 17 років він їде до Парижа і вступає до технічної школи  Довіньо де Лано. Коли сім’я Сікорських мандрувала Європою,  Ігор дізнається з європейських журналів про вдалі польоти братів Райт та познайомився з науковою європейською інтелігенцією того часу, що також була охоплена ідеєю, що люди будуть літати в небі неначе птахи, його нові знайомі так надихнули цією ідеєю Ігора Сікорського,  що він не стримуючи своїх емоцій та захвату, загорівся ідеєю створення ідеального літального апарату. Днями і ночами, він занотовував та креслив складні схеми,  апарату який би піднімався вгору за допомогою гвинта.
       В 1907 році він повертається в Україну тут його запрошують навчатися в Київському Політехнічному інституті. В період 1908-1912 років молодий студент у батьковому гаражі спроектував та побудував кілька дослідних моделей гелікоптерів та літаків-біпланів, їх технічне випробування проходило прямо в Київському будинку родини Сікорських, що знаходиться за адресою вул. Ярославів Вал, 15Б, саме в історичному центрі Києва, зародились сучасні гелікоптери.
     В 1911 р. Ігор Сікорський спроектував та випробував революційну літальну машину того часу: літак С-6А, що мав найкращі технічні характеристики, маса буда близько 1110 кг, а розмах крил 12 метрів, на цьому літаку Ігор Сікорський міг подорожувати разом з 4 пасажирами. Ця модель літака принесла нашому земляку славу в Російській Імперії, та поза її межами.
Коли Ігору Сікорському виповнилось 22 роки його запросили очолити посаду головного конструктора авіаційного відділу Російсько-Балтійського вагонного заводу. В цей період виникають оригінальні літаки, що мали гарні технічно-льотні характеристики: літак С-6Б, біплан С-10, моноплан С-11. Літак “Ілля Муромець” -  багатомотрний біплан став революційним літаком того часу, він побив світовий рекорд – 200 метрів, та здійснив легендарний політ Київ-Петербург-Київ, про який писали всі Європейські журнали.
Новий етап у житті Ігора Сікорського розпочався під час загрози  Першої світової війни, коли російська замовила створити, літаки якы моглы брати участь в бойових діях. Під час воєнних дій на озброєнні російської армії був практично весь сучасний парк літаків: легкі винищувачі, важкі бомбардувальники на основі легендарного “Муромця” та швидкі штурмовики.
Після закінчення війни та революції 1917 року, коли більшовицька влада ухвалила рішення згорнути програму авіабудування та розпустити усіх працівників Російсько-Балтійського вагонного заводу, включаючи головного конструктора Ігора Сікорського. Обурений таким ставленням держави до розвитку авіа будування, він вирішує поїхати за кордон. Тако ж одною з причин імміграції  було переслідування, загроза арешту та репресії. Переїхавши до Франції у 1918 р.  Ігор Сікорський не бачив швидкого розвитку в авіа будуванні в країні, що була майже зруйнована Першою світовою війною, тому вирішуєне затримуватись та їхати далі в США.      На початку 1923 р. Ігор Сікорський засновує свою компанію “Sikorsky Aeroengineering Corporation” співробітникі якої майже всі були жертвами переслідування та репресій в Росії. Першим літаком, на американській землі був S-29A (А означало “American”) , який майже моментально був проданий американському бізнесмену Роско Тернеру, який здійснював на ньому чартерні рейси по всій країні, а згодом перепродав його голівудській студії для участі в фільмі про Першу світову війну. Найреволюційнішим літаком, що приніс славу Ігору Сікорському в США та забезпечив розвиток транспортної мережі,  став літак S-40, який був спроможний перевозити 40 пасажирів на відстань 800 км або  24 пасажири на відстань до 1500 км.
Проте самого Ігора цікавила розробка не літаків, а вертольотів. Ще з початку 30-х років, паралельно з авіа будуванням Сікорський почав креслити і моделювати перші моделі свого гвинтокрила. У 1938 році він виграє державний тендер на 3 млн. доларів на створення гвинтокрилів для армії США. Модель військового гвинтокрила XR-4 (VS-316), пройшла всі дослідні тести та вже в 1942 році була прийнята на озброєння армією США, а модифікація  YR-4A , що випускалась не тільки в США, а й Великій Британії.
Гвинтокрили Сікорського  яскраво проявили  себе під час рятувальної операції військових 1944 року,  коли  американський есмінець “Тернер” був потоплений німецьким підводним човном.
Після Другої Світової війни фірма Сікорського стає основним гравцем на ринку авіації не тільки в США, але й закордоном. Гелікоптери Сікорського активно використовувались в армії США, береговій охороні та в пошуково-рятувальних роботах. Саме рятування житів, а не участь у бойових діях було завданням гелікоптера – вважав конструктор. За підрахунками сина Сергія, гелікоптери які розробив його батько врятували понад півтора мільйони людських життів. Найуспішним вертольотом компанії Сікорського був S-55, який близько 12 років з незначними модифікаціями випускався не тільки в США, але й Великій Британії. Останнім гелікоптером яким займався Сікорський був S-58, який за своїми технічними даними перевершував усі вертольоти, що вже випускались. У 1957 Ігор Сікорський залишив місце головного конструктора компанії,  у  самому її розквіті, вона випускала 55 гелікоптерів щомісяця.
Подальший період життя Сікорського був пов'язаний з виданням  наукових робіт та допомогою українським емігрантам у США. Він був одним з най активніших громадських діячів, української діаспори в США.
Помер Ігор Іванович Сікорський 26 жовтня 1972 року, що стало значущою втратою для авіації. На похороні славетного українця зібрались тисячі людей які були вдячні йому за надану допомогу в працевлаштування в Америці, за розвиток в авіа будуванні, а найголовніше за врятовані завдяки його гвинтокрилам життя, так як і прагнув  Ігор Сікорський. Його компанія яка тепер називається “Sikorsky”,  досі існує та є однією з провідних авіабудівних компаній світу, а найголовніше у всьому світі знають українця Ігора Івановича Сікорського.
Вклад українського вченого в авіа науку не можливо оцінити, проте мало хто знає його, як українця. Росія приписує усі його досягнення та винаходи,  як свою національну гордість. США пише що Ігор Сікорський – американець. Проте насправді він був українцем і всі заслуги завжди присвячував Україні та тільки її вважав своєю справжньою домівкою. Багато років ім’я  Сікорського не згадувалось ні в одному з історичних підручників СРСР, ніхто не хотів згадувати про “емігранта”, а винайдення “Іллі Муромця” приписували не відомим студентам. Лише на початку 90-х років, про нього почали писати, як про відомого авіа конструктора , а завдяки студентам та викладачам КПІ, про нього заговорили, як про українського науковця. До сих пір він надихає своїм прикладом молодих студентів-технологів на втілення в життя своїх мрій, а пам’ятник на території Київського Політехнічного інституту створений відомим українським скульптором Миколою  Олійником, є лише малою часткою вдячності, яку могли висловити студенти, викладачі та звичайні українці, що захоплюються його науковими здобутками.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости науки
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.