Тризна на полі убієнних

7 мая 2012, 07:32
0
655
Тризна на полі убієнних

Немає сумніву в тому, що здатність до самопожертв була однією з установчих життєвих цінностей для довоєнного покоління закарпатців.

Мені знається, що цей уривок зараз дуже актуальний. 

Уривок з книги Кришеник В. Наздоганяючи минуле. Його історія: Спогади про батька. – Серія “Карби”. Книга ІV. – Ужгород: Ґражда, 2012. – 340 с.: іл.

Немає сумніву в тому, що здатність до самопожертв була однією з установчих життєвих цінностей для довоєнного покоління закарпатців. Примітно, що смерть на полях жертовного геройства прийняли ніяк не ті, хто красувалися парадною ходою на вулицях Рахова чи Праги десь там у 37-му. Поміж загиблих лише малість зрілого воїнства, які раніше спізнали справжню ціну смерті. Здебільшого в протидії загарбникам полягли ті найкращі, хто пройнявся щиросердним молодечим запалом захисту своєї землі та народу.

Їх тогочасний вибір – ніяк не спонтанний, бо задався попередніми роками свідомого життя. Вшановуючи правдивих наших героїв, не забудьмо, що вели їх до звитяжних вчинків моральні засади й природні чесноти. Діяння героїчного чину, оплакані на гарячій від воєнного полум’я та крові землі, дотепер належно не оспівані нашими поетами, не дісталися нам у принадних фільмах і книжках.

Піввікова прірва всеосягаючої німоти унеможливила для моїх земляків не лише художнє сприйняття, але й просте знаття про самовіддані поривання та жертовні дії молодих хлопців і дівчат, яких першими вразила Друга світова.

Тож не дивно, що непідробні наші герої досі зневажені безпам’ятством загалу. Тривалий час могилам звитяжців не випало стати місцями відкритого поклоніння. Ми так бездумно велися з нашим минулим і його достойниками, що змарнували найдорожче й найважливіше в незбагненній нашій історії. Натомість нерідко іменували звитягою та подвигом таке, до чого могли би прислужитись інакші слова. “Славне коріння” вщент виполювали не лише прийшлі, до цього ревно приклались наші землячки, що поробилися першими учнями чужинських драконів неправди й несвободи.

У спогляданні давноминулих подій сьогоденне узвичаєння затирає й спотворює позірні картини минувшини, через що часом важко збагнути мотивацію вчинку людей відійшлого покоління. Спонукальну безоглядність дій молодої генерації тридцятих дається відчути лише в емоційному співпереживанні, поза логікою пересічного. Сухий фактаж підручників історії не є для цього придатним чтивом.

Утішмося надією, що стане можливості потроху прибрати краєчок завіси минулого і тим подолати емоційну глухість нинішніх нащадків. Для цього найкраще придалися б історії простих закарпатських хлопців, чиї долі ураз перекраяло в дні важких випробувань.

Джерело: 100 кроків
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
ТЕГИ: Пласт,Історія України,Закарпаття,Карпатська Україна
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.