Березневі розмисли

1 марта 2012, 13:13
0
529
Березневі розмисли

...

У проміжку між двома святами – чоловічим і жіночим, тобто 23 лютого і 8 березня – як ніколи доречно поговорити про відносини між сильною і прекрасною половинами людства. Історично склалося, що українське суспільство є достатньо патріархальним. Ролі двох статей, як правило, розподілялися таким чином, що чоловік виконував функцію голови сім’ї, працюючи і забезпечуючи сімейний достаток. Натомість жінка виконувала роль хранительки домашнього вогнища, забезпечуючи сімейний затишок, побут, виховуючи дітей тощо.

Проте так було доти, доки сім’я була не просто первинною ланкою суспільства, а й первинним інститутом ведення господарства, тобто багато в чому виробничим об’єднанням. Такий стан характерний для аграрного суспільства, коли сім’я забезпечувала виробництво у головному тоді секторі економіки – сільському господарстві. Тоді обов’язки у родині розподілялися таким чином, аби ефективно обробляти землю, тримати худобу – словом, з метою найбільш продуктивного господарювання. Відповідно будувалися і міжособистісні стосунки, які виходили із господарських обов’язків. У той період соціальні ролі були статичними, а міжособистісні відносини – стабільними.

Утім, історія рухалася, і ієрархізовані патріархальні відносини у родині перестали відповідати соціальним реаліям і запитам, які сформувалися в індустріальну епоху. Тим більше патріархальні установки почали відходити на задній план в постіндустріальну епоху, еру комунікації та інформаційний технологій. Відповідно, дуже сильно змінилися не тільки соціальні ролі, а й базові принципи, засновки міжособистісних стосунків.

Диверсифікація трудових відносин і сфер застосування праці, розвиток думки щодо прав людини і ролі особистості породили жіночу емансипацію, а згодом і фемінізм. Становище чоловіка і жінки в сучасному суспільстві цілковито вирівнялося в плані трудових і майже всіх інших можливостей. Слідом за цим суттєво змінилися і відносини між представниками двох статей. З’явилися нові проблеми і нові претензій. Адже чоловіки часто перестали виконувати функції, які вважалися нормальними і правильними у стандартах патріархального суспільства. Натомість емансиповані жінки перестали виконувати відповідні жіночі функції, які були необхідними і невід’ємними у патріархальних стандартах. Проте потреба у виконанні таких типових функцій на ментальному рівні все ж залишилася. Це і призвело до появи взаємних претензій.

Чоловіки свої претензії до жінки, яка не вписується у патріархальну логіку і не відповідає патріархальним критеріям, найчастіше висловлюють приблизно таким чином як нижче наведеному жарті з Інтернету: „Марія Іванівна Арбатова встала вранці, сіла в автомобіль, зібраний і придуманий чоловіками, з металу, вилитого чоловіками, з руди добутої чоловіками, налила бензин з нафти, видобутої чоловіками, переробленої чоловіками, поїхала по дорозі, побудованої чоловіками, зайшла в будинок, побудований чоловіками, з бетону, залитого чоловіками, і цегли, покладеного чоловіками, опалювального котельнею, побудованою чоловіками, паливом, видобутого чоловіками, піднялася на ліфті, змонтованому чоловіками, включила світло по мережі, прокладеній чоловіками, від електростанції, збудованої чоловіками, натиснула на кнопку комп’ютера, зібраного чоловіками, винайденого чоловіками, відкрила програми, створені чоловіками, зайшла в Інтернет створений чоловіками, і написала буквами з алфавіту, створеного чоловіками: „Я незалежна жінка, навіщо мені ці алкоголіки?”. Це одна крайність. Не в сенсі достатньо перекрученого жарту, а в сенсі крайнього і гіпертрофованого сприйняття ролі статей у суспільних відносинах.

Другу ж крайність у подібній оцінці жінками чоловіків можна проілюструвати, навівши інший популярний жарт з Інтернету: „Жінка працює, заробляє, добре виглядає, виховує дітей, діти прекрасно навчаються, робить ремонт, водить машину, в будинку тиша і спокій. Жінка все встигає. Скажіть, який чоловік зможе прибирати, прати, прасувати, відводити приводити лікувати, заспокоювати, любити, балувати дітей, добре виглядати, бути розважливим, щедрим, спокійним, заробляти гроші, відвідувати косметолога манікюр педикюр і ще й ходити в спортзал і відвідувати курси англійської? – А чоловік просто втомлюється на роботі”. Це теж крайність сприйняття ролей у відносинах між сильною і прекрасною половинами людства.

Важливо ж тут те, звідки походять ці крайнощі? А походять вони від однобокого сприйняття дійсності, від небажання „влізти в шкуру” іншої людини, поставити себе на її місце і зрозуміти її. Ця проблема, звісно є двосторонньою. Адже за сучасною динамікою інформаційного суспільства, ми часто забуваємо думати навіть про себе – не те що вже про інших. Звідси взаємні претензій, образи, нерозуміння.

Тож з нагоди початку весни, свята 8 березня та й просто так хочеться лише побажати навчитися сприймати чужі проблеми, шукати спільне, а не відмінне, знаходити точки дотику, спільну мову, розуміти один одного і вибудовувати консенсус. І насамкінець: знаєте чим відрізняється консенсус від компромісу? Компроміс – це поступка цінностями, нехай і двостороння. Але за таких умов кожен від чогось відмовляється, а отже щось втрачає. Консенсус же – це створення спільних цінностей, коли ніхто нічого не втрачає, а натомість створюється нове, спільне. Тож шукайте консенсус! В особистому житті це, мабуть, не менш важливо, ніж в політиці.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.