Правова оцінка злочину залежить від того, хто зараз при владі

3 декабря 2013, 09:15
юрист-кримінолог
0
570
Правова оцінка злочину залежить від того, хто зараз при владі

Кримінальний кодекс звісно не Біблія, його норми постійно змінюються, а оцінка діяння як злочину залежить від того, хто зараз при владі.

Події, що сколихнули цими днями Україну, можна тлумачити з різних боків – політичного, соціологічного, психологічного, історичного.  І щодо всіх цих аспектів  тлумачення можлива дискусія. Разом з тим, всі події підпадають під дію вітчизняного законодавства, і з цим  слід рахуватись, оскільки, незважаючи на емоції, врегульовувати конфлікт необхідно у правовій площині.  Звісно, її можна ігнорувати, нашому суспільству не звикати до цього, але Україна прагне бути частиною цивілізованого світу і  Президент, навіть після зриву підписання Угоди про асоціацію с ЄС, переконує нас у своїх проєвропейських намірах. То ж перший і основний крок всіх сторін конфлікту – діяти у межах закону.

 Ст. 39 Конституції України  дає право всім громадянам  мирно збиратись, проводити збори, мітинги, походи, демонстрації.

Обмежити це право може тільки суд в інтересах національної безпеки та  громадського порядку.  Це означає,  що  в ніч на 30-те листопада представники «Беркуту» повинні були керуватись рішенням суду, оскільки вони прямо втручались у реалізацію  громадянами свого права на мирні зібрання.  Такого рішення не було, тобто,  розгін мирних мітингувальників із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів (резинових кийків) містить склад злочину, що передбачений ст. 340 Кримінального кодексу України «Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій». Окрім того, посадові особи, що видавали  наказ про застосування фізичної сили до мирних мітингувальників, перевищили свої владні повноваження, що є порушенням ст. 365 Кримінального кодексу України.  Адже, без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.  Наразі такої загрози не було.

Київблагоустрою  хочеться нагадати, що є цивілізовані правові способи звільняти місце під «йолку». Якщо була необхідність встановлювати новорічну ялинку в листопаді о четвертій ранку, нема ніякої проблеми повідомити про це мітингувальників і  поставити вимогу звільнити місце під «йолку», благо вона займає не весь Майдан.

З іншого боку барикад також є правопорушення, які спровоковані невмінням чи небажанням влади діяти цивілізовано.

Так, в ніч  на 1 грудня з’явилась судова заборона на проведення масових зібрань на чітко вказаних вулицях міста Києва. Окружний адміністративний  суд Києва, за повідомленнями ЗМІ, забарикадували, аби унеможливити оскарження такої заборони. Тобто діяти відкрито і законно «незалежний» суд не зміг. Виходить, що у незаконності такого рішення сумнівів немає (принаймні очевидними є порушення процедури розгляду позову), але формально воно існує і формально є ті, хто його порушує.

Також підпадає під дію кримінального закону захоплення державних або громадських будівель чи споруд, йдеться про захоплення будівлі Київської міської адміністрації та будинку профспілок. Може не всі пам’ятають, але Олександр Омельченко свого часу надав приміщення Київської міської адміністрації у користування мирних мітингувальників, бо це є громадянський і політичний обов’язок обраного людьми мера. Але ж сьогодні мера кияни обрати не можуть.

Кримінальний кодекс звісно не Біблія, його норми постійно змінюються, а оцінка діяння як злочину залежить від того, хто зараз при владі. Всі революції, які закінчувались насильницьким поваленням влади, були протизаконними для поваленої влади і героїчним вчинком для тих, хто до вдали прийшов. Власне  процес  залежності між тим, хто при владі і що визнається злочином ми вже спостерігали у нашій новітній історії. Рішенням Верховного Суду  України від 3 грудня 2004 року (Справа № 6-338-1) дії Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів повторного голосування виборів Президента України було визнано неправомірним, а в діях ЦВК та численних ТВК тоді встановили ознаки злочину, передбаченого ст. 158 Кримінального Кодексу «Фальсифікація виборчих документів…».  Але пізніше окремі особи, що були визнані тоді винними, навіть отримали державні нагороди. Тобто, якщо правопорушення вчиняється у сфері політики, то його правова оцінка буде залежати від того, хто зараз є при владі і хто уповноважений таку оцінку давати.

З цього порочного кола неправомірності потрібно виходити, очевидно, шляхом перемовин. Потрібно нарешті закласти цивілізовану правову традицію переходу влади із одних рук до інших, традицію відповідальності політиків та добровільного складання повноважень, традицію поваги до закону і рівності всіх перед законом. Здається, в Європі, до якої  прагнуть всі політики, саме така політична культура.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.