Ультраліві екстремісти розвалюють студентський рух

1 марта 2011, 16:32
Політик, ВО "Свобода".
0
647

Стаття про студентський рух!

Студентська акція 28 лютого залишила по собі багато запитань.       Що ж насправді сталося? Як очевидець коротко розповім про хід подій.

         Отже, у цей день мала відбутися акція студентів проти деградації освіти та ухвалення нового Закону «Про вищу освіту». Акція анонсувалася як позапартійна і на неї запрошувалися усі небайдужі, не тільки студенти, але й викладачі, батьки студентів, школярі.

         Патріотичні київські студенти, аспіранти та викладачі, діяльність яких координує мережа «Український студент», вирішили долучитися до акції. На місце збору патріотичні студенти прибули з українським національним прапором, почали роздавати усім бажаючим жовто-блакитні стрічки. Але патріотична символіка, схвально сприйнята всім студентством, одразу ж викликала невдоволення та відверте роздратування в групи осіб далеко не студентського віку та зовнішності, які назвали себе «координаторами акції».

         Одним з найактивніших серед них був і такий собі Володимир Задирака, який наполегливо представлявся «координатором» студентської акції. Проте навряд чи людину, яка має близько 40 років і відома як активіст екстремістських ультралівих організацій та автор статей на маргінальних лівацьких сайтах, можна назвати студентом. Те ж стосується і Андрія та Сергія Мовчанів. Ці люди давно вже не студенти, а головне – відомі ультраліві політичні фанатики і лідери лівацьких організацій.

         Глянувши на цих самозванців, стало очевидно, що більшість з цих «координаторів» є членами політизованої марксистської профспілки «Пряма дія», «Антифашистської дії», поміченої у вуличних нападах на Контрактовій площі за вживання української мови, сталіністів з «Організації марксистів». Вони, наслідуючи своїх попередників більшовиків, вирізняються своєю ідеологічно вмотивованою українофобією. Саме тому національна символіка справила на них дію, ідентичну дії червоної ганчірки на бика.

Це й зрозуміло, достатньо почитати статті «політично незаангажованого студентського координатора» Задираки, які він розміщує на лівацьких сайтах та в своєму ЖЖ: «Патріотизм – не останній, а перший прихисток негідника», «Быть ЛЮБЫМ патриотом СТЫДНО И СМЕШНО», «Патриот превращает противостояние с властью в очередной садо-мазохистский акт любви к Родине».

         Вже на початку акції лівацький «істеблішмент» занервував та почав переконувати одну частину студентів, що студенти під національними прапорами – це «провокатори» (!) та що це взагалі не студенти, а політична партія (!!!). В більшості такі дії викликали щонайменше подив, адже було очевидно, що поряд стоять такі самі студенти, а вся їх «політизація» полягала у використанні національної символіки. Але, як виявляється,  для ліваківсиньо-жовтий прапор є провокативним і недопустимим для публічної демонстрації.

         Не зважаючи на усі спроби політично заангажованих лівих задурманити голову студентам та пересварити їх, була сформована єдина колона, яка і рушила до Комітетів Верховної Ради. А далі відбулося найцікавіше.

         Вже під самою будівлею Комітетів група агресивно налаштованих лівих накинулася на жовто-блакитні прапори, які тримали українські студенти, намагаючись відтіснити їх. Виникла штовханина та безлад, протестувальники не розуміли, що відбувається. Ситуацією негайно скористалася міліція, яка штучно «розрізала» своїми рядами натовп студентів на дві частини. Не зважаючи на це, учасники акції з обох сторін проявляли солідарність скандуванням «Студенти єдині!» та вимагали від міліції зняти штучний кордон. Лише кілька «незаангажованих» лівацьких «ораторів» наполегливо намагалися внести у студентські лави розкол та обзивали частину студентів «ультраправими провокаторами» та «політично заангажованими», хоча жодної політичної символіки в жодного учасника акції не було.

         Попри все, мітинг продовжувався і студенти вимагали від влади почути їх вимоги. Під кінець акції кордон міліції був знятий і студенти з обох розділених частин тиснули одне одному руки, що, по суті, і було символом єдності студентського руху.

         Отже, факти є очевидними – ультраліві екстремісти, які невідомо чому вважають себе «елітою» студентського руху, були вкрай незадоволені присутністю на акції патріотичного студентства, яке декларувало свій патріотизм та виступало під національною символікою. Для екстремістів, які свої ліві політичні погляди декларують скрізь і усюди, жовто-блакитні прапори та гасло «Слава Україні!»– це «шкідлива політизація студентського руху». Зрозумівши, що для більшості студентів є абсолютно незрозумілою така алергійна реакція на здорові патріотичні позиції, ліваки свідомо пішли на провокацію, напали на студентів та використали міліцію для розділу студентського мітингу. Але навіть такі відверто заангажовані та провокативні дії ультралівих не позначилися на настроях більшості студентів, які прагнули єдності та не мали жодних заперечень щодо використання національної символіки.  

 

          

         Проте на цьому все не завершилося. Ліві, після вчинених ними вуличних провокацій, почали просто відверто та нахабно брехати, засмічуючи інформаційний простір своїми маячливими фантазіями.

Найголовніша брехня полягає в тому, що, за твердженням лівацьких «координаторів»,  на акції нібито була присутня «Свобода». На акції не було ЖОДНОГО прапора чи будь-якої іншої символіки «Свободи». Це доводить відео, розміщене в цій статті, а також величезна кількість фото- та відеоматеріалів з акції – будь-яка незаангажована людина може легко в цьому пересвідчитися.

         Брехня очевидна тому, що «Свобода» якраз відома тим, що на всі акції принципово приходить виключно з партійною символікою. Більше того, не було жодних згадок про «Свободу» ні в листівках, що їх розповсюджували активісти мережі «Український студент», ні у їх виступах. «Свобода» також не подавала повідомлення про проведення акції, у чому можна пересвідчитися, зателефонувавши в КМДА. Тому спроба українофобів представити виступ патріотичних українських студентів як «спробу «Свободи» попіаритися» не витримує жодної перевірки фактами. Це просто відверта та цинічна брехня у геббельсівському стилі. Можливо ультраліві розкажуть, як партія може «піаритися» без партійної символіки?

         Мені можуть закинути що, мовляв, я є активістом «Свободи» і сам факт моєї присутності на акції говорить про те, що там була присутня партія. Але це очевидний абсурд. Серед студентської молоді Києва багато патріотично налаштованих людей і вони із зрозумілих причин є прихильниками «Свободи». Але на акції ці студенти були присутні без жодної символіки, окрім національної. Але, виявилося, що цього достатньо, щоб ліві назвали цих студентів «політично заангажованими» і навіть більше – «Свободою». Виникає питання: невже тепер можливість захищати свої студентські права – це привілей, який роздають «елітарні ліві активісти»? Невже вони тепер вирішують – хто студент, а хто «ультраправий провокатор»? І невже відтепер студент з лівими політичними поглядами – це «студентський активіст, який бореться за свої права», а студент з патріотичними поглядами – це «ультраправий» або навіть «нацистський провокатор»? Але хто дав право ділити студентів на «правильних» і «неправильних», користуючись марксистко-ленінськими «критеріями» купки українофобів?

         Особливо треба звернути увагу на ще одну кричущу брехню від українофобів – патріотичні студенти нібито вигукували «антисемітські гасла» та пояснювали свою присутність на акції «ворожнечею до осіб єврейської національності». Це вже навіть не брехня – це якась маячня божевільного. Очевидно, що ніяких доказів «аполітичні» наклепники не наводять. Знову ж таки, запрошую усіх передивитися відео з акції та спробувати відшукати там скандування «антисемітських гасел».

         Ще одна порція брехні та наклепів від українофобів вилилася вже під вечір 28 числа, коли акція давно закінчилася. На цей раз вони звинуватили «Свободу» в… побитті лівацьких екстремістів! Можливо, стусанів «еліті лівого руху» надавали особисто Олег Тягнибок та Ірина Фаріон? Звідки така впевненість, що на ліваків нападали представники легальної політичної сили? Чи, на думку марксистів-ленінців, «Свободі» того і треба, що полювати на купку маргінальних діячів з ознаками манії величі? Що ж, чекаємо від ліваків фактів на підтвердження їхніх слів. Хоча впевнений – не дочекаємося.

         Український студентських рух завжди був авангардом патріотизму та національної свідомості. Українські студенти йшли в бій під Крутами, воювали в армії УНР, склали основу ОУН і УПА, саме студентське голодування 1990 року стало одним з передвісників Незалежності, українські студенти були найактивнішими учасниками революційних подій 2004 року. І після цього всього, сьогодні група самозванців-українофобів називає українських студентів з національною символікою «провокаторами» і «нацистам»?

         Нажаль, найпатріотичніший виш України - Могилянка, який є рідним для мене, сьогодні став прихистком для купки агресивних українофобів, різного роду марксистів-ленінців, для яких слово «патріотизм» - лайливе, а «жовто-блакитний прапор» - ганчірка. Вони у приміщенні Могилянки відзначають річницю «Октябрьської революції», публічно вивішують портрети Леніна та Троцького. То невже ми, могилянці, і далі будемо терпіти це знущання над здоровим глуздом? Будемо й надалі зносити, коли бути патріотом – це «провокація» і «фашизм»?

         Антитабачна кампанія програла саме через те, що її усіма силами намагалися зробити «аполітичною» та «безпрапорною», ніби вимога відставки міністра – це не політика. Сьогодні купка ліваків-українофобів намагається завести на манівці черговий студентський протест – на цей раз в хід іде вже навіть не фальшива «аполітичність», а відверта ненависть до проявів патріотизму. Складається враження, що ці самозванці-«координатори» нічим по суті від Табачніка не відрізняються – та сама українофобія, тільки вид збоку. Не дарма ж ці горе-«координатори» бігали поміж рядів студентів та істерично вимагали «не кричати нічого про Табачніка!».

         Український студентський рух переможе та захистить свої права лише тоді, коли він буде патріотичним – історія це доводить. Як тільки його починають розколювати та вести на манівці лівацтва та українофобії – це завершується маргіналізацією та поразкою.

         Як відомо, хто найголосніше кричить «тримай злодія!», той сам…

         P. S. Пропоную до перегляду відео з акції - http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=GIw6hsWSpC0

         P.P.S. Також можна почитати реакцію мережі «Український студент» - http://studblock.livejournal.com/524.html

 

Олександр Аронець, випускник НАУКМА 2010 року

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.