Запаморочення від «успіхів»

11 марта 2011, 11:59
0
747

Схоже, у команди Януковича розпочалося своєрідне «запаморочення від успіхів».

Справжній рік влади потрібно вираховувати не від дня інаугурації, який широко святкувала президентська адміністрація 25 лютого, а від дня коли, створивши безвольну коаліцію «тушок» Януковичу вдалося призначити повністю підконтрольний уряд Азарова. Тобто від сьогодні. Рік тому у цей день був призначений Кабмін на чолі із Миколою Азаровим, отже саме сьогодні на часі підбити перші підсумки роботи влади за рік.

Першим, основним і чи не єдиним результатом, якого досягнув Янукович за рік, стала побудова владної вертикалі. В цю вертикаль, попри всі правила демократії і закони логіки, входять не лише Кабмін, президентська, обласні і районні адміністрації, а й Верховна рада, місцеві органи влади – від рад до мерів міст, суди, включно із Конституційним та Верховним.

Проте стовпами вертикалі, безумовно, є зовсім не суди, не ради і навіть не адміністрації. Стовпом вертикалі є силовики – Генпрокуратура та МВС. Адже вертикаль, вибудувана Януковичем, є навіть не вертикаллю, а пірамідою – пірамідою страху. У цій піраміді кожен чогось боїться. Чиновник боїться втрати посаду, підприємець боїться втрати бізнес. Навіть Азаров і Льовочкін у цій піраміді теж бояться. Вони бояться втратити довіру Януковича, яка й є механізмом делегування повноважень у нинішній владі. А разом з втратою довіри можна вилетіти з команди і опинитися на узбіччі політичного й економічного життя, як це яскраво проілюстрував Сергій Лещенко у своїй останній публікації.

Але те, що всередині влади вибудовується піраміда страху, – не найстрашніше. Найстрашніше те, що принцип піраміди страху переноситься на громадянське суспільство, культуру, економіку, не підконтрольну владі частину політикуму. Так, в межах піраміди страху опозиціонери бояться викликів до ГПУ і цілком реальної можливості опинитися за гратами. Підприємці бояться нового Податкового кодексу, тиску податкових інспекторів та необґрунтованих перевірок. Мешканці квартир бояться пені за несплату комунальних послуг, а бюджетними – ліквідації шкіл і лікарень, які вже потрохи відбуваються по всій країні.

В обмін на спокій і відсутність підстав для страху влада вимагає лояльності. Адже всі разом бояться навіть вийти на вулицю для захисту своїх прав, пам’ятаючи, що мирну демонстрацію можуть розігнати посеред ночі, як це трапилося із майданом підприємців. При чому вмонтована у піраміду страху міліція буде цілком законно діяти на підставі рішення якого-небудь суду, також вмонтованого у владну вертикаль. Навіть діячі культури, і ті бояться, що за «неправильну» книжку їх можуть позбавити Шевченківської премії, як це трапилося із Василем Шклерем, якого вочевидь «покарали» за лист до Януковича.

Які ж ще успіхи продемонструвала влада за рік, окрім побудови вертикалі примусу і піраміди страху? Ще владі вдалося побудувати «чудову» подвійну реальність. В одній реальності живе сама влада. Вона живе у світі «структурних реформ», боротьби з корупцією, стабільних цін і невпинно зростаючого ВВП, який забезпечує «покращення життя людей».

У другій реальності живе решта громадян. Більшість українців живуть у світі переслідувань опозиції, свавілля міліції і податківців, зростання цін на всі продовольчі товари, галопуючого росту тарифів «на все» і тотального збідніння населення. Причому влада, споглядаючи на реальність «України для людей» зі свого світу реформ, успіхів і зростань, схильна пояснювати громадянам, що треба перетерпіти «зараЗи здійснення реформ». Проте конкретні представники влади зовсім не схильні перетерпіти самі.

Схоже, у команди Януковича розпочалося своєрідне «запаморочення від успіхів». Вибудувавши вертикаль, влада вирішила, що «все добре» і всі «перегиби на місцях» people «схаває». Проте Янукович, його оточення і його консультанти не враховують лише одного: «нагнути» і вмонтувати у піраміду страху можна уряд, коаліцію, всю Верховну раду, суди, включно із Конституційним, місцеві ради, мерів і більшість бізнесменів. Проте не можна «нагнути» і вмонтувати у піраміду страху всю країну! Цитуючи Авраама Лінкольна, «можна постійно обманювати частину народу, довго – весь народ, але ще нікому не вдавалося постійно обманювати весь народ».

Тим більше, що «весь народ», а точніше велика його частина, чисельність якої має тенденцію зростати, все більш ясно розуміє, що їх банально «кинули». Адже навіть ті, хто підтримував створення вертикалі тиску під Януковича, підтримували її в обмін на «покращення життя вже сьогодні», а не в обмін на зростання цін, тарифів і імітацію реформ. Якщо ж врахувати, що значна частина не сприйняла нову владу з самого початку, стає очевидно, що рівень суспільного невдоволення зростатиме. І рано чи пізно, за політичними законами, має вилитися у протест.

Проте влада продовжує жити у стані «запаморочення від успіхів». Януковичу і Азарову дуже важно розгледіти реальних світ зі свого удаваного світу реформ, стабільності і «грандіозних» досягнень…

Олексій Краснопьоров, політичний консультант

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.