Я - бидло

8 мая 2012, 18:20
політичний експерт
0
6100
Я - бидло

Депутати оцінюють мене в кіло гречки, пачку чаю і банку згущьонки. Але й то - добре.

Мої діти їдять «кіндери» хіба шо на День Святого Миколая. Банани й апельсини я купую на Пасху і Різдво. А йогурт останній раз пробував, коли плімяннік з Києва приїжджав.

Я бидло і на день народження до кума несу бутилу магазинної горівки і коробку цукерок, яку малій в школі на конкурсі подарили. Але я не жаліюся.

Маю в місяць тисячу гривень – сторожу фірму в Колі Синяка. І то - добре. Бо Галя сусідка, і в магазині, і на пошті робить, та й має менше. Був на заробітках в Москві – за півроку дали двісті доларів. Та й то був радий, шо хоч живий вернувся. Колгоспний пан віддав у спілку. То тепер маю ше 8 мішків пшениці.

Зимою приїжджають фермери з Херсона, то я в них картоплю міняю на олію і крупу. Діти якось прийшли раніше зі школи і поміняли міх картоплі на халву. Але я вже не став їх бити – вони теж бараболю садили, то хай мають.

Інтернету в мене нема. Як треба братові в Іспанію подзвонити – йду до сусіда на скайп. Але є «тарілка» - 120 каналів показує. Але шо ви думаєте – є коли то всьо дивитися? Поки город, худоба,  коло хати шось зробив… а вночі ше й на зміну йди.

Газети не читаю. Ше як мама жила, то вона  хоч Верховну Раду слухала по брехунцю і потім мені розказувала. А зараз нема кому. Я в тому ніц не розумію – НАТО, СОТ, коаліція, Янукович, Юлька в тюрмі. Лиш чув по телевізору, шо якісь тюнери будуть роздавати. То я хочу на тестя оформити, бо в нього друга група.

В нас, в бидла знаєте як кажуть? «Дають – бери. Б’ють – тікай». В селі все пригодиться. Оце пайки носили від якогось депутата, то й то добре. Бо раз в магазин пішов, масла, олії, хліба купив, а шось дітям взяв і 50 гривень пішло. То з цими пайками хоч якась поміч.

Від кого носять – не знаю. В мене там календар в хаті є – там пише. Ну якийсь такий гарний мужчина, солідний. Вони там собі накрали тисячі, то хоч шось трохи людям дають. Я від того далекий, бо нема часу. Кум якось кликав мене в район на ті партійні збори. Але я де маю коли?  Та й ше раз в центр їдь – 2 гривні туди, 2 гривні назад, там якийсь пиріжок з’їв, пива випив і 20 гривень пішло. То кум собі най їде – в нього гроші є.

Мене совість не гризе. В нас всі крадуть і продаються. Біда в тому, шо я бидло і  коштую як кіло грешки, а хтось - як вагон.

P.S. Написано під впливом публікації Лєщєнка і недавніх відвідин провінції.

Між нами –в  фейсбуці – і  ними – в селах і райцентрах – прірва. Бо, як прокоментував цю ситуацію мій товариш і компаньйон Сергій Дідковський, пенсіонери рахують копійки на півбатона, а ми в фейсбуці постимо фотки з італійських ресторанів.

Ми насправді дуже відірвані від життя виборців, яких мільйони. І вони підуть голосувати. А ми будемо в цей час тусуватися в торгових центрах і пабах. Ми не знаємо як вони живуть і немаємо права їх осуджувати. Більше того – вони ніколи не прочитають текст Лєщєнка, чи ваші пости про гречку. Бо інтернету в них немає.

Готовий дискутувати в Facebook

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
ТЕГИ: выбори
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.