Типографії в м.Києві відмовляються друкувати політичну рекламу. ФОТО.

21 августа 2012, 17:05
Громадський діяч, приватний підприємець, студент КНТЕУ.
0
2067
Типографії в м.Києві відмовляються друкувати політичну рекламу. ФОТО.

Власне, це зовсім не політична реклама. Так - зображення звичайнісінького котика поруч із бабусею. Картинка, яка збуджує свідомість і може стити такими собі "яйцями-2" для Януковича.



Сьогодні після обіду поїхав забирати, як я думав, вже готові листівки з бабусею та котом. 
Зайшовши в типографію, де напередодні зробив замовлення на 1000 кольорових примірників формату "А-5" (вартість замовлення - 500 гривень), ВЗНАВ, що мої лис
тівки ніхто не друкував і друкувати ніколи не буде. 
Причина банальна: "мы не хатим неприятностей" - щирою, мабуть, рідною російською мовою відповіла симпатична білявка, що вчора з радісттю приймала у мене вищезгадане замовлення. 
Мабуть, її керівництво проти. Мене мало не знудило від такої відповіді...

Протягом наступних двох годин об"їздив ще 4 подібних контори. Всюди - майже одна і та сама відповідь.

Типографія-2.
"Мы категорически против политики Януковича, но мы не будем печатать опозиционные листовки, которые направлены против правящей партии. Нам важна наша репутация и наш бизнес." - відповідь у наступній типографії з яскравою вивіскою на Печерську.

Типографія-3. 
Поїхали далі. Типографія в подвалі, поруч станція метро "Лук"янівська".
"Ми політику взагалі не друкуємо" - коротко відрізав молодий хлопчина мого віку, не відриваючись від цигарки і не підіймаючи погляду на мою скромну персону... 

Типографія-4.
"Листовка смешная и классная, но когда прийдут серьезные дяди, - нам будет не до шуток. Извените, но..." - ці слова пролунали в типографії поблизу Контрактової площі. Продовження "ізвіненій" я слухати вже не став. 
Мабуть, треба буде взяти приховану камеру та проїхатись ще раз.:) 
А краще - придбати собі кольоровий принтер для друку в домашніх умовах...

Лише один чоловік з п"яти обіцяв подумати до завтра. Цікаво, яке він прийме рішення?
З ким буде радитись, - з іншою людиною, чи зі своєю власною совісттю...?

Страх. Банальний страх втратити роботу чи прибутковий бізнес. 
У кожного з моїх сьогоднішніх контактерів свої аргументи, свої переживання та своя причина для відмови. 
Страх перед "репресивною машиною" у вигляді податкової, міліції, спецслужб. Страх перед тим, що тебе покарають, зроблять співучасником, відберуть бізнес чи навіть закриють по статті. 
І байдуже, що з юридичної точки зору, тут немає нічого страшного, нічого кримінального.
Просто - старенька бабця і звичайнісінький кіт, ніякого заклику до повалення режиму, жодних образ та нецензурних слів. Лише одне слово викликає занепокоєння - "регіони"...
Страх заполонив серця людей і засліпив розум. Набагато легше відмовити, тупо "вмити руки", залишитись осторонь від цієї "небезпечної політики"...

На щастя, зараз на задньому сидінні авто лежить 500 примірників "кота", правда - у чорно-білому варіанті, - вчора один хороший чоловік надрукував, абсолютно безкоштовно. 
Він не є власником типографії, - звичайнісінький найманий працівник, друкував таємно від керівництва, ризикуючи втратити роботу. Чоловік, вільний від страху та вкрай незадоволенний існуючим станом речей в країні зробив ВЧИНОК, за який йому не буде соромно перед його двома неповнолітніми дітьми. 
Саме з таких Людей починається країна. 
Саме такі Люди і творять її історію.

P.S. Готові листівки вже сьогодні будуть прикрашати електроопори та дошки оголошеннь в місті Києві.
Я та ще три Людини зголосилися допомогти розклеїти їх в різних куточках рідного міста.
У нас немає страху. Ми вільні Люди, які всім серцем бажають жити у Вільній країні і зроблять все можливе для повалення існуючого НЕконституційного ладу.

P.S.S. Чотири Людини. Не так вже і багато для п"ятимільйонного міста, правда? 
Свідомі кияни, де ви?

P.S.S.S. Я розумію позицію кожного і нікого не засуджую.
Згадалося, що таке вже колись було. 
У 2002-му році, коли видавничий центр "Такі справи" виконав замовлення на друк книжки про Юлю з назвою "Невиконане замовлення". Тоді на фірму стався наїзд. Прес-служба Азарова, тоді голови ДПА, оголосила, що "Такі справи" - злочинці і почалася боротьба за те, щоб відібрати підприємство у власників. Лише звертання до мжінародного суду зупинило цю вакханалію. 
А потім сталася помаранчева революція...

Вони думають, що закручують гайки. Насправді - вони стискують пружину!


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.