Сімейні історії

16 января 2013, 14:20
0
792
Сімейні історії

Уроки минулого для Віктора Януковича

Поняття «Сім’я» швидко і безапеляційно входить у загальний вжиток, причому не тільки серед політиків і бізнесменів, політологів та журналістів, а й серед пересічних громадян, простих обивателів. При чому сьогодні вже нікому не потрібно нічого роз’яснювати. Коли ви кажете «Сім’я» всім стає зрозуміло, про що йдеться – чия це сім’я і чим вона займається.

Проте випадок, коли фактично всю владу в країні, найбільш ласі шматки бізнесу і власності, грошові потоки тощо захопила і почала контролювати одна родина, не є українським ноу-хау, якимось поодиноким або специфічним казусом. Подібне в історії вже траплялося, причому не одноразово. Пропоную читачам подивитися, як це було і чим закінчувалося.

Найближчий до нас історичний приклад «сімейності» в політичній і економічній організації країни можна знайти в Росії 90-х років. Тоді фактично все контролювала родина першого російського президента Бориса Єльцина та його оточення. І тоді в Москві поняття «Сім’я» вживали так само широко і у тому ж значенні, як сьогодні в Києві. Дійсно, були часи, коли мати візитівку начальника охорони Єльцина Олександра Коржакова було престижніше, ніж депутатський мандат, а вирішувати питання ходили не до міністрів, а до дочки президента Тетяни Юмашевої. Закінчилося це тим, що Єльцин перестав контролювати ситуацію в країні і змушений був зректися влади на користь групи впливу з числа колишніх або діючих силовиків під гарантії особистої недоторканності і збереження майна «Сім’ї». Хто зараз Юмашева і Коржаков? На що вони впливають? Словом, у підсумку «Сім’я» втратила все.

Проте випадки правління Сімей ми можемо знайти й за океаном. Це сім’я американського президента Джона Кеннеді. Його проблема полягала в тому, що він намагався вибудувати власну систему впливу, окрему від Демократичної партії. Він призначив брата Роберта генеральним прокурором, а у своїх реформах суттєво за торкнув інтереси ФБР. Кеннеді не пробачили спробу ламати систему і вибудовувати власну модель впливу. Коли стало зрозуміло, що сам він не піде через високу популярність і здатність легко виграти вибори, його було вбито 22 листопада 1963 року. Більше того, за п’ять років 5 червня 1968 року було смертельно поранено Роберта Кеннеді, який як раз виголосив промову після попереднього висунення в президенти у Каліфорнії. Доля цієї «Сім’ї» закінчилася ще сумніше.

З урахуванням того, що впливи і апетити відомої української «Ссім’ї» набирають обертів, її представникам варто перечитати історію. Адже не може бути так, щоб все забрав собі хтось один. Країна не може існувати без системи стримувань і противаг, без вибудуваного механізму балансів. Якщо ж так все ж трапляється, то система стає крихкою і недовговічною та швидко руйнується. І питання лише в тому, чи ховає вона під своїми уламками своїх зодчих, як це було з Кеннеді, або ж просто поступово відтискає на узбіччя історії, як це сталося із «Сім’єю» Єльцина.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи-ПРО
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.