Чому шанси на розслідування злочинів проти Майдану майже втрачено

Перша і напевно найголовніша ланка по справі Майдану - збір доказів - була саботована. Навмисно або через величезну непрофесійність, яка запанувала у правоохоронних органах – нехай вирішує вже історія

106 учасників Майдану і 19 правоохоронців вбито.
Понад тисячу мітингувальників та 235 правоохоронця отримали різні поранення, в тому числі і вогнепальні.
За три роки – в Україні чотири прокурора. Усі вони – з когорти тих, кого до влади привів Майдан.
Махницький. 10 квітня 2015 року ГПУ повідомила про перевірку його причетності до навмисного затягування розслідування проти активістів Євромайдану.
Ярема. Звинувачений ЗМІ публічно в тому, що саботував розслідування злочинів проти учасників Євромайдану, оскільки станом на вересень 2014 року жоден злочинець не був встановлений і не притягнутий до відповідальності.
Шокін. У своєму виступі перед народними депутатами обіцяв завершити розслідування і передати до суду справи по Майдану. Все залишилося на рівні заяв.
Луценко. Вважає, що слідство суттєво просунулось у розслідуванні справ, пов'язаних зі злочинами проти Євромайдану. Нещодавно він заявив, що судові вироки оголошено 35-ом особам, 152 - обвинувачені і перебувають у судових процесах, ще 190-м - висунуто підозри і досудове розслідування триває. Але із 35 вироків, про які каже генпрокурор, позбавлення волі передбачає лише один. Ідеться не про безпосередніх учасників вбивств і переслідувань під час Майдану, а про одного із харківських "тітушок", який брав участь у розгоні активістів у 2014 році. Решта 34 вироки - це вироки із умовними строками або з відстрочкою виконання покарання.

Як юрист та людина, яка майже пів свого життя віддала слідству, можу говорити з повною відповідальністю, що основний час для розслідування втрачено і всі особи, які винні мають величезні шанси уникнути будь-якої відповідальності. Поясню чому.
Існують три «стовпи», на яких базується слідство :
1.збір доказів
2.аналіз зібраних доказів
3. прийняття відповідних рішень.
Якщо хоч одна ланка буде виконана неякісно – слідство розпадеться. Це аксіома.
Перша і напевно найголовніша ланка по справі Майдану - збір доказів - була саботована. Навмисно або через величезну непрофесійність, яка запанувала у правоохоронних органах – нехай вирішує вже історія. Але увесь 2014 рік непрофесійно велися першочергові слідчі дії та оперативна робота. Далі - два роки знищувалися навмисно, або просто безглуздо втрачалися докази, відпускалися на волю ключові обвинувачені.
І найбільш катастрофічне з цього – поведінка влади, яка прийшла після Революції Гідності. Вона зараз боїться і не може вийти до народу і чесно сказати, чому і завдяки кому винуватці розстрілу людей на Майдані не будуть покарані. Чого чекають – незрозуміло. Тому що за їх спинами вже очевидним є страшний вал наслідків.
1. У листопаді 2015-го Міжнародний кримінальний суд виніс попереднє рішення, що не може брати до свого провадження справу Євромайдану, бо не побачив достатніх ознак масштабності і системності злочинів.
Натомість.
2. Виступаючи як свідок у справі п'яти колишніх "беркутівців", Янукович заявив, що має багато матеріалів, які свідчать про те, що активістів і правоохоронців розстрілювали із будівель, контрольованих лідерами Майдану. Він також заявив про намір звернутися до міжнародних організацій та іноземних держав з вимогою провести незалежне розслідування розстрілів у лютому 2014 року, звинувативши нинішнє керівництво у неспроможності дати відповідь на питання про винних.

І які будуть наслідки всіх цих дій та бездіяльності – важко передбачити.