Про Крим забудуть, якщо з'явиться нова "широка угода"

Події з формуванням нової президентської адміністрації в США вкотре дають приводи для обговорення в українському суспільстві.

Події з формуванням нової президентської адміністрації в США вкотре дають приводи для обговорення в українському суспільстві, яке неодмінно відчує на собі зміну стратегії американської зовнішньої політики після інавгурації Дональда Трампа.

Під час свого виступу у Сенаті номінований Трампом кандидат на посаду Держсекретаря Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати не визнають окупацію Криму Росією, якщо не з’явиться «широка угода», з якою погодиться народ України. Звідси логічний висновок: 1) нова влада в США все ж розглядає варіант остаточного вирішення питання Криму шляхом міжнародної легітимації анексії півострова на користь Росії; 2) підставою для цього може бути деяка «широка угода», по факту між Росією і США на предмет статусу нині окупованих українських територій.

Виходячи з цього, адміністрація президента Трампа шукатиме можливості схилити Україну до такої угоди. І якщо тиск з боку Росії за паралельної підтримки Вашингтона і Брюсселя Україна до цього часу витримувала, то примус до миру на невигідних умовах зі сходу і заходу одночасно буде надважким викликом для нашої країни.

З одного боку, на прикладі суспільної реакції на пропозиції Пінчука-Філіпчука можна переконатися, що активна частина громадянського суспільства точно не дозволить будь-якій українській владі йти на непопулярні компроміси з міжнародними союзниками і ворогами. Але треба розуміти й те, що українське суспільство далеко не вичерпується активними користувачами facebook. Пасивний елемент завжди становить абсолютну більшість і, крім того, найбільш сприйнятливий до маніпуляцій. А для такого маестро пропаганди, як Росія, сформувати думку більшості в правильному напрямку навіть на чужій території не становить проблеми. Тому хай це прозвучить не демократично, але не можна допускати жодних референдумів в Україні щодо Криму і Донбасу. Адже воля народу України під впливом низки несприятливих ситуативних чинників і сусідської пропаганди може стати фатальною історичною помилкою, яку міжнародна спільнота миттєво законсервує як легітимне рішення на багато десятиліть вперед.