Кабмін та «Київенерго» вирішили зіграти в сквош, по черзі відхрещуючись від власної вини в помилках у платіжках. У Кабміні навіть заявили, що це може бути спеціальною акцією в рамках т.зв. плану «Шатун», а МВС заявило, що проведе спеціальне розслідування цього інциденту.
Якщо розібратися в ситуації та спробувати з’ясувати,чому ж виникла така плутанина, то можна побачити, що відповідь лежить у 43-му пункті Постанови КМУ від 30 жовтня 2015 № 1037 «Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежних від температури зовнішнього Повітря».
Наприкінці минулого року Арсеній Яценюк нас запевняв, що ми будемо платити за тепло залежно від температури на вулиці. Багато хто зрозумів це буквально: чим холодніше на вулиці, тим дорожче обходитиметься опалення. Проте так платять лише ті, у кого є лічильник. Якщо його немає, нарахування відбуваються за іншою формулою (Постанова № 1037).
Остання формула працює так: якщо в жовтні 2016 року була холодніше, ніж в середньому за останні 50–100 років у цей місяць, то базовий тариф за метр квадратний збільшиться, а якщо тепліше, то відповідно зменшиться. Тобто, за цією формулою цілком можливо, що рахунок за більш теплий місяць (наприклад, березень або жовтень) буде більшим, ніж за холодний (січень або лютий) – усе залежить від того, які відхилення показує температура повітря проти останніх 50–100 років.
Проте тариф для «Київенерго» та інших підприємств затверджується НКРЕКП, виходячи з середньої температури за опалювальний сезон, а не за кожен місяць.
У лютого 2016 року Мінрегіон надав роз’яснення до Постанови № 1037 (лист № 7 / 10-1070), що доцільно порівнювати температуру не місяць до місяця, а щомісяця до середньої температури за сезон, на підставі чого й розраховувати тариф. За цього підходу нарахування за опалення мали б відбуватися так: наприклад, тариф 30 грн розраховувався б на температуру +1,1˚С і, якби температура протягом поточного місяця була нижчою, споживачі б платили більше, і навпаки.
Проте згодом ці роз’яснення були відкликані, бо суперечили положенням згаданої Постанови № 1037, а до неї зміни ніхто не вносив.
Так українці, самі того не відаючи, грають у рулетку з погодою. Якщо пощастить і ми матимемо теплий грудень, значить і платіжки не будуть надвисокими, а якщо, приміром, березень виявиться холоднішим, ніж зазвичай, платити доведеться більше, ніж у грудні.
Ось така лотерея чи все-таки частина плану «шатун»?
Взагалі-то на розмір платіжки найсуттєвіше вплинула гройсманівська ціна на газ, яка необґрунтовано збільшилася більш ніж удвічі, затверджені НКРЕКП нові тарифи, а також недостатньо ефективні заходи зі встановлення лічильників тепла на будинки. Внаслідок цього українці щонайменше в два рази щомісяця переплачають за комунальні платежі.