«Розумна сила» змінить Волинь

17 ноября 2016, 14:43
Общественный деятель, юрист
0
2170

Поки політики на центральному рівні з’ясовують стосунки між собою, традиційно змагаючись за доступ до загальнодержавних ресурсів, градус протистояння між ними суттєво знижується.

В країні розпочато децентралізацію, яка з часом неминуче змінить співвідношення повноважень та відповідальності центру та регіонів: Київ, поза сумнівом, буде і далі контролювати загальнодержавні фінансові потоки, але все більше коштів передаватиметься на рівень регіонів. 11 грудня поточного року в регіонах відбудуться перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

Виборча кампанія на місцях триває із 22 жовтня. Вибори проходитимуть в об’єднаних територіальних громадах 13 областей України.

Для партії «Розумна Сила» грудневі вибори – перше «бойове хрещенням» у донесенні нашої політики до громадян - саме на регіональному рівні. Цими днями на Волині, на зборах Іваничівської районної організації партією «Розумна сила» висунуто 10 кандидатів до сільських рад Литовезької та Поромівської об’єднаних громад. Це самодостатні, професійні, а головне, високоморальні люди.

Вже за кілька тижнів мешканці об’єднаних громад власних волевиявленням дадуть оцінку всім нинішнім партіям та політикам, які працюють у регіонах. Українська політика потребує змін. Балачки і популізм, від яких країна надзвичайно стомилася за останні роки, мають залишитися у минулому, а на їх місце - прийти реальні стратегії дій та професійна робота.

Головна мета децентралізації – зробити владу ближчою до людей, передати місцевим органам відповідальність, повноваження та фінансові ресурси. Саме вибори до об’єднаних територіальних громад і мають стати інструментом, за допомогою якого і стануть можливими необхідні для країни перетворення. Найбільш відчутними будуть зміни у селах та селищах: мешканці обиратимуть старосту, який представлятиме їхні інтереси в органах місцевого самоврядування – в раді громади. Вона, в свою чергу, отримає повноваження нинішніх обласних та районних держадміністрацій.

Переваги об’єднання громад неможливо переоцінити. Передусім, процес децентралізації дозволить громадам ефективніше розпоряджатися власними фінансами. Після того, як об’єднання відбудеться, територіальні громади напряму отримуватимуть кошти на власний розвиток із держбюджету. Окрім того, частина зібраних на території громад податків залишатиметься у їхньому розпорядженні.

Оптимізується управління на місцях, виникне можливість суттєвої економії коштів. Наприклад, у випадку об’єднання кількох сіл у єдину громаду зникає необхідність утримувати апарат одразу кількох сільських рад. Кожний населений пункт, село та селище, у раді громад представлятиме староста, і вже до її компетенції входитиме формування бюджету, залучення інвестицій, управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, прийняття будівель в експлуатацію, розвиток місцевої інфраструктури, утримання та будівництво доріг, благоустрій територій, тепло-, водо-, газопостачання.

Ще одна перевага об’єднання громад – полегшення умов надання адміністративних послуг. Староста, представник населеного пункту у раді громади, отримає можливість надавати низку довідок, за якими не потрібно буде їхати до центру громади. Це і документи державної реєстрації народження дитини, шлюбу чи смерті, земельної документації, володіння власністю, акти обстеження матеріально-побутових умов, видача дозволів на розміщення зовнішньої реклами тощо.

За час партійної роботи у Волинському регіоні, мушу констатувати, що обсяг регіональних проблем, що існували до оголошення курсу на «реформування», на сьогоднішній день не зменшився. Волиняни, як і раніше, шукають кращої долі за кордоном. Причини знають всі - високий рівень безробіття, географічна близькість регіону до кордону із ЄС.

Економічна модель господарювання в регіоні і далі залишається сировинною. Це грабіжницьке ставлення до волинських лісів, нещадна вирубка дорогоцінних порід деревини. Невирішеною залишається проблема незаконного видобутку бурштину, яка загрожує потенційною екологічною катастрофою.

Слабкість виконавчої влади у регіоні суб’єктивно зумовлена особистістю нинішнього глави облдержадміністрації, представника старої радянської еліти, яку ще називають кастою «червоних директорів». Не бачу у цієї людини розуміння важливості переходу економіки на ринкові умови. Пропоновані ним рішення зводяться до позиції прохача: створювати комунальні підприємства, випрошувати кошти із державного бюджету на інфраструктурні проекти. Це лінія поведінки, яка суперечить реаліям розвитку України.

Інші проблемні моменти. Видобуток вугілля в Львівсько-Волинському басейні. Це закриття нерентабельних шахт, у 2016 році – «Бужанської», добудова чи приватизація нової шахти №10 «Нововолинська. Це видобуток газу з Локачинського родовища, запаси якого вичерпуються і при цьому бракує коштів на екологічно спрямовані проекти. Це - несанкціонований і неконтрольований видобуток бурштину в поліських лісових масивах (Маневицький, Камінь-Каширський, Любешівський райони), піску та крейди. Не знайдено рішення державного адміністрування видобутку торфу ДП «Волиньторф», що у смт. Маневичі. Але продовження неконтрольованої розробки надр загрожує регіону екологічними катастрофами.

Сільськогосподарське виробництво на Волині сконцентроване переважно в особистих селянських господарствах. Переробка у галузі налагоджена слабко, тому цей сектор формує мінімальну додану вартість і не має перспектив виходу на європейські ринки. Виробництво товарного молока, цукру, сирів монополізовано підприємствами, які диктують населенню несправедливу ціну. Крім того, останнім часом було втрачено російський ринок збуту, а на ринок ЄС «пробитися» не вдалося. Ця проблема особливо актуальна для Ковельського, Старовижівського, Горохівського, Турійського районів Волинської області.

Стан доріг, інфраструктури зв’язку та мереж життєзабезпечення (електро, теплопостачання, тощо), майже вся (за винятком новітніх телекомунікаційних мереж) – незадовільний. Інфраструктура області зношена, вона потребує значних інвестицій.

Не краща ситуація у сфері, яку прийнято називати природніми монополіями. Відсутність капіталовкладень, нещадна експлуатація призвели до стану, що загрожує техногенними катастрофами. При цьому частина природних монополій, наприклад, волинські підрозділи «Укртелекому», облгазу, обленерго, кілька котелень централізованого опалення – уже приватизовані, але їх нові власники не готові розкрити механізм утворення тарифів для населення. Особливо гостро ця проблема стоїть для міст обласного значення - Луцьку, Володимир-Волинського. В опалювальний сезон 2016-17 вона неминуче загостриться для усіх споживачів комунальних послуг.

Усі ці проблеми, і, окрім того, низку соціальних, освітніх тощо доведеться вирішувати вже на рівні об’єднання громад та новообраних місцевих органів влади.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: вибори,Волинь,місцеві громади,місцеві вибори,децентралізація
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.