Погляд на Бучу через п'ятнадцять років

7 ноября 2016, 11:05
Політолог
3
10260
Міщенко Валерій

Днями вдруге відвідав місто Буча. Вперше був ще при президенті Кучмі, коли до смт Буча навіть транспорт не ходив. З дрібного смт Буча стала містом, яке дуже стрімко розвивається.

        Тоді все було сіре, занедбане, у сусідньому Коцюбинському взагалі були бомбові склади серед лісу. Зараз Буча розквітла, тут усе світле, сучасне, європейське. Будуються новобудови, розширюється інфраструктура, будуються дороги, добре освітлені вулиці у вечірній та нічний час.

Спілкуючись з жителями міста, сьогодні я зрозумів, що ці досягнення – одна з головних заслуг міського голови Анатолія Федорука. Звісно ж дуже добре, коли місто має господарника, який працює на своєму місці для людей, для громади, яка його обирає вже багато років поспіль. Звичайно, є і проблеми, які потребують вирішення. Та впевнений, що такі проблеми, як організація дозвілля молоді чи нехватка дитячих садочків – це проблеми не лише Бучі, а й в цілому України та зокрема Київської області. Ось, наприклад, щоб віддати дитину у дитячий садочок у м. Біла Церква потрібно за 3 роки ставати в чергу та ще й невідомо, чи черги можна діждатись. Насправді, якби мені довелось обирати, де мені народитись: Буча чи Біла Церква, я б обрав Бучу. Справді дуже розкішне місто.

         Трішки зазірнімо в історію. Як виникла Буча та походження її назви.

         Місто обласного значення Київської області. Поселення засноване 1901 року, у 1938 році - отримала статус селища міського типу, а у 2007 - міста. Розташована за 30 км на захід від Києва, між невеличкими річками Бучанкою та Рокачем з басейну р. Ірпінь. Буча — до 2007 року, одне з найбільших селищ України.

         Селище виникло як полустанок Буча під час будівництва Києво-Ковельської залізниці в 1898 році і швидко розбудовувалось, завдячуючи мальовничій місцевості навколо. Тут любили відпочивати столичні міщани та інтелігенція. Походження назви. За поясненнями бучанського краєзнавця Анатолія Зборовського назва міста походить від назви однойменної річки. Колись ця річка здіймала бучу. Буча – корінна вода, яка піднімається в річці під час скресання криги до меженя. Бучадити – піднімати рівень води вище меженя. Бучала – це вир або глибока яма, залита водою. Логічно припустити, що назва річки походить від нуртування води, а не від людського галасу (буча також означає великий галас, шум, крик, сварку, колотнечу). Річка Буча в давнину не була такою спокійною і тихою, як нині. Існує легенда, що під час будівництва залізниці Київ-Ковель робітникам не виплатили зарплати, то вони здійняли велику бучу, що навіть станцію так назвали.

        

         Навколо м. Буча та Бучанського міського голови розгортається театралізоване дійство ГПУ на чолі з її Генпрокурором Луценком, який обіймавши посаду Міністра МВС одразу ж після Помаранчевої революції нічого не зробив та не довів до логічного завершення. Ось і зараз Бучанському міському голові Анатолію Федоруку інкрімінують розкрадання 890 га Бучанського лісу. ГПУ та Ю. Луценко начебто знайшли докази крадіжки на початку 2000-х років. А де докази пане Юрію? Мабуть Луценко не пам"ятає, що після Помаранчевої революції він обіймав посаду міністра внутрішніх справ України і ні про яке розкрадання Бучанського лісу та про його докази навіть тоді мови не йшло. Одним словом, дана справа має суто політичний підтекст особисто до міського голову Федорука та результатом має стати перерозподіл в Бучі. Напевне хтось з київських царьків наближених до родини порошенків мабуть дуже хоче прибрати ласий шматок Бучі до свого карману. І тому пан Луценко так активно розпинається доводячи на прес-конференціях про якісь докази крадіжки.

         Підемо далі. Розкажемо вам про Бучу сьогоднішню — це не тільки курортне містечко. Неповторний ландшафт і чудові краєвиди, історичні та пам'ятні місця, розвинена промисловість і багатоповерхові житлові масиви створюють своєрідний синтез далекого минулого і сьогодення. Поблизу залізничного вокзалу розташований меморіал на честь загиблих у Великій Вітчизняній війні. Пам'ятник воїнам-афганцям в виді БРДМ-2 на кам'яному п'єдесталі споруджено в сосновому сквері на розі вулиць Вокзальної та Нове Шосе. На місці колишньої дачі Булгакових між вулиць Вокзальна та Інститутська встановлено пам'ятний камінь. В Бучі діють Український гуманітарний інститут — недержавний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації, 4 школи, 1 гімназія, 1 навчально-виховний комплекс, 4 дошкільні та 1 позашкільний заклад, спеціалізована школа-інтернат, бібліотеки, будинки культури.

         Буча починалася з села, потім це було селище міського типу, а зараз місто. Прогулявшись вулицями міста протягом дня з великою цікавістю поспілкувався з місцевими жителями. Ось що корінні жителі Бучі розповідають про своє місто:

         Катериченко Тетяна Олегівна, учениця Бучанської школи: "Моя мама живе у Бучі з самого дитинства. Раніше це було не дуже презентабельне місто, але з часом місцеві керівники почали його розбудовувати і тепер все дуже гарно. Мама каже, що раніше було тільки сміття і дачні райони, а зараз уже дійсно гарне місто, красива площа, побудовано багато магазинів, парків."

         І все ж думки більшості корінних жителів зводяться до того, що Буча стала гарним містом завдяки великій роботі міського голови Анатолія Федорука.

Ось про що нам розповіла пенсіонерка, корінна жителька Бучі, в минулому працювала головним бухгалтером на місцевому телебаченні Ткаченко Валентина Олександрівна: "Я прожила в Бучі 43 роки. За останній час багато змін, ми стали любити своє місто, гордитися їм. Федорук у нас хороший міський голова. Я, наприклад, Федорука люблю як сина. Всі зараз крадуть на всіх рівнях верхівки, але якщо він і краде, то все одно багато робить для Бучі. Напевно на верху у владі сидіти і не красти не можна. Місто стало чистим, багато парків. Федорук такий доступний, з ним можна зустрітися навіть на вулиці, зупинити і поговорити з ним. Він дуже хороший."

         Громада Бучі, місцеві та особливо корінні жителі люблять свого міського голову Федорука, тому що він мало говорить, а реально показує результат своєї роботи, а жителям і не потрібні слова – вони бачать результат. "Благоустрій міста, розвиток інфраструктури, будівництво новобудов все це сприяє розширенню Бучі та робить місто інвестиційно привабливим для потужних компаній. У місті за 10 років дуже багато змінилось, стало дуже багато молоді, молодих сімей, дуже багато дітей. Місто розвивається перспективно", -  розповів нам Олександр, який разом із сім"єю придбав будинок та планує переїздити з Києва до Бучі на постійне проживання.

         А ось пані Наталія, службовець, розповіла нам про те, що їй також подобається, як Буча розвивається. Наталія народилась у Бородянці, але вже з шостого класу середньої школи живуть з батьками в Бучі і переїздити не збираються. Бачуть в Бучі перспективу. Наталія, як і більшість жителів, з ким ми спілкувались, з хороших змін говорить в першу чергу про появу міського парку. Дуже часто відбуваються різні культурні заходи, безкоштовні концерти, але знову ж таки вони для людей старшого віку. "Моя мама часто відвідує такі заходи. Для людей старшого покоління є куди піти, а для молоді немає", - каже Наталія.

         Королюк Альона Василівна, учениця старших класів Бучанської школи, розповідає також про те, що в Бучі їй також дуже подобається. "Дуже добре. За останній час змінилось дуже багато. У минулому році побудували парк. Потім, як спускатися на Балаклаву, також зробили клумбу, посадили дерева, траву; зробили асфальт. Нарешті, в цьому році, зробили ремонт у нас в школі: поставили паркан, змінили фасад, підлогу. В Бучі є все, є куди піти погуляти; навіть покупатися у озері в парку і відпочити на природі", - розповідає Альона.

         Молодим жителям міста Дмитрові та Богданові також все подобається в Бучі. І новобудови, і розвиток інфраструктури. Єдине, що їм набридло, то це їздити до Києва у розважальні комплекси. Вони мріють. щоб у Бучі був розважальний комплекс для молоді типу "Дрім Таун". "Грубо кажучи, за останніх 10 років Буча дуже сильно змінилася. Залишилося лише побудувати "Дрім Таун" - і все, можна і до Києва не їздити", - каже Богдан.

         Прудка Тетяна Олексіївна, корінна жителька Бучі каже: "Я за мера говорю відразу. Мене все влаштовує: інфраструктура, дороги, освітлення. Я корінний житель Бучі, тут народилася і виросла. Мої батьки, бабусі, дідусі ми тут всі місцеві. Бачили Бучу до і після приходу мера Федорука. Тому він дуже хороший міський голова, і на своєму місці. Я щойно йду з базару і там також була розмова про нашу Бучу, про мера. Скажу вам так: всі корінні жителі Бучі були, є та будуть за Федорука."

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Буча
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.