Сміття як гальмо на європейському шляху України

12 октября 2016, 14:57
0
86

Як мінімізувати утворення побутових відходів та змусити українців нести відповідальність за чистоту довкілля

Захопившись внесенням змін до Конституції, судовою реформою, боротьбою з корупцією, чого вимагають від нас у ЄС, українські політики відсунули на другий план проблему побутових відходів, вирішення якої насправді є не менш важливою умовою наближення України до європейських стандартів життя.

Коли мова заходить про проблему побутових відходів, більшість з нас, в першу чергу, згадує про те, як в розвинених країнах Європи сортують сміття – у один бак викидають залишки харчів, у другий - пластик, у третій - скло, папір, одяг і т.д. Декому може здатися, що саме так виглядає вирішення проблеми побутових відходів (ПВ). Але насправді такі заходи лише спрощують процес подальшої обробки відходів, дають можливість отримати більш якісний матеріал для сортування та подальшого з ними поводження, але не дають відповіді на питання - як і за який кошт це робити. Звісно, збір в один кошик і вивезення сміття на звалище - найбільш економічно привабливий спосіб поводження з побутовими відходами. Утім недалекоглядним, адже закладає екологічну вибухівку. Європейські країни дотримуються принципу no waste economy – грубо кажучи, повторного використання ресурсів. Мова йде не про буквальне повернення речей зі сміттєзвалища до гардеробу чи харчування недоїдками, а про циклічність життя ресурсів, природній процес їхнього відновлення, максимальне використання їхніх корисних компонентів після первинного використання, популяризація ощадливого та бережливого ставлення до природи. Саме ж лише сортування відходів при відсутності стратегії подальшої їх обробки позбавлене сенсу.

Для комплексного вирішення проблеми ПВ потрібно вжити низку системних кроків, як це передбачають взяті Україною зобов’язання щодо імплементації норм європейського законодавства у даній сфері після підписання Угоди про асоціацію у 2014 році. І відповідальність за це лежить не лише на політиках, а й на кожному з нас.

Що у вашому смітнику?

За останні роки структура споживання, а отже і складові побутових відходів значно змінилися. Згідно нещодавно проведеного дослідження, значну частину ПВ в Україні складають харчові відходи (понад 30%) та упаковка від них. Зокрема, папір і картон (приміром, тара з-під соку, молока, іграшок і т.д.) – 10,61%, полімери (пластикові пляшки, пакетики) – 13,96%, скло (пляшки, посуд) – 9,3%, кольорові метали (фольга, консервні банки) – 1,95%, дерево (палєти) – 1,1%. Кожен може переконатися у об'єктивності цього дослідження, зазирнувши у власне відро зі сміттям, вміст якого щороку стає дедалі більшим. І таких відер – мільйони по всій країні. А що з цим сміттям відбувається далі?

Виїжджаючи влітку на природу, ми всі стаємо свідками неприємних явищ – величезних сміттєзвалищ повз дороги за містом. Там і будівельне сміття, і одяг, і уламки меблів, і всілякий непотріб, що навряд чи «розсмокчеться» сам по собі упродовж кількох років. Це все не лише псує краєвиди, а й отруює довкілля. Лише офіційних сміттєзвалищ в Україні – близько 6 тисяч, стихійних – понад 30 тисяч! Відходи, які там знаходяться, нікуди не зникають, а отже проблема лише поглиблюється з роками.

Приміром, у 2012 році в Україні утворилося 13,2 млн. т побутових відходів, тобто в середньому  - 289 кг на одного жителя країни. Більша частина цих відходів - 94% - була захоронена в землі...

Прикладом позитивного вирішення проблеми можуть служити близькі до нас країни ЄС. Так, сусідні Польща та Чехія (показник відходів на одну людину в цих країн майже такий самий, як в Україні) за 2013 рік поховали в землі лише 53 і 56% відходів відповідно (тобто вдвічі менше, ніж ми). В середньому у країнах Європи близько 40% перероблених відходів захоронюється на полігонах, стільки ж йде на повторну переробку, 20% - спалюється. А в країнах лідерах по переробці, такий як Данія чи Голландія, захоронюється менш, ніж 1% всього сміття.

В Україні ж переробка побутових відходів відбувається зі скрипом. За даними Мінрегіону, з 13 мільйонів тон відходів в 2012 році було перероблено лише 394,197 тис. т, у 2013 році - 325,8 тис. т, у 2014 - трохи більше 400 тис. т. Чому? Відповідь банальна – через гроші. Захоронення відходів відбувається через неготовність оплачувати їх переробку.  В Україні на поводження з ПВ у 2014 році було виділено всього 152 млн грн. Причому, ці кошти спрямовуються на вирішення поточних проблем з відходами, як то будівництво чи реконструкція нових полігонів, закуповування спецтехніки, оновлення контейнерного парку. Тоді як на комплексні програми з переробки ТПВ не ,було виділено жодної копійки. Звісно, це «задоволення» не з дешевих: приміром, у Великобританії прийом тони відходів на звалище під відкритим небом коштує від 4 до 45 фунтів стерлінгів (близько 1500 тисячі гривень), а у нас – 46-90 грн. До того ж, британці самі сплачують за переробку сміття в залежності від методу ціна коливається від 41 до 90 фунтів за тону.

Взагалі кожна європейська країна сама визначає, хто має платити за переробку відходів – чи то споживач продукції, як один з різновидів комунальних платежів, чи то сам пакувальник, додаючи певну суму до вартості продукту в обгортці. Звісно, для нашої країни навряд чи підійде варіант зі збільшенням комунальних платежів, бодай навіть на 300 грн (середня вартість в європейських країнах), бо це й так болюча тема. Утім відкладати проблему у довгий ящик не варто – платити все одно хтось мусить.

«Безвідходне» виробництво

У Європі в силу вищого рівня життя та відповідно більшого обсягу споживання масштаби відходів мали б бути набагато більшим. Утім, європейці вчасно почали бити на сполох та змогли взяти під контроль цю проблему.

У структурі методів поводження з твердими побутовими відходами, згідно європейських норм, на першому місці –  не знищення, а запобігання появі таких відходів. Далі – підготовка до повторного використання, утилізація, відновлення (наприклад, виробництво енергії), видалення. У процесі дотримання даної послідовності європейці керуються, в першу чергу, принципами захисту довкілля, технічної та економічної виправданості, захисту ресурсів та здоров’я населення.

Прикметно також, що відповідальність за долю відходів, зокрема, які містять шкідливі речовини, покладається переважно на виробника чи утримувача відходів. Це сприяє пошуку шляхів створення безпечної упаковки, перетворенню потенційних відходів на джерела енергії, багаторазовому використанню сировини та врешті зменшенню викидання сміття.

Дієвим інструментом є також екологічний податок, ставка якого була значно підвищена відповідною Директивою ЄС. Цим самим документом країни євроспільноти зобов'язали захоронювати лише перероблені відходи.

В Україні також запроваджений так званий екологічний податок на розміщення відходів на полігоні, але просте співставлення цифр дає відповідь на питання – чому цей інструмент діє у них, але не діє у нас. Так, у Австрії за тону відходів, які захоронюються після утилізації, сплачують 29-88 євро (800 – 2500 грн), в Голландії – 78, Італії – 26, Великобританії - 20, Чехії – до 18 євро/т. Тоді як в Україні розміщення тони не перероблених відходів на полігоні, який не відповідає будь-яким екологічним нормам оцінюють у… 3,17 грн. Це близько одного євроцента. Тобто у 200-300 разів менше, ніж в європейських країнах!

Власна фінансова зацікавленість і змушує кожного європейця-утримувача відходів опікуватися цією проблемою разом з державою.

Україна на шляху до виправлення

Однак введення одного екологічного податку на захоронення ТПВ, так само, як і диференціація відходів, не вирішує проблеми в цілому. Потрібна безперебійна робота усієї системи поводження з побутовими відходами - від моменту викидання сміття в бак до моменту захоронення, переробки чи утилізації.

Саме для цього і необхідна реалізація положень директив ЄС, які Україна через Угоду про асоціацію зобов'язалася впровадити. Так, законопроекти «Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з побутовими відходами та стимулювання їх використання як альтернативного джерела енергії» , «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо включення податку за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці до екологічного податку)» , «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування деяких видів екологічного податку на поводження з побутовими відходами)» якраз і переслідують цю мету та допомагають її втіленню.

Водночас відбувається процес децентралізації повноважень та фінансових ресурсів. Зокрема, вищезазначеними документами органам місцевого самоврядування надаються повноваження самим визначати на конкурсних засадах суб’єктів господарювання, які надаватимуть послуги з поводження з побутовими відходами. Також вирішується питання права власності на безхазяйні відходи як необхідної передумови для зацікавлення потенційних інвесторів ринком поводження з побутовими відходами. А ще пропонується законодавчо закріпити, що до складу відповідного тарифу включаються усі економічно обґрунтовані витрати, які нестимуть інвестори. Ця норма відповідає законодавству ЄС про відходи, яке зобов’язує до того, щоб плата за поводження з відходами містила усі витрати, які несе суб’єкт господарювання зараз та понесе в майбутньому.

Положення пакету цих законопроектів спрямовані на формування єдиної державної політики в частині регулювання ринку поводження з побутовими відходами. І оскільки діяльність з побутовими відходами становить підвищену загрозу здоров’ю людини та довкіллю, така діяльність не може бути позбавлена контролю з боку держави та  має носити обов’язковий дозвільний характер. Саме тому пропонується впорядкувати захоронення побутових відходів виключно на полігонах побутових відходів, які повинні відповідати екологічним стандартам ЄС.

Також пропонується запровадити принципи «широкої відповідальності виробника» та «забруднювач платить» через екологічний податок на упаковку, що сприятиме участі виробників та забруднювачів у поводженні з відходами. А збільшення ставки екологічного збору на захоронення має призвести до економічної недоцільності цього методу поводження з відходами та стимулюватиме створення сміттєпереробних підприємств.

За оптимістичними прогнозами розробників законопроектів, в разі їхнього ухвалення вже з 2020 року в Україні захоронення відходів відбуватиметься лише на полігонах і проблема стихійних сміттєзвалищ буде подолана. А з 2025 року законотворці планують заборонити захоронення неперероблених ТПВ, що сприятиме покращенню екологічної ситуації в країні загалом.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: здоровье,упаковки,мусор,вывоз мусора,отходы,переработка отходов,сміття,екологія,утилізаційний збір,утилізація,законопроекти,відходи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.