«Сміттєва епопея»: шкода для іміджу політиків, чи спільна проблема для всіх гром

16 августа 2016, 18:23
Общественный деятель, юрист
0
4032
«Сміттєва епопея»: шкода для іміджу політиків, чи спільна проблема для всіх гром

Події довкола львівського сміття, а точніше пошуку можливостей його розміщення на полігонах різних міст переважно західних областей, набувають нового розголосу.

Події довкола львівського сміття, а точніше пошуку можливостей його розміщення на полігонах різних міст переважно західних областей, набувають нового розголосу.

За підрахунками екологів, сміттєзвалища вже займають близько 7% українських територій. Йдеться по екологічну катастрофу небувалих масштабів: в Україні понад 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ і тільки 6 тисяч законних полігонів. Загальна територія забруднення становить 12 тисяч кв. км. Така ситуація виникла тому, що лише близько 5% сміття в Україні переробляється чи утилізується. Найкраща ситуація у столиці, де на переробку та на спалення йде близько 30% від загальної кількості відходів.

Крім того, виникла проблема утримання самих полігонів із відходами. Адже під багатометровим шаром сміття утворюється специфічний газ, який може спричинити потужний вибух, пожежу. Від взаємодії із природними опадами, на територіях звалищ утворюються так звані «мертві озера», які потім проникають у ґрунтові води й забруднюють їх. Нарешті, полігони – це розсадник антисанітарії, джерело постійного смороду та потенційна загроза для здоровя мешканців, які проживають неподалік.

Проблема зі сміттям актуалізувалася після трагічного інциденту з обвалом на Грибовицькому сміттєзвалищі, що Львівщині. Під завалами сміття загинуло четверо людей. Щоправда, закриття Грибовицького сміттєзвалища призвів до ще більш серйозніших наслідків: відтепер «сміттєва епопея» торкнулася мало не кожну сусідню зі Львовом громаду.

Наприклад, цими днями мешканці села Іванківці Кіцманського району Чернівецької області вийшли на протест через сміття, яке вантажівки начебто із львівськими номерами висипали прямо в яр поблизу села. Відповідальних так і не знайшли, адже сільський голова стверджує, що не давав жодного дозволу будь-кому відвантажувати сміття на території населеного пункту.

Подібний скандал львівське сміття спричинило і в Калуші. Там один із активістів висловив публічний протест щодо розміщення відходів на полігонах Калуша. Цікаво те, що дана інформація носила непублічний характер і тільки після скандалу, директор комунального підприємства «Екосервіс» визнав факт домовленостей про розміщення львівського сміття на калушських сміттєзвалищах.

У столиці «сміттєва епопея» також спричинила чимало галасу. Зясувалася, що міська влада приховала від громади інформацію про те, що львівське сміття будуть приймати не лише для спаленна на заводі «Енергія», а що чималу його кількість будуть відвантажувати на полігоні у Києво-Святошинському районі. До слова. Активісти і місцеві жителі села Крюківщина, яке знаходиться біля самої столиці, влаштували акцію протесту й заблокували пересування сміттєвозів.

Питання, що робити із засиллям відходів?

Передусім, сміття - це вже виклик не для кожного окремого міста, а для всієї країни загалом. Тож вирішувати дану проблему потрібно на загальнонаціональному рівні.

По-перше, потрібно створити ефективну стратегію та план дій, в якому поетапно буде описаний комплекс заходів, необхідних для подолання проблеми. Найкраще – звернутися до найуспішнішого досвіду тих країн, які є світовими лідерами у сфері переробки сміття. Це, передусім, країни Скандинавії, Німеччина, США, Японія. Наприклад, в Швеції переробляється майже 100% усього сміття. Та навіть більше: ця країна імпортує сміття з-за кордону, аби завантажувати потужності своїх переробних заводів по-максимуму.

По-друге, на рівні Кабміну створити Національне агентство із питань утилізації відходів. Завданням держоргану буде реалізація стратегії, контроль за виконанням плану дій та відповідними повноваженнями щодо регулювання та ціноутворення на ринку переробки відходів.

По-третє, залучення інвесторів та розбудова сміттєпереробних заводів та сортувальних ліній. На перших етапах знадобляться й сміттєспалювальні заводи, адже таку кількість сміття просто не вдасться відправити на переробку.

Нарешті, потрібно активно привчати всіх українців за допомогою методів «батога і пряника» сортувати власне сміття та правильно його викидати.

А взагалі, деякі експерти не радять надто драматизувати ситуацію із великою кількістю сміття. Адже, якщо підійти до вирішення проблеми із розумом, то переробка вітчизняних відходів може стати таким собі потужним економічним драйвером для зростання. Адже сміття – це можливості для виробництва біопалива, повторна переробка різноманітних упаковок, склотари та паперу може значно вплинути на кінцеву вартість інших продуктів. Тож українці мають усе необхідне, аби на 100% використати увесь потенціал сміттєпереробної промисловості.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.