Співробітництво України з МВФ: де результати?

29 июня 2016, 13:10
Экономист
1
2932
Співробітництво України з МВФ: де результати?

Вже багато років поспіль Україна стикається з складними фінансово-економічними проблемами, частково вирішити які влада намагалась за допомогою міжнародних кредитів МВФ.

З часом наша держава стала регулярним реципієнтом фінансів цієї організації, а питання отримання чергового траншу постійно на порядку денному зовнішньої політики.

Декілька слів про міжнародну практику з цього питання. Кредити МВФ є популярним у світі інструментом покриття дефіциту платіжного балансу.

Разом з тим, слід зазначити, що важливіше не сам факт отримання кредиту, а по-перше, умови, під які він надається, по-друге, ефективність його використання державою-реципієнтом. Аналіз використання кредитів різними країнами світу формує досить неоднозначну думку стосовно позитивного впливу кредитування на економіку цих держав. Деякі забрались в ще більші «боргові ями», беручи все нові і нові кредити для погашення старих.

 Проте, є і декілька позитивних прикладів співпраці з МВФ, серед яких досвід Туреччини, яка спромоглася ефективно використати кредити не просто на погашення боргів і покриття дефіцити платіжного балансу, а вклала частину коштів в національні інфраструктурні проекти, що, в свою чергу, покращило економічну привабливість окремих територій цієї держави.

Нещодавно Туреччина повністю погасила свою заборгованість пере МВФ, хоча довгий час була у списку країн-найбільших боржників МВФ, а Прем’єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган підкреслив, що країна переходить від статусу реципієнта до статусу донора у системі МВФ.

Що стосується України, то наш досвід далеко не з кращих. Кожен новий отриманий транш трактувався як досягнення уряду та його зовнішньої політики, хоча, насправді, отриманий кредит в нашому випадку – це вимушений захід, а не досягнення, це результат бездіяльності влади по проведенню економічних реформ та активізації економіки.

 Ну ок, отримали та й отримали. Під які умови? Умови кожного разу стають більш жорсткими за попередні і полягають у постійному «затягуванні поясів»: зменшення кількості пільг, соціальних виплат, підвищення тарифів, ще більш глибока приватизація тощо. Частково, звичайно, ці заходи можна було б назвати оптимізацією економіки, якби вони проводились в розумних межах і за ними, хоча б через декілька років, наставали позитивні зміни.Для населення це було б найкращим доводом того, що заради майбутнього процвітання можна піти на певні жертви сьогодні. Але ж, що ми бачимо насправді? Окрім зниження рівня соціальної захищеності населення ніяких змін більше не відбувається. Єдине логічне пояснення цьому – це те, що отримані гроші, нажаль, як і вагома частина державних фінансів, нахабно розкрадаються, а їх повернення лягає тягарем на платників податків.

Що відбувається між Україною та МВФ зараз? Нажаль, нічого нового по суті справи: йдуть переговори про отримання нових траншів і готується відповідний меморандум для закріплення нових зобовязань.

Текст нового документу (меморандуму) ще не оприлюднений офіційно, проте в ЗМІ вже потрапили деякі умови отримання нових кредитів. Серед них:

-         Підвищення пенсійного віку;

-         Скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель;

-         Чергове підвищення тарифів, яке нас вже чекає цієї осені;

-         Скасування спрощеною системи оподаткування для малого та середнього бізнесу тощо.

          Комунальні платежі вже виростуть до того, що  будуть спустошувати гаманці цілого прошарку населення України. І заради чого такі жертви?

Відкриття ринку землі – дуже суперечливе питання, яке потребує особливої уваги та дуже детального економічного прорахунку. Особисто я вважаю, що цей крок зараз Україні не потрібен. При нинішньому рівні корупції в країні від продажу землі держава тільки програє і не досягне нічого. Вже не кажучи про те, що земля – то є національне багатство країни та її народу, яке не повинно підлягати продажу.

Скасування спрощеною системи оподаткування погіршить і без того поганий бізнес-клімат в нашій країні. А закрити діру в бюджеті за рахунок малого та середнього бізнесу, який і так не дуже розвинений – ідея не з кращих.

В будь-якому випадку, дані умови є дуже складними і антисоціальними. Запровадження їх у життя дуже сильно вдарить по соціальному стану населення та підвищить рівень напруги в суспільстві.

Підводячи підсумки, хотів би поставити питання: чи варті кредити МВФ таких важких умов їх отримання? Результативність використання кредитних коштів різними поколіннями нашої влади нульова. Чи є підстави вважати, що наступні етапи співпраці з МВФ будуть мати більш позитивні тенденції?

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.