Потрібно терміново допомогти найнужденнішим валютним позичальникам

24 июня 2016, 09:09
народний депутат України
0
51

Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності ухвалив рішення про реєстрацію нового законопроекту про врегулювання проблеми валютних позичальників.

Ще у квітні цього року комітет виніс на розгляд парламенту одразу два законопроекти — урядовий 4004 і депутатський 4004-1. Перший допускав часткове списання валютних кредитів на іпотечне житло позичальникам, які мають єдине житло (25% - 50%), і списання від 50 до 100% — для інвалідів, ветеранів війни, учасників АТО та багатодітних родин, другий документ — списання практично всіх валютних позик без обмежень. Перший проект не влаштував частину валютних позичальників. Другий — експерти назвали вкрай популістським, який неможливо буде ухвалити в Раді й, тим більше, реалізувати на практиці. Минулого разу обидва документи не набрали в парламенті необхідної кількості голосів, і їх було відправлено назад у комітет на доопрацювання. Потрібен компроміс і лише тоді закон може бути прийнятий і виконаний.

Спроби прийняти закон для допомоги валютним позичальникам тривають понад два роки. Більше року ми згаяли тільки на ухвалення в трьох читаннях законопроекту 1558-1. І одержали президентське вето. Але якщо рік тому НБУ, Кабмін і МВФ навіть чути не хотіли про можливість прийняття будь-якого закону, то сьогодні в нас, нарешті, є шанс допомогти значній частині позичальників через компромісний закон. Але нам потрібен такий законопроект, який одержить підтримку в парламентській залі, буде гарантовано підписаний Президентом і, найголовніше, виконаний на практиці. Не можна допустити, щоб його виконання потонуло в судах.

В останні місяці я намагався знайти компроміс із банками. За значною частиною позицій ми домовилися. Але з декількох важливих питань поки що домовитися не вдалося. Втім, довго тягнути не можна. Нам це не дозволяє регламент, а люди не можуть чекати вічно. Тому ми винесли на засідання комітету той варіант, який вдалося напрацювати. І надалі будемо шукати компроміс до другого читання.

Допомогти всім неможливо. Тому ключова умова: реструктуризація кредитів повинна стосуватися тих, у кого заставою є єдине житло. У кожному разі компромісне рішення може бути засноване на істотно доробленому й розширеному законопроекті 4004.

Для доопрацювання компромісного варіанта ми провели безліч нарад і робочих зустрічей. Було зібрано й опрацьовано кілька сотень звернень із пропозиціями від позичальників. Ми постаралися виправити всі неточності, недоробки. І бачимо ще кілька напрямів для вдосконалення до другого читання.

Крім завдання, що законопроект повинен бути реалістичним і здійсненним, у нас дві мети. Перша – суттєво розширити кількість людей, які зможуть реструктурувати кредит. Друга – максимально врахувати принцип справедливості. Тобто більшість найнезахищеніших категорій громадян повинні одержати право на реструктуризацію і шанс зберегти єдине житло, яке перебуває в заставі. Водночас деякі громадяни, котрі, наприклад, мають по 5-6 кредитів на різні будинки та квартири й могли б їх погашати, продавши частину власності, не роблять цього. Вся країна, всі банки і всі громадяни перебувають у дуже складній ситуації. Тому ми не повинні ризикувати інтересами мільйонів вкладників банків і перспективами економіки України заради невеликої кількості цілком забезпечених людей, які не хочуть віддавати борги. А простим людям ми повинні допомогти якомога швидше.

Умови реструктуризації в Україні лояльніші в порівнянні з іншими східноєвропейськими країнами, де впроваджувався чи планувався до введення такий підхід. Наприклад, ставка за реструктурованим залишком у нас фіксується на рівні валютної, у той час як і поляки, і угорці, і хорвати вважали правильним перевести позичальників одразу на ринкові ставки в національній валюті. Але тут я хочу стати на захист наших валютних позичальників. В інших країнах ціна питання була значно менша: йшлося про девальвацію місцевої валюти не вп’ятеро, як у нас, а на 20-50%.

До законопроекту буде внесено досить багато змін, у результаті яких кількість позичальників, котрі зможуть реструктурувати кредит, має збільшитися приблизно втричі.

В попередньому законопроекті пропонувалося площу соціального житла встановити на рівні до 60 кв. м для квартир і до 120 кв. м – для будинків. А ми пропонуємо суттєво розширити цей критерій. Зокрема, врахувати при визначенні поняття соціального житла норми житлової площі на людину, закладені в Житловому кодексі України (13,65 кв. м – на людину). Це дасть можливість збільшити загальну площу квартир, які вважаються соціальними, якщо там проживає 4-5 осіб, навіть до 80-100 метрів. Ця пропозиція кардинально збільшує кількість позичальників, які претендуватимуть на відсотки списання, що стосуються соціального житла. Ця позиція робить законопроект значно справедливішим. Проживає більше людей — більша площа. За нашими оцінками, більшість позичальників підпаде під норму списання в 50% і вище від залишку кредиту.

Також якщо в позичальника, крім єдиного житла, є частки, наприклад, у батьківських квартирах чи будинках, отримані у власність у процесі приватизації, то для них пропонується зробити виняток при застосуванні терміна «єдине житло». Ці частки ми пропонуємо не вважати окремим житлом. Що цілком логічно. Щоб ці позичальники також змогли реструктурувати свої кредити.

Ще пропонується умови реструктуризації поширити й на кредити, право вимоги за якими перейшло до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Адже велику кількість банків, які мають валютні іпотечні портфелі, визнано неплатоспроможними. А Фонд, якщо не передбачити це просто в законі, не має права проводити реструктуризацію і списання частини боргу. Це також істотно розширює коло позичальників, які зможуть провести реструктуризацію.

Стосовно відсотків списання переговори з банками зайшли в глухий кут. Але продовжуємо шукати можливості для поліпшення умов реструктуризації для валютних позичальників.

В новому законопроекті передбачена допомога пільговим категоріям громадян. Усі пільгові категорії — інваліди, багатодітні родини, ветерани й воїни АТО, а також родини загиблих, де кредит узято на єдине житло, повинні одержати списання або переважної частки залишку за кредитом, або в низці випадків — повне списання. Навіть тільки заради цього ми зобов’язані якомога швидше ухвалити цей закон. Можете уявити собі людину, яка віддала здоров’я Україні, коли на неї вдома чекає кредитне рабство й перспектива втрати єдиного даху над головою? Треба якнайшвидше розв’язати це питання.

Попередній законопроект припускав тільки два варіанти розвитку подій для валютного позичальника — або гасиш із реструктуризацією, або не гасиш і втрачаєш квартиру, залишаючись із боргом банку. Сьогодні сума погашення при такому «взаємозаліку» прямо залежить від того, за скільки банк продасть квартиру. Це призводить до махінацій з боку банківських клерків: житло йде з молотка за безцінь, а позичальник залишається винен банку багато тисяч доларів. Ми пропонуємо закрити борги «в нуль».

Звісно, «ключі на стіл» — крайній варіант. Сподіваюся, люди таки зможуть знайти можливість погасити залишки кредиту й зберегти житло. Але це компромісна ситуація для банку й для позичальника. Боржник втрачає квартиру, але повністю позбувається боргу. Банк втрачає недоотриману вигоду через те, що очікувані відсотки не були погашені, але одержує актив – нерухомість. Хоча він і значно знецінився в результаті кризи.

Я закликаю всіх учасників процесу до відповідального ставлення до людей, які очікують на допомогу держави. Багато політиків намагаються продовжувати заробляти бали на невизначеності, на емоціях бідних людей, які вже не знають, як упоратися з непомірним кредитним тягарем. Люди готові вірити вже в що завгодно, аби тільки їх позбавили цього кредитного рабства. І ті, хто обіцяє всім, без розбору, позичальникам майже повне списання, насправді, нахабно брешуть людям, адже, такі обіцянки ніколи не можуть бути виконані. Коли ти витрачаєш частину свого життя на те, щоб реально допомогти людям, але всі твої зусилля розбиваються об стіну байдужності й брехні, і за півтора року немає конкретного результату, стає дуже сумно. Але ми зобов’язані говорити людям правду. І завдання відповідальних політиків – ухвалити рішення, яке буде реалізовано.

Що довше ми його відтягуємо, то більше погіршується становище людей і шанси зберегти єдиний дах над головою. А в банків погіршується стан активів. Так і до чергової кризи та девальвації можна дотягти. Ми не маємо права цього допустити! Тож я ще й ще раз закликаю банки та організації позичальників до компромісу.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.