Скільки ще буде тривати падіння банків?

17 июня 2016, 11:37
народний депутат України
0
257
Скільки ще буде тривати падіння банків?

Скільки ще буде тривати неконтрольоване падіння банків? А може, навпаки, у багатьох випадках добре контрольоване?

Ніколи ми не дочекаємося справжнього економічного зростання, поки усі будуть гадати, який банк впаде наступним!
15 червня 2016 р. на засіданні Клубу банкірів дискутували із фахівцями із величезним практичним досвідом роботи як у банках, так і в Національному банку України. 
У нинішній кризовий час особливо важливо об’єднувати інтелектуальний потенціал країни задля кардинального підвищення якості державної економічної політики. У тому числі – у фінансовій сфері. Непрофесійні дії НБУ та Уряду завдають непоправної шкоди розвитку всієї економіки України. 
Скільки ще керівництво НБУ буде діяти поза конституційним полем? Я особисто, як голова профільного комітету кожної погоджувальної ради наполягаю на внесенні до порядку денного питання про призначення членів Ради Нацбанку. Ми могли би затвердити хоча б парламентську четвірку. Але керівництво парламенту продовжує ігнорувати це питання.
Ми вітаємо звернення асоціацій фінансового ринку до керівництва держави щодо необхідності негайної зміни фінансової політики. Я, та інші представники фракції Радикальної партії кажемо про це не один місяць. 
Ми вже не раз обговорювали питання створення спеціальної слідчої комісії щодо розслідування дій керівництва Нацбанку. І проведемо консультації із іншими фракціями щодо перспектив її роботи. Адже нам усім потрібні конкретні результати.
Ми не просто критикуємо. Ми пропонуємо дуже ґрунтовно опрацьовані тактичні та стратегічні плани. Результатом наших зусиль мають стати не лише конкретні закони, а й детальні інструкції з їх реалізації.
І я дуже вдячний експертам галузі за активну громадянську позицію та за конкретні пропозиції. Ви не уявляєте, наскільки для нас вони важливі!
Системну кризу банківської галузі не просто не подолано. На мою думку, ризики продовжують накопичуватися! 


Через скорочення кредитування продовжують погіршуватись активи банків. Та за умови продовження сьогоднішньої політики ми можемо підійти до наступного циклічного падіння цін на сировинні товари у ще гіршому стані, ніж були раніше. Реальний сектор точно не відновиться від падінь 2009 та 2015 років. Банків буде значно менше, вони будуть значно більшими, але ситуація в них буде ще гірша. Тобто падати вони можуть ще голосніше і швидше. І тоді можуть поховати під собою залишки нашої економіки. 
До цього треба додати наявність рекордного зовнішнього боргу, лише на обслуговування якого нам потрібно віддавати не менше 5-6% нашого ВВП щороку упродовж найближчих 20-ти років. 
За таких умов ми зобов’язані, не лише підготуватися до наступного циклічного спаду в світі, а й побудувати систему інститутів, які б поступово перенаправляли наші наявні мізерні ресурси у створення нових галузей та секторів економіки з вищим рівнем доданої вартості та технологій. 
Аби вплинути на загальну економічну політику влади та фінансову, зокрема, ми і продовжуємо працювати над Стратегією розвитку банківської системи, її деталізацією та впровадженням у життя. 
Щодо конкретної проблеми стану банківських активів. 14 червня парламент нарешті ухвалив закон про фінансову реструктуризацію (№3555). Я вже неодноразово наголошував, що держава повинна максимально допомогти банкам зменшити рівень проблемних кредитів. Досвід багатьох банківських криз у різних країнах показав: чим швидше це зробити, тим швидше запрацює банківська система та почнеться економічне зростання. 
Тому закон покликаний допомогти банкам та частині «живих» підприємств провести позасудову реструктуризацію проблемних кредитів. Це дуже складний документ. І він був серйозно змінений у нас в комітеті. 
На жаль, багато часу втрачено, оскільки такий закон ми повинні були ухвалити ще рік тому. Та ми працювали над тим проектом, який подав Кабмін.
Але це – крапля у морі. Потрібні додаткові системні дії влади. Треба дуже ретельно їх продумати. Та ми розуміємо, що без волі Мінфіну та НБУ цього не відбудеться. 
Які ми висновки можемо зробити із досвіду останніх двох років? Було багато заяв, що частину банків можна було врятувати. Наприклад, навіть керівники Фонду гарантування визнавали це щодо банку «Форум». 
За приклад також наведу банк «Хрещатик». Існує інформація, що інвесторам, які пропонували врятувати банк, НБУ відмовив. Невипадково за всю нашу історію випадки порятунку банків, є виключеннями, ніж правилом. Вважаю, що має бути навпаки. Порятунок близько десяти банків із восьми десятків був би під силу державі, та позитиви від цього набагато би перевищили негативи.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.