Українська економіка ризикує не витримати газових рішень Уряду

4 мая 2016, 22:02
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
972
Українська економіка ризикує не витримати газових рішень Уряду

Кабінет Міністрів України, як васал, вирішив у повній мірі продемонструвати відданість своїм західним сюзеренам. Зрозуміла річ, що мова йде про підвищення тарифів.

У цьому питанні хочеться відобразити дещо іншу його наслідкову складову, ніж ту, на яку звертає увагу більшість засобів масової інформації.

Почнімо з того, що тактики та стратеги цього Уряду дуже вдало обрали момент у часі для прийняття відповідного рішення – подушка підібрана відмінно. Укріплення гривні, зниження облікової ставки НБУ, передчасна ейфорія щодо подолання парламентської кризи, формування нового Уряду, і, що найголовніше, фактично 10 вихідних днів, які погасять першу та найбільш масовану хвилю критики та можливого громадського обурення. Прелюдіями цього рішення, які мали б викликати почуття сорому в громадян, стали широко розрекламовані та поширені повідомлення «Нафтогазу» про те, що Україна витратила майже 60 млрд дол. на фінансування схеми з «дешевим» газом для населення за останні 10 років.

Загалом не має сенсу говорити про економічну обґрунтованість тарифу й те, що його розмір абсолютно не співрозмірний із доходами громадян тощо.

Міжнародній спільноті потрібен був гучний радикальний крок, який би підтвердив надійність цього Уряду як партнера, який виконає свої зобов’язання. Цим кроком стало питання тарифів, найбільш соціально значуще, найбільш болюче для людей. При цьому ще більшої ваги рішенню Уряду додало перевиконання дворічного плану та приведення тарифу до рівня не 75 %, а 100% паритету імпортній вартості природного газу.

Крім іншого, варто розглядати це рішення як найбільш радикальний захід примусити домогосподарства за період літа витрачати кошти на теплоізоляцію та економію енергетичних ресурсів.

Пропоную поглянути на ситуацію під іншим кутом зору, а саме: наслідки для процесу бюджетування від цього рішення. Оскільки інтереси громадян сьогодні не враховуються, тому поговоримо про макроекономіку.

У цьому році ми аналізували концепцію енергоефективності, в якій зазначалось, що бюджет України витрачає величезні кошти на виплати субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг: за прогнозами МВФ, потреба в субсидіях ЖКП може сягнути до 80 млрд грн у 2017 році (або 10 % від державного бюджету). На поточний рік у бюджеті передбачено 35 млрд грн, і ця сума розраховувалася виходячи з принципів приведення ціни до 75 % імпортного паритету вартості природного газу на міжнародних ринках.

Тобто, враховуючи те, що підвищення, яке відбулося цього тижня, повинне було мати місце в наступному році та призвести до зростання витрат на субсидії на 45 млрд грн, потенційно, можна розглядати та проеціювати як суму, на яку необхідно збільшити видатки бюджету в поточному році, починаючи з травня 2016 року, а це чергові зміни до Закону України «Про Державний бюджет», які необхідно провести через парламент.

Нагадаємо, що бюджетний дефіцит протягом року не повинен перевищити межу в 3,7% ВВП, а ріст реального ВВП не прогнозується вище 1 %.

Тобто, за рахунок реального росту економіки коштів у бюджет більше не поступить, а, як наслідок, виникає питання щодо компенсаторів додаткових витрат.

Директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики Віталій Музиченко в середу зазначив, що: «35 млрд грн на виплату субсидій може не вистачити. Якщо не зростають доходи населення, то таке населення не зможе оплачувати житлово-комунальні послуги. Прямої залежності немає, але кількість субсидіантів після підняття ціни на газ може зрости на 50%». У минулому опалювальному сезоні субсидії отримували 5,5 млн домогосподарств. Чудовий прогноз – понад 8 млн домогосподарств, а як наслідок, 24 млн українців претендуватимуть на отримання субсидій (понад 50% населення).

Тобто, витрати бюджету збільшаться не тільки за рахунок зростання тарифу при збереженні кількості отримувачів, але й за рахунок зростання кількості субсидіантів, а, як наслідок, додаткові витрати в 40 млрд грн, є більш ніж реальними.

То якими ж будуть компенсатори за прогнозами цього Уряду?

Встановлення з 1 травня єдиної ціни на газ для населення на рівні 6879 грн і для теплокомуненерго на рівні 6810 грн за 1 тис. куб. м забезпечить надходження до держбюджету додатково близько 7 млрд грн, – заявив глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

Згідно з розрахунками Мінфіну, надходження в загальний фонд держбюджету зростуть на 6,7 млрд грн. Ця цифра включає зростання надходжень ренти при видобутку газу на 3,8 млрд грн, податку на прибуток підприємств – на 1,2 млрд грн, збільшення надходження ПДВ – на 2,1 млрд грн, і падіння надходжень податку на доходи фізосіб через заплановане скасування оподаткування пенсій на 400 млн грн.

Називається, відчуйте різницю: потреба в 40 млрд і компенсатор за рахунок зростання надходжень в обсязі 6,7 млрд грн.

Є, щоправда, і в цій цифрі надходжень базова похибка. Прогнозується, що заможні українці зможуть платити за природний газ. Загалом це ж говорив і Яценюк, тобто станом на сьогодні багаті теж платять, то чому ж тоді, за даними «Нафтогазу», зростає заборгованість споживачів перед постачальниками?

Динаміка зростання заборгованості населення за останні 2 роки демонструє, що або ж заможні не платять, або ж вони не належать до цієї категорії, а просто не можуть оформити субсидій в силу невідповідності критеріям.

Тобто, розрахунок зростання бюджетних надходжень від ПДВ, податку на прибуток підприємств, щонайменше не допускає зниження рівня оплат, що, як ми можемо спостерігати, є самонадіяним.

Йдемо далі – на що вплине зростання адміністративно-регульованих цін більше, ніж було закладено в бюджет та більше, ніж прогнозувалося при верстанні кошторису країни, при збереженні рівня реального ВВП? Це матиме вплив на прогнозований рівень інфляції.

12% залишилися в минулому. Неспроста Прем’єр-міністр України відразу з підняттям тарифів заговорив про підвищення рівня мінімальної заробітної плати інших мінімальних соціальних стандартів на 6 % у травні та 10 % у грудні. Виходячи з того, що прогнозований рівень інфляції, до прийняття рішення Урядом, був 12 % +/-3%, індексування планувалось на рівні 12 % протягом року, то, ймовірно, зважаючи на ситуацію від зворотного, при запланованих тепер 16 % індексуванні мінімальних соціальних стандартів, інфляції становитиме 16%, +/-3%, а в українських реаліях очікуйте на кінець року 20% в кращому випадку. А це перегляд планових показників розвитку економіки, облікової ставки НБУ, та зміни до програми співпраці з МВФ.

Інший аспект – для того, щоб оплатити більшу ціну, потрібна більша кількість грошових коштів, тобто емісія. Коли емісія породжується зростанням ВВП, тобто сумою грошових відповідників виробленим товарам роботам та послугам, така залежність не має значного девальваційного впливу, тобто національна грошова одиниця не втрачає цінність. Повторюсь, зростання реального ВВП -1 %, а фактично нуль. Тоді за рахунок яких коштів відбудеться підвищення соціальних стандартів? За рахунок яких коштів оплачувати нові тарифи?

Вбачається старий, добрий, перевірений, емісійний механізм. А відповідно, укріплення гривні на поточному рівні є не більше, ніж впливом зменшення попиту на міжбанку з боку імпортерів, зростання цін на сталь та політикою на передсвятковий період, коли населення вимушене заглядати до власних збережень та продавати валюту.

Великі сподівання у частині компенсаторів бюджетних витрат, як вбачається з повідомлень, покладаються на реформування митниці, – про це заявляв як В Гройсман. За словами міністра фінансів, «Правительство США вместе с Минфином продолжит реализацию двухлетней программы финансирования консалтинговых услуг для реформирования украинской таможни, начатую предыдущим министром Натальей Яресько. В рамках этой программы США предоставят 4 млн долларов для привлечения международных советников, которые помогут внедрить на украинских таможнях сервис высокого мирового качества»,– написав він за результатами зустрічі з послом США Джеффрі Пайеттом.

Відверто кажучи, не хочеться вірити в гірше, але дворічна програма не передбачає матеріалізацію її реалізації вже сьогодні та знову потребує рішень парламенту щодо розділення функцій фіскальної та митної служб, порядку митного оформлення тощо.

Таким чином, рішення про підвищення тарифів тільки на перший погляд стосується питання виключно споживачів – насправді воно матиме доволі глибинні наслідки, і чи зможе верхівка владна з ними впоратись зараз багато в чому залежатиме від парламенту, який голосуванням за «Закон Луценка» не продемонстрував віри та впевненості в тому, що урядові законопроекти та ініціативи будуть легкою прогулянкою та проголосованими безапеляційно.

На сьогодні картина дійсно виглядає, як картковий будиночок, який тримається більше на домовленостях, брехні та політичних іграх, ніж на патріотичних прагненнях розбудовувати Україну чи дбати про націю.

На завершення коротко про іншу новину у сфері енергетики, яку, з одного боку, можна сприймати як те, що Уряд стоїть на захисті населення від свавіль монополістів, а з другого, можна розцінювати як індикатор дієвості судової влади. Індикатор, важливий у першу чергу для іноземних інвесторів, прихід яких очікується з початком приватизації.

Судіть самі: НКРЕКП, розглянувши численні звернення побутових споживачів на дії постачальників природного газу, рекомендує утриматися від незаконних дій, пов’язаних із виставленням побутовим споживачам рахунків, в яких вказуються донарахування обсягів спожитого природного газу минулих періодів у зв’язку із скасуванням постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 237.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі – Постанова № 237) було внесено зміни до норм споживання та встановлено, що з 06.05.2015 норма споживання природного газу на 1 людину на місяць становила, зокрема: 3 м3 за наявності плити газової та централізованого гарячого водопостачання; 4,5 м3 за наявності плити газової у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача; 9 м3 за наявності плити газової та водонагрівача.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 Постанову № 237 з 29.01.2016 визнано незаконною та не чинною та зобов’язано відшкодувати постачальникам збитки.

На думку НКРЕКП, перерахунок вартості природного газу у період дії скасованої Постанови № 237 та виставлення додаткових рахунків (подвійної оплати) є незаконним та призведе до порушення прав побутових споживачів природного газу, зростання соціальної напруги у суспільстві.

Підхопивши цю хвилю, міністр палива та енергетики зазначив, «що стосується того періоду з травня 2015 року до 1 лютого 2016 року, то за цей період облгази не мають права нараховувати домогосподарствам додаткову вартість газу. Це більше 3 мільйонів домогосподарств, яким сьогодні нараховується від 500 до 1500 гривень. Якщо в них є претензії – нехай пред'являють їх Кабінету міністрів, будемо розбиратися». Підтримав його і Прем'єр-міністр Володимир Гройсман: «Я би порадив облгазам не газувати по відношенню до українців. Тому що уряду буде дуже адекватно на ці питання реагувати. Я просив би "Нафтогаз" - ви проведіть із ними роботу, спільно з Мінпаливенерго, щоб включали розум, коли розпочинають там якісь дорахування робити, бо ми їм донарахуємо».

Смішна риторика – мабуть, репетитор із ораторської майстерності дістався у спадок від Яценюка, але якщо серйозно, то населення не приймало Постанову, яку було скасовано, це рішення прийняв Кабмін із порушенням процедури. Відповідно населення в принципі не повинне нести будь-якої відповідальності, в силу відсутності причинно-наслідкового зв’язку.

Незаконність Постанови встановлено на рівні всіх існуючих судових інстанцій в Україні. Однак Кабінет Міністрів-реформаторів перебуває поза межами правового поля, і рішення суду для нього не обов’язкове для виконання. А тепер поставте себе на місце інвестора, який, розуміючи, що може з аналогічною проблемою зіткнутись в Україні і в питаннях управління та захисту власних інвестицій. Чи додають такі дії впевненості міжнародним компаніям щодо дієвості судового захисту в Україні? Думаю, ні.

Остання новина в жодному разі не є закликом компенсовувати постачальникам понесені ними начебто витрати за рахунок скасованої постанови.

Це приклад того, як те чи інше явище, той чи інший вчинок, можна розглядати як позитив та прояв політичної стійкості, а можна і як стан дотримання принципів верховенства права.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.