Хто осідлає панамського коника?

12 апреля 2016, 14:16
Писатель,политический эксперт
0
250

Після оприлюднення панамського архіву частина українських політиків принишкла в очікуванні оприлюднення наступного архіву - як не кіпрського, то віргінського, але інша частина готується козиряти

     Ситуація після оприлюднення панамських документів для кожної з демократичних країн розгортається у власний оригінальний сценарій зміни політичного ландшафту. Те, що в переліку світових лідерів, «вляпаних» в документи фігурує той же Путін чи Сі Цзиньпін, навряд чи призведе до швидкої зміни політичних еліт в підпорядкованим їм країнах, але в демократичних країнах зміни будуть набагато помітнішими. Особливо в країнах, де християнська мораль є своєрідним фундаментом політичної конструкції. Адже питання офшорів – це питання віри політичних еліт у політичну і головне фінансову систему своїх країн. Адже повільне розкручування панамського клубка формує не стільки умови шантажу і тиску на політичні еліти ззовні, скільки стимулює конкуренцію в середині політичного класу. Особливо коли суспільство давно вимагає зміни не лише облич і правил гри, а й морального фону, котрий стимулюватиме громадян до творчої самореалізації, а цим самим творитиме умови для формування конкурентної нації уже в глобальних рамках. Там, де еліти жили досі з розподілу ресурсу, давно сформувалася потреба у виробленні новітнього глобального ресурсу, а без вільної креативної економіки такий ресурс неможливий.
          Із українських парламентських партій найбільш націленими на формування креативної економіки звичайно вважаються Самопоміч і РПЛ, хоча і в інших політстуктурах, зокрема БПП, присутні носії креативної економіки. Просто в українських умовах більш чисельні партії наперед прирікаються на роль охоронювачів крупних структур і стабільних систем. Як би їм ця роль осоружною і не видавалася б. Оскільки обличчя українського політкласу все ще на ¾ вимушено обернене в минуле, то постання панамського сценарію частину українського політику все ж змушує відхреститися від минулого, оскільки скелети в шафах , як їх не декоруй павутиною, в часи інформаційної епохи здатні з допомогою добрих людей залишати свої шафи і блукати нетрями інформпростору запихаючи в шафи замість себе цілком живих політиків. Тільки цей процес у конкурентному середовищі назбирує велику кількість охочих ще й окрім головних гравців, а в нас післямайданні спойлерські структурки готові підключитися до будь-якого лайнометання, не розрізняючи при цьому ні запаху ні колорових властивостей того , що метають. А в час очікування масового виходу скелетів із шаф осіб, що лише частково оприлюднені у панамських документах, холодок пробігся вже й по ще живих хребтах тих, хто лише в очікуванні оприлюдення нових документів. Політична система напружилася, і в цей момент напруження самий час походитися по конкурентах.
Кожна з політсил розробляє свою тактику використання панамського сценарію в усуненні конкурентів з політичного поля – і тут сам час оцінити можливості основних гравців – і БПП, і НФ будуть повільними в цьому сценарії, адже вони вже свій вихлоп здійснили завчасно – Мартиненко і Кононенко вже не нанесуть суттєвих збитків політичній перспективі своїх політсил, оскільки сюжет попалений і в разі повтору виглядатиме досить притягненим за вуха. Як притягненим за вуха був сюжет із Петром Порошенком. Він вичерпався і на ньому більше не зробиш політики, лишається хіба чекати нових викриттів, але якщо й вони будуть такими ж недолугими, то це лише створить зворотній ефект. Дивним у цій історії є, наприклад, галасливий ланцюг попередніх викриттів по БПП з боку Саакашвілі, а тут раптом , коли такий пакет звинувачень повис у повітрі, чомусь і голос Мехаїла Николозовича зробився тихішим писку церковних мишей…Очевидно, що БПП має і без критики Саакашвілі внутрішній ресурс до самоочищення…чого не має та ж Тимошенко. Тимошенко взяла аж занадто довгу паузу, хоча окрім панамського сценарію, відома московська журналістка Юлія Латиніна напряму нещодавно вказала на газове партнерство Тимошенко і Путіна. Виглядає так, що чим далі в демократію - тим зі все більш різновекторних шаф вилазитимуть скелети минулих подвигів Тимошенко, і тут вже артистизмом не перекриєш. Потрібно буде відповідати по факту. У кого всі скелети з минулого пройшли тест на поліграф, то це у Ляшка. Свідоме уникання безпосередньої участі в бізнесі може не приносити таких потрібних коштів для політики, але не руйнує політичної перспективи. Тому ж Садовому бізнесове минуле не заважає бути лідером досить конкурентної політсили, але це лише до спроби подолати найвищу вершину. І тут не лише робота конкурентів на спалення рейтингів може нашкодити, найважливішою є терпимість громадян до беззаконня еліт, адже радянська інерція такого собі злодійського пакту – коли громадяни, в обмін на заплющення очей владоможцями, на розкрадання ними сотень, дозволяють владоможцям красти мільйони. Тільки цей сценарій приречений на вичерпання, оскільки ресурсорозподільча політика починає помирати разом з розкручуванням панамського сценарію. Це в Україні. Росія нас не цікавить, скільки б наші політики не пробували мавпувати російський істеблішмент.
       Чекаємо наступного оприлюднення панамського архіву – тож поведінка українських політиків у цьому відрізку часу, до середини травня, може призвести не лише до цілого ланцюга абсурдних взаємовикриттів, але ще й до включення зарубіжних контрагентів укрполітиків – як обмовився один з російських аналітиків в чиї руки передадуть Надію Савченко той і виявиться політичним партнером Путіна в Україні.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.