Чого чекати від Концепції розвитку аеропортів?

16 марта 2016, 12:22
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
33
Чого чекати від Концепції розвитку аеропортів?

Кабінет Міністрів України наприкінці лютого затвердив Державну цільову програму розвитку аеропортів до 2023 року.

Мабуть, це перший за останній час документ, в якому не трапляється поняття приватизації, корпоратизації, відчуження державного майна.

Кабінет Міністрів України наприкінці лютого затвердив Державну цільову програму розвитку аеропортів до 2023 року. Мабуть, це перший за останній час документ, в якому не трапляється поняття приватизації, корпоратизації, відчуження державного майна.

Це, звісно, не означає, що держава відмовляється від ідеї подальшого відчуження. Просто це план виписано тільки на п’ятирічку.

Крім цього, транзитний потенціал України значний, а ось фактичний стан справ у країні не дозволяє його повноцінно розкрити, в тому числі через конфлікт на сході, нестабільність політичної ситуації, які служать не найкращим фоном для його розвитку. Тому, ймовірно, і прийнято рішення протягом найближчих декількох років зберегти державну форму власності на аеропорти.

Метою Програми є задоволення потреб держави в забезпеченні стабільного розвитку авіаційної галузі, приведення інфраструктури авіаційного транспорту у відповідність з міжнародними стандартами, забезпечення набуття Україною статусу транзитної держави. З цією метою передбачено:

— створення та розвиток єдиної державної мережі аеродромів у результаті їх об’єднання та передачі аеродромів державної і комунальної форми власності до сфери управління Мінінфраструктури з подальшим закріпленням аеродромів та аеродромних об’єктів на праві господарського відання за визначеним Мінінфраструктури державним підприємством;

— збереження в державній власності аеродромів міжнародних аеропортів «Бориспіль» та «Львів» повернення у державну власність аеродромів міжнародних аеропортів «Дніпропетровськ», «Київ» (Жуляни), «Харків», «Одеса», «Донецьк», «Сімферополь»;

— передача з комунальної в державну власність аеродромів, будівництво та реконструкція яких здійснені за рахунок державних коштів (або кредитних коштів, залучених під державні гарантії) в рамках виконання Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу з урахуванням зобов’язань органів місцевого самоврядування щодо передачі збудованих/ реконструйованих аеродромних об’єктів у державну власність;

— забезпечення залучення приватних інвестицій у розвиток аеропортів, зокрема об’єктів інфраструктури аеропортів, що призначені для наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, обробки багажу, пошти, вантажу, для технічного обслуговування повітряних суден, кейтерингу, об’єктів забезпечення авіаційним паливом та неавіаційної діяльності шляхом їх надання інвесторам в оренду, концесію, управління, спільну діяльність або відчуження таких об’єктів чи корпоративних прав на них (крім аеродромів та аеродромних об’єктів).

Важливо акцентувати, що, ймовірно, передбачається створення єдиної компанії з управління всіма аеропортами після приведення їх у придатний для експлуатації стан. Об’єднання аеропортів у єдину національну мережу в межах одного підприємства заплановано на поточний рік. Компанії, яка підпорядковуватиметься виключно Міністерству інфраструктури.

Інвестори залучатимуться та, очевидно, матимуть можливість набути у власність певні об’єкти інфраструктури (конкретно не вказуються), але мова не йде про земельні ділянки та аеродроми.

Фактично, ця стратегія є планом фінансування деяких аеропортів на найближчі п’ять років. Так, загальна потреба в залученні коштів для забезпечення розвитку аеропортів до 2023 року становить понад 8,6 млрд грн, із них 5 млрд грн за рахунок інших джерел, у тому числі залучених під державні гарантії, близько 1,2 млрд – за рахунок коштів приватних інвесторів для забезпечення розвитку об’єктів інфраструктури аеропортів, що не належать до аеродромних.

Щодо аеропорту «Бориспіль», то на цей рік заплановано збільшення кількості місць стоянок автотранспорту біля термінального комплексу “D”(до 2038), на що передбачено 182 млн коштів інвестора, а також реконструкція перону для повітряних суден термінального комплексу “D” на суму 500 млн протягом 3-х років; реконструкція огорожі за периметром території аеропорту (з сигналізацією, відеоспостереженням) – 200 млн.

Заплановано 287 млн на реконструкцію аеропорту «Львів» протягом 2016 року, 175 млн на аеропорт «Харків», із них коштів інвесторів – 51 млн грн.

Найбільші капіталовкладення визначені для аеропортів Запоріжжя, Херсону та Одеси.

Так, 1,2 млрд грн планується інвестувати в реконструкцію Аеропорту ЗП (611 млн грн – кошти державного бюджету, 95 млн грн – місцевих адміністрацій, решту профінансують інвестори, причому понад 500 млн грн повинні бути залучені та оплачені у 2017 році).

Розвитку комунального підприємства Херсонської обласної ради «Аеропорт “Херсон”» – 1,169 млрд грн, із них – 934,74 млн грн за рахунок державного бюджету, 100 млн грн – місцевого, понад 120 млн – інших інвесторів.

Розвитку комунального підприємства «Міжнародний аеропорт ”Одеса”» заплановано інвестувати 2,321 млрд грн, із них 1,67 млрд грн – за рахунок бюджету, 641 млн грн – це власні кошти аеропорту, причому основні інвестиції заплановані в цьому році – на рівні 1,83 млрд грн, ще 495млн грн – у 2017 році.

Що ми спостерігаємо, виходячи з цих показників? Три основних напрями – Одеса, Херсон, Запоріжжя – є потужними промисловими регіонами транзитного транспортно-вантажного характеру, на них на сьогодні та на найближчі два роки і буде зосереджено основний обсяг бюджетного фінансування, залученого під державні гарантії.

Знову ж таки, цікавим є питання повноважень єдиної компанії з управління аеропортами, порядок формування органів управління, строків повноважень, підпорядкування тощо. На сьогодні ці питання відкриті, але загалом, виходячи з обсягу очікуваного фінансування та потенціалу об’єктів, які входитимуть до його структури, обсягів інфраструктурних об’єктів, під які залучатимуться інвестори, зазначена компанія стане чимось на кшталт колишньої Укрзалізниці. Дуже спадає на формування чергового монополіста на ринку транспорту.

Очікувані результати реалізації програми:

— збільшення пасажиропотоку до 24,3 млн пасажирів до 2023 року (більш як удвічі на противагу 2015 року);

— збільшення пропускної спроможності аеропортів удвічі;

— підвищення удвічі транзитного потенціалу;

— розвиток неавіаційної діяльності аеропортів до 40 % загальних доходів аеропортів;

— збільшення частки авіаційних перевізників, що працюють за моделлю «лоу-кост», до 30 % загального ринку авіаційних перевезень (на сьогодні – 8%;

— створення не менш як тисячі додаткових робочих місць.

Загалом розвиток аеропортів є схвальним рішенням, який може здешевити внутрішні перельоти, збільшити конкуренцію серед авіаперевізників, підвищити якість послуг, які надуються пасажирам. Це те, що стосується пасажирських перевезень. Стосовно ж транспортних, то важливо й стратегічно правильно обрати об’єкти, в які вкладатимуться найбільш значні обсяги коштів протягом найближчих двох років, оскільки вони можуть стати умовними логістичними центрами, місцем перевалки вантажів із водного чи залізнодорожнього транспорту. Крім того, південне розміщення як потенційне може сприяти розвитку туризму.

Справа залишилась за малим — зробити це все.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.