Хто та як освоюватиме Фонд енергоефективності?

15 марта 2016, 18:09
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
49
Хто та як освоюватиме Фонд енергоефективності?

Наприкінці лютого 2016 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства презентувало Концепцію Фонду Енергоефективності.

У прелюдії, зокрема, зазначається, що одна з головних проблем енергетичного сектору в Украіні полягає саме в опаленні житлового сектору, де втрачається ~60 % енергіі, або 3 млрд дол. щорічно.

За умов стіикого фінансування та ефективного управління можливо досягти більше ніж 1 млрд м3 природного газу щорічноі економіі через три-п’ять років.

Вирішення таких завдань вбачається у створенні та функціонуванні Фонду ЕЕ. Його діяльність повинна покращити торговий баланс, зменшити тиск на обміннии курс національноі валюти, стимулювати внутрішній ринок річною ємкістю до 2 млрд євро, створити до 100 тис. робочих місць, збільшити податкові надходження до бюджету до 500 млн євро щороку.

Щорічні втрати від надмірного споживання без реального стимулу для економіки оцінено в $3 млрд ($ 2,5 млрд витрат на імпорт газу, менше $1 млрд витрат бюджету на енергетичні субсидіі).

Визначено потреби за секторами споживання та потенційну економію:
— багатоквартирні будинки потребують капвкладень на суму $ 17 млрд, що потенційно забезпечить 2,3 млрд м3 природного газу;
— індивідуальні будинки потребують $ 28 млрд та потенційно забезпечать економію в 4,7 млрд м3 природного газу;
— заміна індивідуальних котлів на більш ефективні – відповідно $ 4 млрд та 1,7 млрд м3 природного газу.

Загалом потреба у фінансуванні становить $ 57 млрд (що орієнтовно становить 1 500 трлд грн, за поточним курсом, або 100 % ВВП України 2013-2014 років ), що матиме наслідком економію в 11,4 млрд газу.

Як вбачається з наведених розрахунків, фактично за час функціонування фонду та реалізації визначених ним стратегічних цілей через нього буде профінансовано в загальній сукупності проектів на суму понад $ 50 млрд.

Таких коштів на сьогодні немає в бюджеті, а відповідно, фінансування цих програм ляже переважно на плечі іноземних донорів.

Про те, наскільки ефективно працює Україна з відкритими іноземними інвесторами, кредитними лініями та грантами, красномовно свідчать дані, які наводилися в одному з інтерв’ю директором Світового банку у справах Білорусі, Молдови, України Чімяо Фан. Так, із його слів, з кредитного пакета в $ 2,8 млрд Україна в 2015 році використала тільки $ 100 млн, що рівнозначно 4 %.

Вкрай низька вибірка таких кредитів може свідчити про те, що ті вимоги, які ставляться СБ до проектів, аби вони були профінансовані, є такими, яких представники наших міністерств не намагаються виконати, що свідчить або про їх низький кваліфікаційний рівень, або ж про те, що кошти, виділені на такі проекти, складно витратити, бо потрібно звітувати про кожну витрачену грошову одиницю.

Як наслідок, механізм використання коштів, які залучатимуться в межах потенційного Фонду ЕЕ, не може бути простим. Більше того, інвестори не мають наміру довіряти ці кошти в управління вітчизняним фахівцям. Загалом це закономірний результат тих процесів, які відбуваються в країні протягом останніх двох років.

Попри зрозумілу необхідність міжнародної фінансової допомоги, участь держави у фінансуванні Фонду ЕЕ також передбачена, причому в доволі цікавий спосіб.

Так, у презентації зазначається, що заходи енергоефективності вимагають значних капітальних вкладень, водночас бюджет Украіни витрачає величезні кошти на виплати субсидіи населенню на оплату житлово-комунальних послуг – за прогнозами МВФ, потреба в субсидіях ЖКП може сягнути до 80 млрд грн у 2017 році (або 10 % від державного бюджету).

Дуже цікавий прогнозний показник на 2017 рік, враховуючи те, що на поточний рік у бюджеті передбачено 35 млрд грн – через зростання тарифів, а також кількості їх отримувачів (а цей факт дійсно матиме місце в силу того, що реальні доходи населення за результатами 2016 року зменшуватимуться з огляду на девальвацію та інфляцію) видатки бюджету на вказані цілі будуть збільшені більш ніж удвічі.

Разом з тим, ознайомившись, як фінансуватиметься Фонд ЕЕ за рахунок державного бюджету, можна припусти, що ці показники будуть свідомо роздуті для подальшого освоєння коштів, виділених на енергоефективність, але про це далі.
Модель, яку пропонує Міністерство, рекомендується з такими елементами:

— донори надають початковии імпульс діяльності Фонду ЕЕ через грантові (неповоротні) внески в перші 3–5 років діяльності;
— наповнення Фонду ЕЕ здіиснюється за рахунок періодичних внесків із державного бюджету та повернення фінансування (пільгові кредити).
При цьому, у Фонді ЕЕ передбачається створення щонайменше двох рахунків для зарахування коштів: українського та донорського.


Ця модель передбачає розподіл сфер впливу та відповідальності учасників. Так, КМУ і Верховна Рада повинні забезпечити переказ бюджетних коштів на украінськии рахунок, затвердити механізм періодичного поповнення за рахунок зменшення рівня субсидіи (це важливо для розуміння походження коштів. Якщо говорити просто, то буде певна передбачена сума на фінансування субсидій, але з впровадженням енергоефективних заходів фактичні витрати будуть менші, ніж ті, які мали б місце за умови, якби такі заходи не вживалися. У результаті різниця між фактом та номіналом повинна в теорії йти на поповнення українського рахунку Фонду ЕЕ: тобто, різниця між сумою, передбаченою в бюджеті на субсидії, та фактичним використанням коштів скеровуватиметься у Фонд ЕЕ), визначення повного списку та ролеи центральних державних органів, а також підходу щодо монетизаціі субсидіи.

Німеччина, ЄС, інші донори гарантують та переказують грантові кошти до донорського рахунку Фонду ЕЕ, призначають своіх представників до Керуючого Комітету, визначають обмеження щодо напрямів користування коштів (наприклад, щодо пільгових кредитів).

Яким чином функціонуватиме зазначений Фонд?

Управління ним, як планується, здійснюватиме колегіальний орган (керуючий комітет), сформований із представників Уряду Украіни та донорів. Він встановлюватиме критеріі відбору для проектів, контролюватиме використання коштів, затверджуватиме положення, правила, інструкціі для операціиноі діяльності.

Планується на інституційному рівні визначити Міжнародну фінансову організацію або українську установу (керуватиме украінським рахунком), яка звітуватиме перед Керуючим Комітетом, керуватиме операціиним процесом впровадження, здійснюватиме збір даних про платежі та результати на програмному рівні, обиратиме та затверджуватиме фінансові установи, визначатиме фінансового посередника та підписуватиме контракт з ним.

Передбачається, що рахунком донорів керуватиме Міжнародна фінансова установа, яка звітуватиме перед Керуючим Комітетом та призначатиме представника (спостерігача) до нього.

На місцевому рівні планується, що основна робота з людьми здійснюватиметься на рівні муніципалітетів та регіональних представників (1–2 особи на регіон). У свою чергу Муніципалітети призначатимуть відповідальних осіб, до яких громадяни матимуть можливість звернутися за консультаціями. Ці дві одиниці покликані надавати рекомендаціі жителям щодо іх ЕЕ-проектів, допомогу в підготовці документів для багатоквартирних будівельних проектів, допомагатимуть у підготовці заявок на фінансування.

Далі ця заявка має потрапити в Центральнии офіс (ймовірно, він теж буде побудований за обласним принципом), який оцінює заявки з технічноі та фінансовоі точки зору та надає рекомендаціі щодо фінансування, оцінює завершені проекти, контролює реалізацію проектів, здіиснює вибіркові перевірки, надає технічну підтримку заявникам проектів у підготовці проектноі документаціі.

Далі буде сформовано Виконавчий комітет, який прииматиме рішення щодо схвалення проектних заяв (поданих Технічним офісом, в структуру якого входить центральний офіс, регіональні представники та визначені представники муніципалітетів), затверджує завершені проекти (подані Технічним офісом), інформує фінансові установи та дає розпорядження щодо фінансування.

Проектом передбачається, що жоден із представників Технічного офісу не є державним службовцем, повинен бути виключно фахівцем у відповідній сфері.

Для якісного виконання обов’язків та мінімізаціі корупціиноі складовоі Технічнии офіс наиматиме кваліфікованих технічних спеціалістів та менеджерів, які матимуть відповідну заробітну платню. Тому принаимні на першому етапі (перші 3–5 років), функціонування Технічного офісу передбачається за рахунок допомоги донорів.

Фінансування проектів здійснюватиметься в два способи. Перший передбачає випадки грантового фінансування, коли в проекті відсутня кредитна складова. Тоді фінансування здійснюватиметься Фінансовим посередником напряму (цим фінансовим посередником теж буде банк) на підставі рішення Виконавчого комітету.

У випадку, якщо фінансування передбачає і кредитну складову, то Фінансовий посередник залучатиме комерційний банк, який безпосередньо підписуватиме договір із ініціатором проекту та надаватиме фінансування.

Для цієї публікації процедуру подано в спрощеному вигляді, але її вивчення на етапі тільки презентаційного документа дає можливість зрозуміти, що отримання кредиту чи гранту на енергоефективний проект не буде легкою прогулянкою.
Передбачається складна трудомістка процедура безпосередньо ініціатора проекту, декілька етапів погодження, а також декількаступенева система безпосередніх виплат.

Цілком ймовірно, що на такій складній структурі, а також на свідомому розділенні рахунків на Український та Донорський, наполягли міжнародні фінансові організації. Крім того, вони залишили за собою повноту повноважень щодо управління коштами та можливість отримання звітів про їх використання з вибірковими перевірками.

При цьому зазначимо, що закон чи підзаконний акт, який регулюватиме проблему створення та функціонування Фонду ЕЕ, матиме особливо важливе значення в цьому випадку, оскільки визначатиме репрезентативність органів державної влади та донорів в органі управління, кворум для прийняття рішень, а також, що ще більш важливо, саме керуючий комітет визначатиме процедури, критерії та інші регламентні етапи проходження та погодження того чи іншого проекту енергоефективності.

Відверто кажучи, на сьогодні маловірогідним вбачається достатність можливостей для прийняття нормативної бази, необхідної для функціонування такого Фонду.

Враховуючи обсяг необхідних нормотворчих ініціатив, а також швидкість таких процесів у стінах парламенту, вірогідність створення такого Фонду в поточному році є низькою.

Період реалізації аналогічних проектів у країнах Європи триває від декількох до десятків років, а зважаючи на те, що мова йде про Україну, у нас, найбільш вірогідно, застосовуватимуться саме десятилітні терміни реалізації.  Як наслідок, енергоефективна стратегія матиме шанс на існування за умови, якщо створення такого Фонду стане структурним маяком програми співпраці з МВФ, а управління ним цілком та повністю перейде до рук їх уповноважених осіб. Інакше, у випадку з Українською частиною рахунку, це буде черговий дерибан, а рахунок донорів, як і кредити СБ, про які йшлося на початку публікації, не будуть використані.

На завершення енергоефективного розділу цього тижневика, хочеться відверто відзначити роботу працівників Міністерства, які займалися розробкою документа. Дійсно, масив опрацьованої ними інформації є вагомим, а робота, яку вони виконали, доволі ґрунтовна, а особливу подяку хочеться висловити за наведені в презентації статистичні відомості за результатами соціологічного спостереження.

Так, 24-26 червня 2015 року Національним Екологічним Центром Украіни, Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Украіні та Киівським Міжнародним Інститутом Соціологіі було проведено соціологічне дослідження «Ставлення украінців до енергозбереження». У 100 населених пунктах Украіни було опитано 1 220 осіб віком від 18 років, які постіино проживають на територіі Украіни. Результати:
82% украінців стверджують, що іхні родичі, друзі та сусіди не можуть повністю сплачувати комунальні послуги;
83% украінців вважають непрозорим і незрозумілим механізм формування тарифів;
84% украінців вважають, що підвищення тарифів обумовлено корупцією на наивищих щаблях влади;
79% украінців припускають, що населення споживає лише незначну частку всіх енергоресурсів;
87% украінців переконані, що «в першу чергу слід запроваджувати енергозбереження на підприємствах, а не змушувати заощаджувати населення»;
86% украінців вважають, що саме «центральні і місцеві органи влади повинні взяти на себе відповідальність з розробки і впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах жителів».

Ось такі «енергоефективні» настрої повної та беззаперечної підтримки діяльності Уряду. До речі, програмою, яка аналізується, в окремий розділ винесено інформацію про необхідність комунікації з соціумом, оскільки такі негативні настрої для досягнення цілей Фондом ЕЕ мають бути подолані. Тому, можливо, чимала частина коштів буде спрямовуватися на соціальну рекламу, популяризацію, масові заходи медійного характеру.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.