РОЗУМНА СУДОВА СИСТЕМА – РОЗУМНІ ОРГАНИ ВЛАДИ

27 февраля 2016, 14:08
2
214
РОЗУМНА СУДОВА СИСТЕМА – РОЗУМНІ ОРГАНИ ВЛАДИ
крадіжки бюджетних коштів – одна з причин високих податків

досі немає чіткого плану відродження економіки країни

Сегодня некоторые в своем маразме, докатились до того, что призывая сдавать свои национальные интересы, апеллируют к чувствам представителей власти, типа: - На Нас смотрит Запад : с кем им работать; - наверное это означает, кому давать откат за предоставленный следующий транш МВФ? Интересно, что для них держава, когда они заявляют, что для них самое главное Запад, а где народ или он уже не нужен ? Но если не будет народа то о какой Украине рассуждает очередной еврохолуй, когда заявляет: - «остальное – мелочи».

У нас принято говорить, - мало того, что Ты умеешь критиковать или обзывать власть нецензурной бранью – нужно же в конце концов и что-то предлагать. Сегодня необходимо осознать, что и в какой отрасли, государственном институте, сейчас необходимо радикально изменить и что реального, Ты можешь предложить.

Продолжаем читателей знакомить с материалом аналитического отдела.

Україна перебуває у стані фінансової та економічної кризи вже 25 років. І досі немає чіткого плану відродження економіки країни. Кожний новий Президент України зі своєю командою пропонував власне бачення виходу з кризи. Ніхто ретельно не вивчав досвід сусідів, наприклад, Польщі. Ніхто не аналізував причини невиконання на всіх рівнях законів України та Конституції України. Без жорсткої дисципліни додержання всіма верствами населення норм діючих законів України неможливо досягти високої відповідальності насамперед високопосадовців державних органів влади.

Застаріла командна-адміністративна система, незважаючи на проведення декомунізації в Україні, міцно тримає всі важелі управління економікою. Створені антикорупційні органи поки не в змозі самотужки подолати або розірвати ланцюг системної корупції. Постійне втручання в судові справи та слідчі дії з боку високопосадовців Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України зводять нанівець зусилля нових антикорупційних органів. Без участі широких верств населення, передусім малих підприємств, сімейно-фермерських господарств, у боротьбі з корупцією важко буде досягти кардинальних змін.

Реформування міліції та прокуратури, крім зовнішнього ефекту та позитивного очікування у населення результативності їх діяльності в майбутньому, поки реальних змін не дало.

Кардинальні зміни можуть початися тільки з реформування судової системи України. Але ця система побудована як корупційна, не для захисту інтересів громадян, а для збереження та захисту інтересів чиновників державного апарату. Міністр юстиції України П. В. Петренко широко рекламує безкоштовну юридичну допомогу пенсіонерам та неплатоспроможним верствам населення в судах. Водночас з подання того самого міністра була прийнята стаття 23 закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» та Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. №703, за якими відстрочена виплата заборгованості держави, що виникла станом на 1 січня 2015 р. за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, зокрема за рішеннями Європейського суду з прав людини, на строк до семи років.

Нерівне соціальне партнерство між державою та громадянами України будується на безкарності державних чиновників за невиконання не тільки судових рішень, а й законів  України, Конституції України. Це породжує недовіру з боку населення до державних та місцевих органів влади, руйнує судову систему країни. Органи державної влади України не знають з чого почати проведення судової реформи. Прем’єр-Міністр України А. П. Яценюк бачить вирішення проблеми в повній заміні судейського корпусу новими, молодшими за віком суддями (дуже швидко та просто, як усе завжди у нього!).

Президент України П. О. Порошенко прихильник перезавантаження суддів через їх переатестацію та призначення нових суддів через з’їзд суддів України (оскільки вони всі вже формально пройшли люстрацію). Водночас, удруге за останній рік підвищили ставки судового збору, що значно обмежило доступ громадян до правосуддя в Україні. Без існування справедливого суду в Україні неможлива злагода у суспільстві, зміцнення правопорядку та підвищення відповідальності громадян і чиновників державних та місцевих органів влади, працівників правоохоронних органів України. Для кардинальних змін в Україні, зокрема судової системі, потрібна не тільки політична воля, а й мудрість, використання світового досвіду (не тільки висновок Венеціанської комісії).

Нам потрібно, як казав Тарас Григорович Шевченко: «Чужому навчатися та свого не цуратися». Україні, щоб не зробити помилок в реформуванні судової системі, доцільно вивчити існуючій досвід судової системи у Польщі, а також судової системи Японії.

У Польщі існує дві незалежні судові гілки: Верховний суд Польщі, загальні суди – районні, окружні, військові та апеляційні; Вищий адміністративний суд Польщі, адміністративні суди та воєводські адміністративні суди. Існує Всепольська судова рада, яка складається з Голови Верховного суду, міністра юстиції, Голови Вищого адміністративного суду, представника Президента, 15 членів, обраних з числа суддів Верховного суду, загальних судів, адміністративних і військових судів, 4 членів, обраних Сеймом з числа депутатів, а також 2, обраних з числа сенаторів. Строк повноважень Всепольської судової ради складає 4 роки. Президент призначає Голову Верховного та Вищого адміністративного суду з числа кандидатів, обраних Всепольською судовою радою строком на 6 років.

Існує у Польщі Конституційний трибунал у складі 15 суддів зі строком повноважень 9 років. Голову конституційного трибуналу призначають з числа кандидатів, обраних загальними зборами суддів конституційного трибуналу.

Існує у Польщі Державний трибунал у складі Голови, 2 заступників, 16 суддів, обираємих Сеймом з числа депутатів Сейму та сенаторів на строк повноважень Сейму.

У Польщі не існує системи господарських судів, Вищої Ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, судової адміністрації. Адміністративні суди Польщі здійснюють контроль за діяльністю публічної адміністрації з точки зору законності. Суди Польщі суворо дотримуються Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції Польщі.

Прокуратура Польщі підпорядкована Міністерству юстиції Польщі. Генеральний прокурор Польщі є водночас Міністром юстиції Польщі.

Японську судову систему очолює Верховний суд у складі Голови та 14 членів суду зі строком повноважень 10 років. Прокуратура Японії входить у склад міністерства юстиції. В Японії відсутня система господарських та адміністративних судів, Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів, судова адміністрація. Голова Верховного суду призначається імператором, судді Верховного суду Японії призначаються Кабінетом Міністрів Японії на підставі поданого списку кандидатів Верховним судом Японії. При палаті представників (парламент) Японії існує Комітет для розгляду справ у судах, а також Суд для процедури імпічменту суддів. Японська судова система складається, крім Верховного суду, з вищих судів, територіальних судів, сімейних судів. Верховний суд обов’язково в повному складі розглядає скарги на неконституційність законодавчих або адміністративних актів, а також справи, за якими виникають питання про тлумачення Конституції або внесення до неї змін, або потрібна зміна колишніх рішень самого Верховного суду. Конституційний контроль, перевірка будь-яких законодавчих чи адміністративних актів на предмет їх відповідності Конституції може здійснюватися не тільки Верховним судом, а й нижчими судами, деякі з них неодноразово впродовж останніх десятиліть виносили з вельми прогресивних позицій рішення про визнання неконституційними навіть найважливіших урядових постанов внутрішньо- і зовнішньополітичного характеру. Все це сприяє підвищенню відповідальності громадян та державних службовців за додержання та виконання національних законів.

В Україні головною проблемою є невиконання або просто ігнорування норм існуючих законів з боку високопосадовців. Безвідповідальність за марнотратство бюджетних коштів, просто кажучи, скоєння крадіжок бюджетних коштів – одна з причин високих податків. В Україні 10 років нахабно та протиправно безкарно діють рейдери та колектори. Без відродження судової системи, яка контролюватиме діяльність публічної державної та місцевої адміністрацій, поліції з точки зору законності, не можна вважати успішною проведення будь-якої реформи.

Верховна Рада України має ретельніше оцінювати наслідки підготованих до розгляду на сесії проектів законів та перевіряти їх антикорупційність. Як приклад, у прийнятому законі України «Про державний бюджет України на 2016 рік» збільшено податок на житлову та нежитлову нерухомість до 3% від мінімальної заробітної плати, тобто податок становитиме більше 40 грн за 1 кв. м, тоді як такий самий податок у Польщі складає 0,54 злотих за 1 кв. м, у Словаччині – 0,033 євро за 1 кв. м, у Чехії – 0,4 євро за кв. м, що свідчить про занадто завищену ставку податку на нерухомість в Україні при меншій у 4 рази середній заробітній платі порівняно з сусідніми країнами. Введення такого податку в Україні на нерухомість в розмірі 3% від розміру мінімальної заробітної плати гальмуватиме в Україні житлове будівництво, і весь час зростатиме оплата за нерухомість, пов’язана з підвищенням занадто низької мінімальної заробітної платні.

Судова система України – це складова державних органів влади, і вона не менш важлива як законодавча та виконавча гілки влади. Складається враження, що законодавча влада в Україні приймає закони й умисно ухиляється від контролю за їх виконанням. Наприклад, у законах України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ст. 35 п. 8, «Про Національний банк України» ст. 641 введена норма, за якою уповноважена особа ФГВФО, працівники НБУ звільнені від відповідальності за власні дії та безвідповідальність. За їх дії та бездіяльність відповідає ФГВФО та НБУ, що створює умови для зловживань та корупції. Судова система побудована на безкарності суддів та голів судів. Життя довело, що а ні НБУ, а ні Генпрокуратура, а ні МВС України, а ні Держфінмоніторінг України за три роки дії банківської кризи не вжили жодних заходів із повернення вкрадених коштів вкладників. Тому як вкладники банків і як громадяни України вважаємо доцільним проведення радикальних реформ судової системи та правоохоронних органів України з використанням досвіду Польщі та Японії і як варіант пропонуємо:

1. Підпорядкувати Прокуратуру України Міністерству юстиції України, призначивши в одної особі Генерального прокурора і Міністра юстиції України.

2. Ліквідувати систему господарських судів України.

3. Утворити Всеукраїнську судову Раду зі строком повноважень 4 роки у складі 19 осіб для розгляду та відбору кандидатів для призначення на посади суддів.

4. Реформувати системи Адміністративних судів для контролю за діяльністю публічних органів державної та місцевої влади, поліції з точки зору законності та забезпечення з їх боку виконання Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до закону міграційної політики.

5. Утворити при Верховної Раді України Комітет для розгляду справ у судових системах, Суд для проведення процедури імпічменту суддів в Україні та звільнення суддів.

6. Скасувати безстрокове призначення суддів в Україні.

7. Утворити Державний трибунал України у складі 19 осіб зі строком повноважень 5 років, якій розглядає питання звільнення суддів Верховного та Вищого Адміністративного суду та високопосадовців державних та місцевих органів влади.

8. Переглянути закон України «Про Конституційний суд України», передбачивши в змінах: подання конституційних скарг громадянами України при порушенні їх конституційних прав та свобод, право Верховної Ради України скасовувати або змінювати Рішення Конституційного суду конституційною більшості голосів від загального складу депутатів.

 

Добра всем желаю, с уважением ко  всем читателям, единомышленникам и оппонентам.

      Для единомышленников и оппонентов: solidarnost@transinform.net

      Для однодумців і опонентів : solidarnost@transinform.net

                                                                                              Председатель 

 Координационного  Совета

ОО «Союз солидарности  и социальной  справедливости»

адвокат А.Юрченко

 

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Украина,власть,бюджет Украины,судебная система
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.