Процес Корбана це агітпункт для корупціонерів

28 декабря 2015, 10:09
Журналіст, письменник
0
133

Чому всі мовчать про процес над Пукачнм?

Ось уже декілька діб поспіль телевізійні канали ведуть прямі передачі то з суду, то з лікарні, а іноді й з швидкої допомоги. Гнітюче, приголомшливе враження. Чуємо: «Корбан на лівому боці лежить, перевернувся на правий…»

Учора, в неділю, 27-го, мене запросили в якості політолога на телеканал 112.ua. Перед початком розмови показали картинку з-під палати Інституту Амосова, попросили прокоментувати. Я заявив, що все це, мабуть, великий агітпункт. Перед початком роботи Національного антикорупційного бюро і спеціальної прокуратури. Просто нам наочно демонструють як буває, коли земля насправді горить під ногами в людини, якщо за неї прискіпливо й активно беруться правоохоронні органи. Не даючи змоги їй вільно й дихнути. Так у принципі має бути, либонь, по відношенню до корупціонерів.

Чи є таким, скажімо, то й же Г. Корбан, ось цього якраз не знаю, не скажу. І лише тому, що тут явно не допрацьовує знову ж таки Генеральна прокуратура. Їй давно потрібно було оприлюднити в чому, власне, вона звинувачує цю особу. Тому, що знову, на жаль, сторону звинувачення захист явно переграє, явно затикає його за пояс. І це не просто моя, можливо, вигадка щодо потреби оприлюднити головні звинувачення проти підозрюваного, не видаючи, звісно ж при цьому таємниці слідства, якого люди в одностроях взяли попід білі ручки. Так працює весь демократичний захід. Там ми завжди на телеекранах бачимо, що представники поліції чи прокуратури тут же оголошують суть звинувачення проти особи, яку вирішують обмежити від суспільства. В чому ж насправді завинив Корбан – насправді важко зрозуміти. Я, приміром, лише з його слів, сказаних якось на камеру почув, що проти нього буцімто порушено аж вісім кримінальних проваджень. Не оприлюднивши їх Генпрокуратура явно програє перед метикуватими адвокатами дніпропетровця, який нинішнього року світився на виборах і в Чернігові, і в Києві.

А інвалідні візочки, це звичайно політтехнологія, спосіб захисту від суду, дочасного ув’язнення. На подібне ми надивилися і за участі регіоналів-театралів М. Рудьковського, П. Мельника. Щоправда, тут справа пішла далеко вперед: панові Корбану навіть, здається, робили шунтування серця… Однак і це не врятувало його від примусового припровадження в судову залу одразу після операційної. Тут, зрозуміло, важко погодитись, що це правомірно…

Назвавши подібне «Агітпунктом» реклами майбутньої діяльності НАБу, я запитав у своїх колег ведучих телеканалу 112.ua, а чому так багато уваги приділяється подіям саме довкруги персони Г. Корбана,. І чому практично нічого не говориться про інший судовий процес – перегляд справи убивці Георгія Гонгадзе колишнього генерала МВС Пукача. Ось де справжній процес року, а, можливо, й віку. Позаяк позбавлення життя так званими «правоохоронцями» міністра Ю. Кравченка на замовлення вищих осіб держави опозиційного журналіста сколихнуло свого часу все суспільство, створило передумови для першого Майдану, який, власне, й вивів Україну на шлях до Європи.

Ситуація там справді вельми неординарна. Уявіть собі: єдина жива жертва Пукача, учасник судового процесу – журналіст Олексій Подольський, ще з минулого літа видалений судом з зали. Він знаходиться за дверима. Починаючи з 11 серпня цього року пан Подольський не може реалізувати своє право брати участь у цьому процесі через незаконні, цинічні та аморальні рішення судової колегії, пов’язані з його видаленням. Так про це каже представник О. Подольського в суді, колишній народний депутат України Олександр Єльяшкевич. Хоча, як підкреслює він, немає жодної норми Конституції, котра б дозволяла суду так учиняти. Судова колегія протягом року грубо порушувала норми законодавства і не вносила жодного рішення в ЄДРСР. Або якщо і вносила, то вони були свідомо представлені у такому вигляді, щоб суспільство не мало можливості розібратися і зрозуміти їх сутність. Прізвища учасників процесу були зашифровані, в тому числі Подольського — під кодовою назвою «ОСОБА № 6.

Справа котиться до завершення. На 30 грудня ц.р. очікується виголошення вироку. Пукач убивця Гонгадзе, засуджений раніше до довічного позбавлення волі, може вийти на свободу, позаяк  тепер є правило, і воно вже стало нормою закону, відповідно до якого тому, хто «мотає» строк не в тюрмі, а в СІЗО, доба зараховується за дві. Пукач може отримати вісім років ув’язнення після перегляду справи і тут же вийти на волю. У новорічну ніч він може вже вас зустріти з сокирою за пазухою…

З цього приводу Олексій Подольський висловився так:

«Мовчить «Українська правда», під Кучмою, але з вивіскою Гонгадзе.
Мовчить Алена Притула, з дому якої Георгій пішов на страту.
Мовчать Сергій Лещенко з Мустафою Наємом – у них тепер інші закази: від Пінчука.

Мовчить Юрій Луценко, що зрадив аж три Майдани: «Україна без Кучми», Помаранчевий і Гідності.

Мовчить Мирослава. Що це? Німота наляканих ягнят? Чи Іуда, що потупив очі і нишком шелестить срібниками у кишені?

А Георгій? Вулиця є, а могили немає. Лиши шматки тіла, що розкидані у морзі вже 15 років. Президентські нагороди і ними ж обхаркане Правосуддя.

З новорічними святами вас, пані і панове, ряжені у камуфляж побратимів Гонгадзе! Героям Слава!»

         Тому я прийшов до висновку, що саме з таких  судових процесів потрібно телеканалам вести прямі репортажі, подавати думки учасників процесу. А не героїзувати те, що робиться нині…

         Зрештою, у передачі розглядалося й чимало інших резонансних подій. Про це можна побачити й почути  тут - http://korrespondent.net/url.hnd?url=http%3a%2f%2fua.112.ua%2fvideo%2fpolitoloh-oleksandr-horobets-hist-112-ukraina-27122015-182519.html

 

  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.