Дім Профспілок як символ реформ

18 декабря 2015, 11:46
0
2537

Чому замість проведення реформ можновладці фарбують фасади

Будинок профспілок був одним із символів боротьби на Майдані під час Революції гідності. Але сьогодні він все більше нагадує символ втраченого шансу провести системні реформи.

«Роботи по відновленню Будинку профспілок на Майдані Незалежності в Києві планують завершити протягом року. Відповідну угоду підписала 27 листопада 2015 року Федерація профспілок України з інвесторами і компанією-підрядником», - пройшла новина в кінці минулого тижня. Здавалося б, нічого такого, але, вибачте, за два роки не можна відремонтувати будівлю? І ще потрібен третій? Навіює сум. І це при тому, що обіцяли відбудувати як символ перемоги Революції. Але окрім двох скандалів - один із «сучасним дизайнерським рішенням», яке взагалі не вписувалось в архітектурний ансамбль Майдану, а другий із російським кафе, так нічого і не було зроблено.

Точно так само і в плані проведення реформ - був прекрасний шанс зруйнувати недопалки та збудувати нову прекрасну споруду як символ перемоги Революції.  Але замість цього Кабмін та парламент займаються популізмом та самозбереженням на чинних посадах.

Замість тотальної зміни та конкретних справ почали фарбувати, перефарбовувати, надбудовувати, місцями навіть почали з’являтись російські сліди. Одним словом, київські будівельники та революційні реформатори зрозуміли, що будувати нове дорого, змінювати старе важко, тому прийшли висновку, що будемо міняти фасади.

Реформи йдуть занадто повільно, але це не привід скласти руки

От і міняють, бо це дешево, красиво і є про що прозвітувати. Причому міняють фасади і в будівлі на Майдані, і в процесах реформування країни.

В той же час поряд із домом профспілок непогано почувається  ще один символ - ЦУМ. Колись центральний універмаг, а сьогодні вже символ непохитної олігархічної корупції.

Ось так на одній вулиці і вживаються різні підходи, різні будівлі та різні цілі. Точно так же, як і в Україні вживаються два суспільства: одне – яке готове померти заради свободи вибору, а інше яке після революції гідності готове продавати свої голоси.

Взагалі, символів аж надто багато в останній час, наприклад, Кривий Ріг та Маріупіль стали символом «майже ідеального ЦВК», Паскал - символ реформи МВС, 5-ть антикорупційних організацій, які так ще і не запрацювали - символ боротьби з корупцією. Шокін - символ реформи прокуратури.

Негативних багато, але вони не фатальні і це не остаточна зрада, це будні нашої боротьби. Демонстрація нелегкого шляху. Бо може бути, що не раз горітимуть «профспілки». Буде змінено не один Кабмін і не одну Верховну Раду, доки ми досягнемо нашої мети.

Найголовніше на сьогоднішньому етапі - потужний фундамент та невідворотність змін. Реформи йдуть занадто повільно, але це не привід скласти руки. Система уже почала мінятись. Важко. Зі скрипом. Перешкоджають, як тільки можуть, але мінімальні зміни є.

Тому сьогодні важливо зберегти темп, розширити поле державного реформування та забезпечити невідворотність змін. Щоб уже досягнуті перемоги не можна було знищити при зміні курсу, влади чи настроїв у високих провладних кабінетах.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.