Грантоїдство чи лобізм?

19 октября 2015, 18:28
0
41

Нещодавно Мар”ян Заболоцький у своєму блозі торкнувся теми грантів: “1 жовтня Мінекономіки опублікувало інфографіку всіх діючих грантів на реформи Україні, що зареєстровані в міністерстві.

Нещодавно Мар”ян Заболоцький у своєму блозі  торкнувся теми грантів: “1 жовтня Мінекономіки опублікувало інфографіку всіх діючих грантів на реформи Україні, що зареєстровані в міністерстві. У реєстрі таких 343 штуки на 3,3 млрд. дол. (перелік всіх грантових проектів в Україні можна скачати тут). Чому ці програми реєструються в МінЕкономіки? Бо це є передумовою для надання податкових пільг. … Є ще один реєстр (перелік) виконавців грантів, куди сьогодні включено 520 організацій, які заявили право на податкові пільги”.

Далі він показав ефективність таких грантів на прикладі АПК, окремо торкнувшись того, що грантоодержувачі, просуваючи власні ініціативи, активно “валили” антикорупційний законопроект 1159, який забирає 10 млн. га державних земель в Держгеокадастру та передає їх сільрадам, а їх законопроекти, в свою чергу є, м”яко кажучи, непрофесійними.

Я не тільки підтримую цю позицію, але й хочу ще раз звернути увагу на “антикорупційну” діяльність таких грантоодержувачів, або, точніше, “грантоїдів”.

Насьогодні ми саме їм маємо бути вдячні за те, що прокурори, судді та детективи Антикорупційного Бюро мають обиратися представниками “громадськості”. При цьому насправді від громадськості таких представників відділяють саме ті грантові організації, які просувають туди своїх представників (таких, як віталій шабунін, наприклад) або за гроші проводять певних осіб. Так, по моїм даним за місце у Комісії по обранню прокурорів платиться до 20 тисяч доларів США. Більш того, такий спосіб є заздалегідь корупційним, адже правила обрання громадян в такі комісії є невстановленими. Я пам”ятаю як в ГРЕКО Норвегії висувалося як недолік те, що в одну з Державних комісій двох представників громадськості призначав Король. Однак Норвежці відбилися тим, що пояснили, що насправді є демократична процедура їх обрання. Так ось в Україні “демократична процедура” була визначена смс повідомленням, яке “грантовий барон” Хмара відправив другу Карла Волоха помилково. В ней було щось на кшталт  “ось погоджений перелік представників в комісію. Можна призначати”.

Ті ж самі грантоїди наразі активно просувають законопроект 3040, яким під Міністерством юстиції створюється Агенція з повернення та розпорядження активами, якій планується надати право одержувати собі 25 відсотків від реалізованих активів, право розпоряджатися ВСІМА арештованими активами в Україні, зокрема, забирати арештовані грошові кошти з рахунків фізичних та юридичних осіб, та класти на власні депозитні  рахунки у приватних банках з залишенням собі відсотків по депозитам; а також право передавати об”єкти господарювання в управління особам, яких вони на власний розсуд визначатимуть з залишенням собі прибутку від роботи таких об”єктів.

Сказати, що це корупція в чистому вигляді – це нічого не сказати. Мій знайомий з Університету Джоджтауну назвав це “рецепт для корупції”. Не дивно, що “повернення активів” використовується атворами майже лише у назві, тому що очевидно, що мета створення органу зовсім інша. Да і працювати на повернення активів така Агенція не зможе, адже це можуть ефективно робити тільки правоохоронні органи.

Але грантоїди не зря вже давно “окучують” посольства та міжнародні представництва в Україні, від яких вони одержують гранти. І ними вже давно відпрацьовано простий та ефективний спосіб забезпечувати проведення таких ініціатив: вписати законопроект у План наближення до ЄС або у План вимог для надання чергового трашу фінансування. І тому ще рік потому вимога до України звучала так: “покращити механізм повернення виведених активів”. А згодом вона набула більш конкретної форми: “створити Агенцію з повернення активів”. І це було вписано до Плану на вимогу грантоїдів. 
Кому це вигідно? В першу чергу це вигідно оточенню Януковича, адже створення такого Агентства відволіче увагу суспільства та міжнародних спостерігачів від повернення активів більше, ніж на рік. За цей час можна все потроху розморозити, та й процесуальні строки пройдуть. А те, що Агентство насправді буде займатися українськими, а не закордонними активами, можна навіть не сумніватися.

І саме тому, що таким Планам протирічило створення у МВС Управління з повернення активів, яких в світі 118, а також прийняття Законопроекту 3025 по негайній спецконфіскації майна оточення Януковича, грантоїди, використовуючи свої можливості: наближення до дипломатів, доступ до засобів масової інформації, до народних депутатів, почали масовану атаку на ці дві ініціативи.

При цьому те, як вони використовують іноземних спостерігачів, часто просто зловживаючи їх довірою, можна побачити в листі Мері Батлер, співробітника Мінюсту США, адресованому представнику грантової організації Центр протидії корупції, яка за даними ВР за останній рік отримала 13 мільйонів доларів США грантів, ТА замГенпрокурора Касько, якому, як вбачається, грантоїди пообіцяли посаду у новоствореному Агентстві, написала буквально наступне: що у порівнянні з законодавством США (!) законопроект передбачає механізми, які в США не передбачені, а саме: конфіскацію без кримінального вироку, що законопроект не передбачає право на оскарження рішень по спецконфіскації та право на компенсацію витрат на адвокатські послуги.
Таким чином пані Батлер заперечила одні з найефективніших норм законодавства власної країни, адже в США не тільки є конфіскація без кримінального вироку (forfeiture), але є і цивільна конфіскація, яка при сумі, меншій півмільйона доларів, може бути застосована взагалі без суду! Більш того, з тексту її листа явно вбачається, що законопроект їй було представлено або у завідомо викривленому перекладі або просто “на словах”, адже право на оскарження в ньому було.
І по-третє, не буду коментувати наскільки коректно порівнювати наше законодавство з законодавством США, аде ми є диаметрально протилежними правовими системами, але просто скажу, що компенсація адвокатських послуг в нас не компенсується ніколи.

Чому я вважаю, що Мері Батлер просто “задурили голову” та скористалися її довірою? Тому що я знаю наскільки часто не розуміють наших реалій іноземці. Так, вони знають, що в нас корупція. Так, вони кажуть, що вони в усьому розбираються. Але коли корупція просто “дивиться на них” через замовні судові рішення, замовні законопроекти, якщо це представлено їм людьми, яким вони довіряють – все. Можна забити про “здоровий глузд”. Влітку, коли я представляла Управління МВС у Держказначействі США, після тривалої розмови про проблеми України та корупцію, одна з співрозмовників, після моїх пояснень про відсутність співробітництва з Генпркоуратурою, яка за замовленням закриває кримінальні справи МВС, та не надає інформацію, мене запитала: “А ви не могли їх по доброму попросити”? Занавес.

Який вихід з цієї ситуації? Законодавче врегулювання лобізму. Тому що грантові організації – це по суті лобісти, які не розкривають своїх замовників. І фінансування вони одержують саме за просування законодавчих ініціатив. Що маскують під плату за “експертизу законодавчих актів”, яку за копійки пишуть для них студенти. Як і законопроекти. Звідсі і їх якість, на яку нарікав Мар”ян Зболоцький.

В той же час в США, де зародився термін “лобізм”, лобістські організації повинні публікувати дані про замовників своїх послуг та публічно звітувати про свою діяльність. А приховування того, що насправді відбувається ніколи не є хорошим стартом для антикорупційних ініціатив. Тому що по суті і є корупцією.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.