Ролі виконують

14 октября 2015, 18:09
журналіст
0
87

За кулісами Кіровоградського політичного театру

СЕКОНД  ХЕНД  З АВСТРІЇ


Лялька Райкович і раніш надавала платні піар-послуги Ларіну. Наприклад, під час парламентських виборів 2012 року наш ковбасник був довіреною особою Шаталова, члена легендарної ларінської команди. Агітуючи за донецького пацана, Райкович хвалив його до такої міри безсоромно («високій уровєнь інтєллєкта, бальшая теоретічєская підготовка» і т.п.), що багатьом аж незручно ставало за цього дорослого дядька. Але скільки не називай лівер сервелатом, він лівером і залишиться, – Шаталов пролетів на тих виборах як фанера над Парижем.

Нині Райкович про Шаталова – ні мур-мур. Знає хитрий ковбасник: народ не зрозуміє його симпатій до регіонала, батько якого влаштувався у ДНР заступником міністра культури. Не згадує тепер Райкович і про те, як на початку 2014 року разом з багатьма іншими депутатами облради звертався до Януковича з проханням «взяти ситуацію під контроль» – мався на увазі Майдан. До речі, тоді, у січні 2014-го, Чорноіваненко, депутат облради від «Батьківщини», щосили ганьбив Райковича і К0 за те, що вони у своєму зверненні до Януковича навіть не згадали про вбивства мирних людей, які вже почалися на той час. А тепер Чорноіваненко радить усім єднатися навколо Райковича. Ще й називає ковбасника «принциповим, об’єктивним, справедливим». Які ж тоді, запитується в задачі, без- принципні?

ЦИФРОТЕХНІЧНИЙ  КАНДИДАТ

Випустивши під час парламентських виборів-2014 на місцеву політсцену ляльку Стрижакова, свого помічника по організації в Кіровограді антимайдану і прикажчика у своїй же фірмі «Цифротех», Ларін поклав на нього таку місію: за час, який залишився до місцевих виборів, набрати якнайбільше прихильників. Стрижаков і завойовував народну любов перевіреними методами регіоналів: роздавав гроші нужденним, дарував фарбу на ремонти під’їздів житлових багатоповерхівок, нарешті, узявся труїти аброзію та людей (хімікат виявився шкідливим для людського здоров’я). Коли улітку 2014 року стало зрозуміло, що Стрижаков як мер кіровоградцям потрібен не більше, ніж зайцю стоп-сигнал, Ларін витяг із своїх загашників «бе- ушну» ляльку – Райковича, який тривалий час мешкає на пеемже, разом зі своєю донькою, в Австрії (щоб потім туди ковбасника і відправити, а містом керувати через секретаря міськради). Тепер ляльці Стрижакову залишається виконати таке завдання Ларіна: після першого туру мерських виборів порадити своїм прихильникам голосувати за Райковича. Звісно, за умови, що Райкович вийде у другий тур.

СІМЕЙНА МЕДИЦИНА

Лікар Яриніч-молодший – один з найбагатших у Кіровограді людей, співвласник аптечної мережі «ЯМТ». Свого часу замінив свого батька на посаді головлікаря облонкодиспансеру. З обранням торік Яриніча-молодшого нардепом посаду головлікаря диспансеру знову зайняв Яриніч-старший.

За рік роботи в парламенті Яриніч-молодший розробив проект закону «Про успадкування посад головних лікарів лікувальних закладів їхніми родичами». Ухвалення цього закону дозволило б Яринічу-молодшому після складення депутатських повноважень повернутися на посаду, яку займає батько, без давання хабарів та інших принизливих для політика такого рангу процедур. Але у парламенті знайшлися несвідомі колеги, які забракували цю ідею.

У театрі Ларіна Яриніч влаштувався лялькою, щоб зміцнити свої бізнесові позиції у місті. Патріотизм доктора – лише ширма. Насправді він за повернення Кіровограду «історічеського названія «Єлісавєтград», але приналежність до президентського блоку не дозволяє йому в цьому зізнатися публічно.

ВВАЖАЄ НАШИХ ХЛОПЦІВ КАРАТЕЛЯМИ

Уникнувши тюрми за грабунки бюджету, вчинені під час царювання Януковича, за організацію антимайданів, Ларін продовжує вважати себе господарем Кіровоградщини та ляльководити тут. Нова українська влада – не проти.

Мета-мінімум Ларіна – повернутися в крісло губернатора, щоб пити кров з нас уже, так би мовити, легально. Після вимушеного переїзду Януковича до Росії Ларін не показується на людях у наших краях, аж дехто занепокоївся: чи не подався він, бува, за своїм шефом до Ростова? Ні, не подався. Просто Ларін більшість часу проводить на своїй улюбленій Сардінії.

Ларін ненавидить усе українське. Офіційна позиція ПРУсаків (Партії розвитку України, утвореної торік з недобитків Партії регіонів, одним із ватажків ПРУ є Ларін), така: українські війська проводять на Сході України каральну операцію проти тамтешнього населення.

«Опозиційний блок», від якого Ларін тепер лізе в нашу облраду, має спільну з ПРУсаками ідеологію. Ларін принципово не допомагає українській армії. Звісно ж, Ларін – за назву «Єлісавєтград» для нашого міста. Її активно пропагують ларінські ЗМІ – «Украина-центр», «Кіровоградська правда» та підконтрольне йому обласне ТБ.

МАЛЬВІНА, ДІВЧИНКА З ЯСКРАВИМ     БІЛО-ГОЛУБИМ   МИНУЛИМ

Мальвіна (Саєнко) влаштувалася у політтеатр Карабаса (Ларіна), коли ще той був легальним губернатором Кіровоградщини. Він дав Мальвіні можливість ширше розвинути рекламний бізнес і навіть подарував посаду керівника обласної торгово-промислової палати. Засівши там, Саєнко поселила туди ще й власну рекламну фірму. Теплі стосунки з Ларіним не завадили Мальвіні подружитися з новою владою. А коли нова влада подружилася з Ларіним, Мальвіна попросилася у виставу «Час єднатися!». Як завжди, хоче заробити на біг-бордах. Виготовленим нею бордам із фізіономією Райковича притаманний «тонкий» художній смак. Зокрема, символ ковбасного цеху «Ятрань» дуже «гармонійно» поєднано із політичним слоганом – закликом єднатися. Можливо, цей піар-хід спрямований на глибини підсвідомості кіровоградців, які, за уявленням Мальвіни, го- тові на все заради ковбаси. Та особисто вона не вірить жодному слову Райковича-кандидата. Подейкують, зайнявшись просуванням Райковича в мери, Мальвіна навіть почала наспівувати про себе пісеньку: «Ех, два кусочєка колбаскі У тєбя лєжалі на столє, Ти рассказивал мнє сказкі, Только я не веріла тєбє!..»
Представниця проросійської команди Ларіна, Мальвіна спить і бачить, що вже живе в Єлісавєтградє.

ПЕРЕПОЛОХ  У  ГУРТОЖИТКУ

Бахмач має підприємства, пам’ятник собі, улюбленому (у вигляді площі перед мерією, де на каменюці викарбуване його ім’я) і навіть церкву. Але йому того мало. І лялькою він влаштувався лялькою у театр Ларіна, аби той дав йому більше можливостей грабувати місто й державу. Хто-хто, а Бахмач на таких грабунках розуміється. Один із його улюблених методів – отримання завищених дотацій з бюджету на перевезення пільговиків громадським транспортом (Бахмач володіє авто- й тролейбусним парками). Слід підкреслити, Бахмач – не проста лялька у ларінському театрі. Він – ще й інвестор проекту «Час єднатися!».

Тим часом мешканці скандального гуртожитку на вулиці Героїв Сталінграда, з якого Бахмач протягом декількох років намагається їх викинути, сприйняли підтримку ним Райковича як тривожний сиг- нал. Якщо в кріслі мера опиниться ставленик Бахмача, вони точно опиняться на вулиці. Дехто уже почав пакувати чемодани.

ЧАС ПОВЕРТАТИСЯ ДО ГОДІВНИЦІ

«Можєт устанавлівать отношенія с разнимі політіческімі сілами» – так охарактеризував Райковича Штутман. Принаймні, відверто сказано.Треба розуміти, що у разі здобуття Райковичем мерського мандата до міського керма повернуться недобитки з Партії регіонів, яких після Революції гідності було відлучено від бюджетного кори- та. Туди уже примірився власник «Будмайданів» Волков, який до Революції гідності обіймав посаду секретаря міської ради. Власне, на поверненні Волкова на цю посаду й наполягає Штутман у переговорах з іншими інвесторами лялькової постановки «Час єднатися!» –  Бахмачем  і   Березкіним.

Мільярдер Штутман – цинічний, прагматичний, він і сам прийшов у політику, щоб множити свої багатства. Але Партія регіонів, у яку він вступив зі своїми заводами, виявилася не вічною. На відміну від псевдопатріота Яриніча, Штутман не приховує своєї прихильності до назви «Єлісаветград», такої любої «русскому міру».

«БЄЗ ТЄБЯ КАК ЖІЛОСЬ МНЄ НА СВЄТЕ ЕТОМ?»

Вступ голови облради, одного з найдавніших місцевих членів«Батьківщини» Чорноіваненка у ляльковий театр Ларіна наробив багато шуму. Особливо коли Чорноіваненко заявив, що, мовляв, кіровоградцям випало неабияке щастя – нарешті у міські голови висунувся сам Райкович. Нагадаємо, бовкнув Чорноіваненко це на зборах у філармонії, під час церемонії висунення «довгожданого» Райковича в мери, надзвичайно «совкової» (були присутні представники влади, політики протилежних досі орієнтацій, яким «настав час єднатися», народ представляли працівники ковбасного цеху «Ятрань»). Після того серед однопартійців Чорноіваненка знайшлися креативники, які запропонували йому використати пісню

«Разговор со счастьєм» (з фільму «Іван Васільєвіч мєняєт профєссію») в подальшому піарі Райковича. Зокрема, є ідея створити для обласного ТБ ролик з Чорноіваненком, який, дивлячись на потрет Райковича та притупуючи ногою, співав би: «Ти прішлo, ти сбилoсь, І не жді oтвєта. Без тєбя как жілoсь Мнє на свєтє етoм?»

Тим часом очолюваний Чорноіваненком обласний осередок«Батьківщини» уже кишить колишніми регіоналами (час же єднати- ся!). Через належність до «Батьківщини» і співпрацю з її ворогами, Чорноіваненко нагадує мавпу з відомого анекдота. Намагання догодити усім заважає йому публічно зізнатися, за яку ж він назву для нашого міста. Тим часом багатьом однопартійцям Чорноіваненка невтямки: невже в усій облорганізації «Батьківщини» не знайшлося достойної людини, яку можна було б висунути на посаду міського голови Кіровограда?

ЧАС ПОВЕРТАТИСЯ ДО ГОДІВНИЦІ

«Можєт устанавлівать отношенія с разнимі політіческімі сілами» – так охарактеризував Райковича Штутман. Принаймні, відверто сказано.Треба розуміти, що у разі здобуття Райковичем мерського мандата до міського керма повернуться недобитки з Партії регіонів, яких після Революції гідності було відлучено від бюджетного кори- та. Туди уже примірився власник «Будмайданів» Волков, який до Революції гідності обіймав посаду секретаря міської ради. Власне, на поверненні Волкова на цю посаду й наполягає Штутман у переговорах з іншими інвесторами лялькової постановки «Час єднатися!» –  Бахмачем  і   Березкіним.

Мільярдер Штутман – цинічний, прагматичний, він і сам прийшов у політику, щоб множити свої багатства. Але Партія регіонів, у яку він вступив зі своїми заводами, виявилася не вічною. На відміну від псевдопатріота Яриніча, Штутман не приховує своєї прихильності до назви «Єлісаветград», такої любої «русскому міру».


НАЙБІЛЬША І НАЙХИТРІША

Березкін займає найбільше місця у Карабасовому ящику для ляльок. Це – великий клапоть землі у Лісопарковій на околиці Кіровограда, де розташовується маєток Березкіних. Як артист лялькових театрів Березкін має серйозний досвід. Працював у трупах і Тимошенко, і Януковича. Ролі однотипні – Дійна Корова Партії, Тушка.

Іноді перегравав – наприклад, коли в останні тижні царювання Януковича голосував за диктаторські закони.

У першій половині цього року Березкін намагався використати опудалом свого сина – видавав його за серйозного претендента на посаду мера Кіровограда. Коли цей номер не пройшов, Березкін погодився узяти участь у ларінській постановці «Час єднатися!». Йому доручено не тільки славити Райковича, а й дати кошти на його про- сування. Із грошиками виникли проблеми. Через злодійкуватість і жадібність ляльки Березкіна ларінський проект опинився під загрозою зриву.

Великий багаж безпринципних вчинків Березкіна дає можливість припустити, що він підтримає будь-яку назву для Кіровограда, аби йому від того була вигода.

ЛЯЛЬКА З ТЕЛЕФОНОМ
Як не намагався Ларін сховатися за кулісами спектаклю«Час єднатися!»,
багато кіровоградців зрозуміли, що Райкович – саме його лялька. Останнім часом у нашому місті про це тільки й балака- ють. Тому Ларін, аби створити ілюзію непричетності до ковбасника, послав висуватися у мери від «Опозиційного блоку» непрохідного Лейбенка, який у часи його губернаторства сидів на телефоні «гарячої лінії облдержадміністрації», приймав повідомлення про течу у водопроводі та інші негаразди (які в основному виникали через «високий» професіоналізм тієї ж ларінської влади).
Повірити в те, що Ларін покладає надії на перемогу у цих виборах Лейбенка, може хіба що розумово відстала людина. Тим часом Лейбенко щовечора розважає кіровоградців по обласному (підконтрольному Ларіну) голубому екрану, запевняючи, що мандат мера – практично у нього в кишені, оскільки жоден з його суперників не знає Кіровоград так глибоко, як він – колишній оператор «гарячої лінії облдержадміністрації». У вільні ж години Лейбенко використо- вує свій величезний досвід роботи з телефоном – розсилає кіровоградцям SMSки, в яких запевняє, що це він, і ніхто інший, – кандидат у мери від Ларіна. Мовляв, ви не подумайте, що від Ларіна – Райкович.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Кировоградщина,Кировоград
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.