Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №35

29 сентября 2015, 15:06
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
75
Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №35

Цей тиждень, безумовно, був бідним на знакові події для життя українців. З огляду на це, у 35-му тижневому огляді також спробуємо бути максимально лаконічними, об’єднавши групи новин в окремі блоки.

Парламентарі та урядовці взяли паузу для перепочинку напередодні інтенсивного пленарного тижня, який у поєднанні з приїздом місії МВФ для перевірки стану виконання програми співпраці обіцяє бути тижнем інтенсивного штампування нормативних актів у сфері приватизації, соціального та пенсійного забезпечення.

Отже, почнімо з наболілої, заїждженої, і все-таки дуже актуальної теми підготовки до опалювального сезону, адже на вулиці кінець вересня, тобто, місяць до опалювального сезону.

У світлі цього наведемо цитати з інтерв’ю голови НАК «Нафтогаз України» щодо тарифу та його ринковості:«Ринкова ціна природного газу — це умова номер один, це ключ до всієї реформи газової галузі. І поки ми не прийдемо до ринкових цін у цьому сегменті, ніякого ринку газу не буде.  Ми розуміємо, що людину неможливо змусити прийняти те, що підвищення ціни на газ — добре для неї. Я теж, наприклад, купуючи бензин, незадоволений — мені не подобається така ринкова ціна. Себе я не можу переконати, що “це добре”, що бензин коштує дорожче 20 грн за літр. Але при цьому є важливий момент — якщо дорого, я можу пересісти на дизель малого обсягу і заощадити.

Наше завдання в ситуації підвищення тарифів на газ — допомогти людям заощадити на обсязі споживання, а отже, менше платити. Для тих, кому зовсім важко, є свого роду “анестезія” — субсидії… Є дві вагомі причини на користь ринкової ціни на газ. Перша: Україна втрачає багато газу через неефективні газові котли, неутеплені будинки й застарілі мережі. Але також через те, що взимку в наших будинках часто +25 градусів, а не 18–20, як у будинках громадян ЄС. Якщо сума в платіжці стає відчутною для бюджету родини, ви починаєте думати, як знизити споживання і зменшити свій рахунок. У тому числі й у такий спосіб формується запит суспільства на державні програми з енергоефективності.   

У 2004–2013 рр. десятки мільярдів доларів пішли з бюджету на оплату різниці між ціною купівлі російського газу і ціною його продажу населенню та підприємствам теплоенергетики. Наші розрахунки показують, що за три-п’ять років можна домогтися економії 5–6 млрд кубометрів газу (щороку).  Ці розрахунки для нас робили західні консультанти, для такої економії необхідно вкласти близько 10 млрд дол. протягом п’яти років».

«Публічний аудит» ще навесні цього року зазначав, що урядова політика спрямована на те, аби викорінити зі свідомості Українців таке поняття, як газ національного видобутку, щоб у полеміці про розмір тарифу звучало тільки поняття ринкової вартості. Минуло 6 місяців, і прогнози наші, на жаль, справджуються. 

Пригадаймо слова Арсенія Яценюка з ложі Уряду в Парламенті: «Зараз повна вартість газу становить 7188 гривень. Він зазначив, що ця ціна складається таким чином: ціна імпортного газу, додається ПДВ, додається 4% спеціального збору, 900 гривень за транзитування».

Стосовно цього, щоб не повторюватися та не придиратися до безглуздих заяв вищої посадової особи країни, хочеться зауважити таке: Увесь період, протягом якого з населенням загравали і воно не доплачувало вартість комунальних послуг, тільки в засобах масової інформації можна нарахувати декілька десятків повідомлень про кримінальні справи, а згодом провадження щодо юридичних осіб приватного сектору економіки, службових осіб безпосередньо самої НАК, які привласнювали, розтрачували кошти компанії, завдавали збитки, знову ж таки, бюджету, а лобісти галузі при цьому ставали мільярдерами. 

Станом на сьогодні ситуація виглядає так: населення як причина збитків бюджету свій борг виплачує ринковими тарифами, покриваючи дефіцит, вирівнюючи фінансовий баланс підприємства. Ті юридичні особи, лобісти, бізнесмени, парламентарі, врешті-решт, у компенсації заподіяних ними бюджету збитків участі не беруть. 

Якщо мова йде про логіку, то солідарна відповідальність, ймовірно, має бути застосована і в цьому випадку. Однак на цей аспект увага не звертається, робота у відповідному напрямі не проводиться, вірніше, вона, мабуть, ведеться як процес заради процесу, бо результати відсутні.

Пригадайте, чи багато разів Вам доводилося чути про те, що якась компанія чи особа відшкодувала НАК «Нафтогаз України» або його структурним підрозділам збитки, заподіяні внаслідок виявлення факту постачання товарів, надання послу чи виконання робіт за завищеними цінами? Чи чули ви про засудження посадових осіб НАКу хоча б за злочинну недбалість? Ні. Чому? Все просто – ці особи недоступні та недосяжні. Увесь державний апарат, у тому числі правоохоронний, не здатний впоратися з ними з причин, які можна відносити як до корупційних, так і до законодавчих, а з населенням немає нічого складного: встановив тариф, посів позицію (тариф ринковий) і поставив споживачів у безвихідь. 

Фактично, це і є резюме слів сьогоднішнього голови НАКу, наведених вище: ми встановимо такі тарифи, за яких у Вас не залишиться виходу як економити, мерзнути, але платити. Або простіше, якщо говорити метафорами, доступними Коболєву, пересісти не на дизель, а на свої дві!

Прем’єр-міністр дозволяє собі розповідати, що міг би «сховатися за Національну комісію регулювання енергетики і комунальних послуг», яка приймала рішення про тарифи і керівник якої призначається Президентом. «Проте влада, і в тому числі я як Прем’єр-міністр країни, приймав політичну відповідальність і політичне рішення щодо реформи в газовому секторі країни. І я буду нести цю відповідальність. І готовий перед вами всіма звітуватися за це», – наголосив він.

Що ж, хоробрість зі стільця в парламенті – це показово. Можливо, він висвітлить солідарну сторону відповідальності і тих, хто збагатився на Нафтогазі? Як відбувається робота з боргами, з їх реальним погашенням, як здійснюється пошук осіб та відшкодування ними збитків компанії, а відповідно і бюджету, завданих в гонитві за збагаченням. Ви кажете, що для реалізації програм енергоефективності на найближчі 5 років потрібно $10 млрд? Оk!

Надаємо безкоштовну консультацію щодо віднайдення додаткових альтернативних джерел фінансування. Для цього порахуємо іншу математику. Середній бюджет, який витрачав НАК на проведення державних закупівель протягом останніх декількох років, становив 25–30 млрд грн за курсом 8 грн/$ 1. Округлимо суму до $ 3 млрд.

Із відкритих даних відомо, що сума коштів, яку повинен був підрядник повернути службовим особам компанії в якості винагороди за перемогу в тендері коливалася в діапазоні 30–40 %, відповідно — $ 1 млрд на рік, а за останні п’ять років – це $5 млрд. Тобто, половина бюджету, необхідного для модернізації. Шкода, що цей вектор не розглядається як спосіб залучення коштів.

Продовжимо. Як би не набридла тема надання субсидій, змушені в черговий раз на ній зупинитися, оскільки Уряд розглядає їх як спосіб компенсації витрат для громадян, зазначаючи, що якщо домогосподарство витрачає на місяць на оплату житлово-комунальних послуг більш ніж 10%, «все, що вище цих 10%, покриває держава»: «Це наша відповідальність. Це є принцип соціальної справедливості. Не дотувати багатих, а допомагати тим, хто цього потребують».

У свою чергу заступник Міністра соціальної політики України Віталій Мущинін звернув увагу громадськості на зростання кількості нових звернень по субсидії: тільки за минулий тиждень таких звернень було 140 тисяч. «Заяви на оформлення субсидії подали 3 мільйони 173 тисячі домогосподарств із загального числа в 15 мільйонів сімей, що, за даними Держстату, мешкають в Україні. Ми працюємо над досягненням визначеного Міністерством спільно з Урядом завдання – залучення до програми житлових субсидій 4 мільйонів 500 тисяч сімей».

А ось що з цього приводу зазначав Андрій Коболєв в інтерв’ю ZN.ua: формально станом на сьогодні в Україні працює система адресного субсидіювання, коли кошти виділяються не на установу, а на конкретну особу. На уточнення журналіста, що надання субсидій здійснюється масово, він пояснив, що наступним етапом має стати безпосереднє надання коштів отримувачу субсидій, який вирішуватиме, на чому йому економити: на електроенергії, газі, теплі, виходячи з суми компенсації.

На нашу думку, ситуація має дещо інший причинно-наслідковий зв’язок, який у тому числі простежується у відповіді голови НАК на питання щодо основних статей видатків:

«Одна з найбільших статей видатків компанії – відсотки за кредитами. Із 2004 по 2009 р. фінансовий дефіцит “Нафтогазу” закривався в основному за рахунок комерційних кредитів. Наприклад, єврооблігації на 500 млн дол. у 2004 р. У 2005–2007 рр. залучили ще кредити у великих західних комерційних банків. У 2009-му й євробонди, і банківські кредити реструктуризували, додавши держгарантію, вийшов новий євробонд на 1,6 млрд дол. З 2009 р. дефіцит “Нафтогазу” закривається в основному шляхом збільшення статутного фонду за рахунок ОВДП. Євробонд ми торік погасили разом із купоном, на це було витрачено гроші, які ми одержали до статутного фонду. Нашими основними кредиторами нині є три держбанки. Їм ми маємо платити великі відсотки, цього року близько 7 млрд грн. Ці відсотки збільшують суму фінансування, яку ми одержуємо в держави.

Справді, це нерозумно — «ганяємо гроші по колу». Тому ми ведемо зараз переговори з НБУ та Кабміном із приводу того, щоб конвертувати ці кредити в капітал».

Як підсумок, минулого року НАК докапіталізувався, тобто держава збільшувала його статутний капітал під ОВДП, які викуповував НБУ, а цього року така докапіталізація здійснюється через декілька додаткових ланок, як-от: споживач/отримувач субсидій, «умовно-адресна субсидія», надходження коштів НАКу. Масовість субсидій викликана виключно додатковою потребою в коштах, а не піклуванням про населення. А «ганяння коштів по колу» приносить, між іншим, доволі непоганий дохід державним банкам у вигляді відсоткових та сплати послуг з операційно-касового обслуговування. Тільки ось платить за все, на жаль, споживач.

До речі, на завершення блоку. Цього тижня було поширене повідомлення про те, що НАК «Нафтогаз України» веде переговори про залучення $ 500 млн кредитних коштів на закупівлю російського газу з українськими державними банками «Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк». «Вони можуть отримувати ці гроші з різних джерел… Наприклад, держава теоретично може розмістити гроші на депозиті, але це ми не коментуємо, це питання до Мінфіну», – зазначив співробітник НАКу Вітренко.

У світлі цього виникає питання: де реформа газової галузі; що принципово змінилося в системі дотування НАКу; який механізм? Ні, просто за все платить населення, і навіть за ті кошти, які будуть розміщені як депозит, з часом розрахується народ України, оскільки гроші однозначно буде залучено на умовах позик у міжнародних інстанціях під гарантії держави, а з часом їх погашення здійснюватиметься з державного бюджету.

Коротко щодо приватизації

Цього тижня Фонд державного майна України переглянув графік приватизації на 2015 рік, запланувавши на листопад продаж 99 % акцій Дніпродзержинської теплоенергоцентралі, 50 % акцій ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного машинобудування», а також 95 % ПАТ «Дніпрометробуд» і 50 % акцій Машинобудівного об’єднання «Оріон». На грудень – конкурсну приватизацію 94,567 % Одеського припортового заводу, а також 68,29 % ПАТ «Центренерго».

Крім того, на конкурс у грудні також планується виставити 94,995 % ПАТ «Сумихімпром», 55,248 % ВАТ «Запоріжжяобленерго» і 91,596 % ВАТ «Акціонерна компанія «Свема», 94,99 % Одеської ТЕЦ і 94,833 % Херсонської ТЕЦ, продаж по 95 % Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу і Миколаївської ТЕЦ, а також 51 % ПАТ «Спектр-Сміла» і 100 % заводу «Красний луч».

Продаж енергооб’єктів і ОПЗ відбудеться за умови ухвалення Кабінетом Міністрів рішення щодо умов продажу.

Уряд у свою чергу посилається на необхідність внесення змін до законів, перекидаючи м’яч у бік Парламенту.

Оскільки темі ОПЗ «Публічний аудит» приділяв достатньо уваги в попередніх публікаціях, повторюватись не будемо, зупинившись на іншому об’єкті, на якому планується заробити значну суму коштів для бюджету. У світлі цього коротко наведемо цитату в. о. гендиректора «Центренерго» з інтерв’ю виданню Forbes.ua, яка особливо не потребує додаткових коментарів.

Чи доцільна сьогодні приватизація «Центренерго»?

Поки йде війна на сході, навряд чи знайдеться інвестор, готовий заплатити адекватну вартість за компанію. Важко уявити, що розумна людина купить компанію без доступної сировинної бази на Донбасі й без найпотужнішої Вуглегірської ТЕС. А сьогодні її роботу можна паралізувати підривом навіть однієї високовольтної опори, яка проходить територією так званої ДНР. По-перше, має завершитися війна. По-друге, ми маємо провести аудит «Центренерго». По-третє, ми перебуваємо у стані банкрутства, і потрібно розібратися з боргами компанії. Мораторій на вимоги кредиторів закінчився 1 вересня. Він мав завершуватися 1 січня 2016 року, але на вимогу МВФ його скоротили. Тому нині ми розробляємо антикризовий план, ведемо переговори з кредиторами, проситимемо в них відстрочення.

Виникає банальне запитання: сьогодні компанія в такому стані, з таким баластом проблем, боргами може коштувати $ 300–400 млн?Оскільки ані Уряд, ані Фонд не чують аргументів здорової логіки, а керуються власними меркантильними інтересами, і саме питання, і відповідь на нього залишаються риторичними.

Об’єктивна економічна ситуація в УкраїніМинулого тижня парламент проголосував за пакет із 5 законів, які стосувалися реструктуризації зовнішньої заборгованості України.

Прелюдією до цього були оптимістичні прогнози економічного розвитку, похвала Уряду та Національному банку України з боку МВФ і т. д. Якщо коротко, то був створений загальний оптимістичний та позитивний фон для прийняття законів, які містили багато спірних, ризикових та таких, що відверто загрожують економічній незалежності й безпеці України положень.

А вже поточний тиждень розпочався невтішними новинами.

Так, за січень–червень валовий зовнішній борг України збільшився на $ 0,7 млрд – до $ 127 млрд і суттєво підвищився щодо валового внутрішнього продукту (ВВП), – повідомив Національний банк України. За перше півріччя обсяг боргу щодо ВВП сягнув із 95,1% до 122,8% ВВПЗовнішні зобов’язання секторів держуправління та центрального банку за перше півріччя підвищилися до $ 42,5 млрд – із 26,4 % до 41,1 % ВВП.

Основними чинниками зростання стали отриманий кредит від Міжнародного валютного фонду (МВФ, $ 4,9 млрд), позики Уряду (включно з ОВДП на суму $ 1 млрд і кредит від Єврокомісії на € 250 млн) і проведена операція СВОП: зобов’язання щодо депозитів центробанку підвищилися до $ 2,5 млрд.

Водночас зовнішній борг банківського сектору України скоротився на $ 3 млрд – до $ 15,7 млрд (15,2 % ВВП).Зовнішній борг інших секторів економіки скоротився на $ 4,2 млрд – до $ 59 млрд, що склало 57,1 % ВВП.

Продовжило хвилю позитиву. Міністерство економічного розвитку і торгівлі спрогнозувало падіння промислового виробництва в 2015 році на рівні 13,5–14% внаслідок, у тому числі, зупинки виробництва легкових автомобілів (вперше з 2008 року), а також спаду в харчовій промисловості через брак сировини.

Крім цього, за підсумками року, за прогнозом міністерства очікується скорочення сільськогосподарського виробництва в країні на 5,7%, врожай зернових на рівні 59,1 млн тонн проти 63,9 млн тонн у 2014 році, скорочення площ під сівбу ярових культур на 6,4% за незначного погіршення їх врожайності, а також високої статистичної бази 2014 року.

Збережеться негативна динаміка виробництва в тваринництві через відсутність виробничої активності окремих підприємств, втрату кооперативних зв’язків і складні умови проведення польових робіт на сході країни. Крім того, зросли витрати виробництва, скоротився попит із боку переробної промисловості на тлі падіння обсягів експорту агропромислової продукції.

Ця свіжа статистика красномовно підтверджує тезу «Публічного аудиту», виведену в попередніх оглядах, що удавані покращення мали місце виключно за рахунок запозичених коштів, а не за рахунок реалізації реформ. Пробачте, але реформування поліції, яким хизуються всі, не впливає і не може навіть теоретично вплинути на економічну ситуацію в країні. Далі. Світовий банк оприлюднив прогноз щодо валового зовнішнього боргу України за підсумками 2015 року, який досягне 156,7 % по відношенню до ВВП країни.У 2016 році очікується зниження зовнішнього боргу стосовно ВВП України до 143,9%, у 2017 році – до 135,7%, до 2018 року – до 126,8% ВВП.

В той самий час Світовий банк прогнозує зниження валового внутрішнього продукту України на 12 % у 2015 році і його зростання на 1% в 2016, на 2% в 2017 і на 3% в 2018 році.

Номінальний ВВП України в 2015 році має становити 1957,8 млрд, у 2016 – 2 372,8 млрд , у 2017 – 2 662,3 млрд, у 2018 – 2 961,6 млрд.

На тлі таких прогнозів Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про початок процедури реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і його часткового списання», офіційно повідомивши при цьому, що з метою завершення реструктуризації державного та гарантованого державою боргу Кабінет Міністрів України тимчасово зупиняє виплати за деякими державними та гарантованими державою запозиченнями (основна сума боргу та відсоткові платежі).

Таке рішення, відповідно до повідомлення Уряду, очікувано може призвести до подальшого технічного зниження рейтинговими агентствами суверенного рейтингу України. У разі, якщо будь-який кредитор схоче скористатися своїми правами через технічне тимчасове зупинення виплат, це не вплине на готовність України провести запропоновану реструктуризацію свого зовнішнього боргу. Наша країна не може дозволити собі сплачувати за боргами відповідно до чинних умов договорів. Угода з реструктуризації боргу – єдине можливе вирішення цієї проблеми.

Це повідомлення містить два ключових посили. Ті кредитори, строк виплати зобов’язань перед якими наступить у період реструктуризації, можуть або приєднатися до умов, досягнутих із комітетом кредиторів Franklintemplton, або ж Україна їм просто не заплатить. Фактично, за міжнародними правилами, це ніщо інше, як дефолт, визнаний таким, що вже відбувся.

Поряд з цим інвестори-власники євробондів на $ 500 млн, строк виплати за якими настав 23.09.15, звернулися до комітету Міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA) для вивчення та надання тлумачення, чи можна вважати боргову операцію України випадком некредитоспроможності в рамках механізму кредитних дефолтних свопів.

Якщо ISDA визнає, що невиплата за вказаними цінними паперами є дефолтом, це спричинить спрацьовування механізму розрахунку за кредитними дефолтними свопами, тобто фактичним відчуженням цінних паперів за відсутності контролю з боку держави чи біржі.

У свою чергу Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий рейтинг у національній валюті емітента Києва з СС до С.

Згідно зі шкалою рейтингового агентства Fitch, рівень С означає неминучість дефолту.28 серпня Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий кредитний рейтинг України в іноземній валюті з СС до С.

Що все це означає для України? 

Оцінки міжнародних рейтингових агентств та рейтинги, які ними присвоюються, є індикаторами здоров’я економіки всередині країни, її фактичної можливості платити за рахунками. Також вони є чинниками, які визначають пріоритети приватного, а не міжнародно-інституційного інвестування. При рейтингу «невідворотний дефолт» про якісного інвестора та його кошти приватному бізнесу в Україні можна просто забути. 

Те, які це має наслідки для приватного бізнесу, красномовно відображає теза Романа Стороженка, президента Ассоціації «Надрокористувачів України», щодо вимоги формування страхового запасу газу в ПГС (на сьогодні це 10 % від квартального постачання, пропонується до затвердження 100%): 

«Дополнительно 300 млн кубометров газа в подземных хранилищах надо заместить на рынке импортным газом. Спасут ли Украину 300 млн кубометров газа в ПХГ в зимний период? Думаю, нет. 300 млн кубометров в масштабах страны — это очень мало, но если из оборота внутреннего рынка, то такая ситуация способна обвалить рынок, отпугнуть инвестора. Это потребует от поставщиков газа “заморозить” 100%  оборотных средств, просто опустить их в хранилища. 

Где взять деньги? Кредиты в гривне сегодня — это 35% годовых, а если мы пойдем в иностранный банк первой категории, то там нам никто не даст денег, потому что для Украины там требуют шестикратное обеспечение кредита. На Западе Украине на самом деле никто не верит, никто нам не даст газ на хранение, никто нам не даст дешевых кредитов».

Опускаючи проблему самого обсягу страхового запасу природного газу (ймовірно, Уряд її розглядає як спосіб умовного заповнення ПГС за відсутності коштів для їх наповнення до обсягу, необхідного для забезпечення транзиту та безперебійного перебігу опалювального сезону), ми спостерігаємо проблему в бізнеса з залучення зовнішніх запозичень на міжнародних ринках. Причинами цього в тому числі є рейтинги, які присвоюються агентствами виходячи з реального стану справ в економіці країни. 

Інше

Реалізація концесійних проектів відкладається на потім

Цього тижня провалено проведення конкурсу на визначення виконавця першого в Україні концесійного проекту будівництва автомобільної дороги Львів-Краковець. Заявки обох претендентів не відповідали  умовам.

«Укравтодор» зазначив про необхідність надання підтвердження забезпечити фінансування робіт із будівництва об’єкта концесії. Вони не змогли надати підтвердження від фінансової установи з кредитним рейтингом не нижче ААА їх спроможності фінансувати проект на рівні 85 %.

Як зазначає «Укравтодор», ті компанії, які ще навесні висловлювали свою зацікавленість в участі в конкурсі, під час його оголошення не подали заявок взагалі.«Більшість з них, аби підготуватися більш ґрунтовно, просили перенести конкурс на 2016 рік або зачекати з його проведенням до покращення економічної ситуації в Україні».

Претенденти висловили прохання переглянути умови конкурсу, розглянувши можливість співфінансування проекту з боку держави або надання державою гарантій щодо повернення інвестицій чи інших субсидій для фінансування будівництва концесійної дороги.

Ця новина є черговим підтвердженням того, що насправді рейтинги міжнародних агентств України мають суттєве значення для реалізації як державних, так і приватних проектів. Жодна міжнародна компанія не буде ризикувати власними коштами в країні, що стоїть на порозі банкрутства, а такі концесійні умови, про які йшлось вище, вітчизняні компанії просто не можуть виконати. 

Очищення банківської системи, нові наслідки

Відповідно до прогнозів Світового банку, на Україну очікує консолідація банківської системи до 100 банків у 2016 році.

Такими є наслідки наступного етапу реформування банківської системи, що пов’язано зі зменшенням обсягу інсайдерського кредитування. Фактично, розкривши структуру бенефіціарів банків, НБУ володіє даними про те, на які суми цими фінансовими установами було прокредитовано власників та пов’язаних із ними осіб.

Механізм подальшого виведення банків з ринку доволі простий: за наявності кредиту на 1 млрд, вкладеного в актив, який через кризу коштує, припустімо, 400 млн, навіть за умови його реалізації суми для погашення заборгованості перед власною фінустановою у бенефіціара буде недостатньо, а тому й норматив НБУ не виконується, відповідний план зі зменшення обсягу кредитування також – отже, залиште ринок фінпослуг. Водночас такий механізм – на користь вкладникам банків, оскільки зменшується ризик неповернення їм їхніх вкладів, коли банківська установа, накопивши депозитний портфель населення, в подальшому кредитує за ці кошти структуру її власника, а потім, не бажаючи повертати ці виведені кошти, можна довести банк до банкрутства.

Поряд з цим перші відголоси бездумної політики НБУ протягом минулого року, наслідком яких стало виведення 57 фінансових установ із ринку, починають набирати нових цікавих обертів, які можуть призвести до прецедентів, а як наслідок – додаткових збитків для держави.

Так, цього тижня оприлюднено повідомлення про те, що Міністерство юстиції за результатами тендеру уклало з міжнародною юридичною фірмою «Foley Hoag AARPI» угоду щодо надання юридичних послуг на суму 450 тисяч євро (близько 11 млн грн), відповідно до умов якої компанія представлятиме Україну в арбітражному трибуналі Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів.

Йдеться про справу за позовом компаній «City-State N.V.», «Praktyka Asset Management Company LLC», «Crystal-Invest LLC» та «Prodiz llc» проти держави Україна, суть якої зводиться до того, що позивачі вважають, що держава не вжила ніяких заходів для захисту прав іноземних і українських компаній та громадян і вимагають  повернути депозит у розмірі 211 млн грн, розміщений у липні 2010 року у «Кредитпромбанку».

Якщо рішення буде не на користь України, варто очікувати лавину аналогічних позовів як від міжнародних компаній, так і від резидентів.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.