Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №31

1 сентября 2015, 13:05
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
125
Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №31

Арсеній Яценюк заявив, що фінансова ситуація в Україні доволі стабільна. Але чи насправді це так?

Фінансова ситуація в Україні доволі стабільна, «є достатня фінансова подушка і достатні ресурси для того, щоби втримувати стійкість», – наголосив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час розширеного засідання Уряду за участі керівників ОДА в середу, 26 серпня.

НБУ

Кабінет Міністрів України

Міністерство фінансів України

До цих слів варто було б нагадати статистику щодо динаміки рівня реальної заробітної плати українців. Так, відповідно до повідомлення Державної служби статистики, у липні 2015 року реальна зарплата знизилася на 22,2 % в порівнянні з липнем 2014 року.

Продовжуючи тему фінансової стабільності, глава Уряду повідомив, що на єдиному казначейському рахунку накопичено 30 млрд грн: «Окрім цього, на валютних рахунках Уряду накопичено 35 мільярдів гривень. Золотовалютні резерви Національного банку вже сьогодні становлять 12 мільярдів доларів США».

Світовий банк виділив Україні $ 500 мільйонів на проведення економічних реформ: «Ми очікуємо отримання цих коштів до 9 вересня поточного року». Крім того, це рішення Світового банку «відкриває нам двері для додаткового фінансового ресурсу, який Україна зможе отримати від Японії, – це ще додатково 300 мільйонів доларів».

Вдавана фінансова стабільність досягається не структурними реформами чи відбудовою промисловості, нарощуванням виробництва, а виключно за рахунок позик та кредитів. На жаль, у лексиці урядовців укорінилося слово «надала», яке може скласти хибне враження, безповоротності такої фінансової допомоги. Не варто тішити себе ілюзіями, вводити в оману населення та самого себе, ці кошти є позиками, які збільшують державний борг.

Структурні економічні реформи як цільове призначення коштів Світового банку є теж красивою упаковкою для простого поповнення обігових коштів державного бюджету. Світовий банк у прес-релізі уточнює, що позики на підтримку політики розвитку (DPL) – це пряма бюджетна підтримка, що надається безпосередньо Уряду України.

Дані Арсенія Петровича щодо обсягу міжнародних резервів України на рівні $ 12 млрд уже швидше за все включають серпневий транш МВФ. Поряд з цим, за офіційною інформацією НБУ, станом на кінець липня 2015 року міжнародні резерви становили $ 10,37 млрд.

У цьому контексті цікаве інше. Нацбанк вперше з січня збільшив міжнародні резерви України в золоті.

Як вбачається з офіційної статистики, у порівнянні з попереднім місяцем резерви в золоті збільшилися на понад 70 тис. тройських унцій на суму $ 5,77 млн.

При цьому нагадаємо, що протягом вересня 2014 року частка валюти в золотих злитках у структурі міжнародних резервів становила $ 1,57 млрд, станом на жовтень 2014 року ця частка зменшилася до $ 988,66 млн, тобто на $ 580,07 млн, виручених за 460 тис. троїцьких унцій, що в середньому становить $1261 за одну унцію.

Така динаміка мала місце завдяки так званій «оптимізації валютних резервів НБУ». Як бачимо сьогодні, тоді про оптимізацію мова не йшла – просто потрібні були швидкі кошти для розрахунку з боргами, залучити які можна було, реалізувавши ліквідний актив.

Поряд з цим протягом останнього тижня вартість золота в ході торгів на міжнародних біржах різко перейшла до зниження, зокрема грудневий ф'ючерс на золото на Нью-Йоркській біржі Comex подешевшав на 17,9 долара, або на 1,55 %, – до 1135,7 – 1134,71 за тройську унцію.

Схоже на те, що, «оптимізовуючи» цього разу міжнародні резерви, збільшуючи запаси золота, Національний банк України знову промахнувся з прогнозами міжнародних ринків, оскільки зменшення ринкової вартості золота при підведенні статистичних показників міжнародних резервів у наступні місяці, відповідно, зменшить валютний еквівалент вартості злитків, а отже, й обсяг міжнародних резервів (аналогічний процес зараз спостерігаємо в Російській Федерації).

У своєму нещодавньому інтерв’ю голова НБУ В. Гонтарева так спрогнозувала фінансову ситуацію в країні: «Cегодня мы не видим предпосылок для дестабилизации ситуации.

Осенью будут крупные закупки газа, но для их финансирования НАК «Нафтогаз Украины» привлекает кредиты от международных организаций. К примеру, в сентябре они планируют получить $ 300 млн от ЕБРР (про те, що на ці цілі потрібно понад $1 млрд, а залучити їх НАК «Нафтогаз України» не може в силу відсутності довіри у зовнішніх фінансових інституцій до гарантій Уряду, «Публічний аудит» детально зупинявся в попередніх оглядах — прим. автора).

«У нас также хороший прогноз по урожаю зерновых — около 60,5 млн тонн. Поэтому ожидаем, что счёт текущих операций будет более-менее сбалансирован, а по капитальному счёту рассчитываем выйти в значительный плюс. Это произойдёт благодаря плановым поступлениям международной помощи от МВФ, Мирового банка, ЕС и других финансовых организаций. До конца года этими деньгами планируем нарастить валютные резервы до $ 18 млрд. Это, конечно, амбициозные планы, задача-минимум для нас — $ 15 млрд, которые покрывают три месяца импорта.

— На данный момент я их не вижу (передумов до погіршення ситуації та падіння курсу гривні — прим. автора). С начала года мы выкупили на рынке $ 1,3 млрд и планируем выкупать дальше. Население перестало паниковать. А с начала года чистая покупка валюты банками у населения составила уже $ 933 млн. Кроме того, Нафтогаз в этом году на открытом рынке купил более $ 600 млн.

Цікавою була ремарка Гонтаревої щодо валютних обмежень:

«Большинство технических ограничений сможем отменить, когда эффективно заработают другие органы власти. Знаете, мы же не от хорошей жизни ввели проверки всех контрактов на оплату и покупку валюты, проверяем таможенные декларации и справки от ГФС. Просто НБУ пришлось заменить собой другие неработающие институты власти. Бороться с нелегальным импортом должна таможня, а с трансфертным ценообразованием — налоговая. Где был Антимонопольный комитет и Госрезерв, когда цены на гречку и сахар, внутренние продукты, повысились в три раза?! Мы вынуждены были ввести драконовские меры, иначе даже сложно представить, что было бы с гривной и ценами».

Які висновки можна зробити за цим розділом?

Фінансова стабільність в масштабах держави, а саме зменшення дефіциту державного бюджету, наповнення міжнародних резервів є наслідком запозичень, не більше.

Крім того, в аспекті міжнародних резервів спрацювала цілеспрямована політика Уряду з вилучення заощаджень громадян, що красномовно підтверджує статистика Валерії Олексіївни та дані Державного комітету статистики.

Реальна купівельна спроможність доходів знижується, люди продають банкам заощадження.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості

У ході розширеного засідання Уряду міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин повідомив: «Середній рівень розрахунків за 7 місяців 2015 року за газ – 71 %, за електроенергію – 92 %. Причому, основні неплатники за газ – підприємства теплокомуненерго, а за електроенергію – водоканали».

За даними Уряду, загальний борг всіх категорій споживачів перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ становить 30 млрд грн.

Приріст заборгованості за газ у 2015 році становив 9 млрд грн.

При цьому абсолютно безглузду думку з цього приводу висловив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк: «Ми, звичайно, ведемо переговори з нашими західними партнерами щодо короткострокового кредитування закачування газу, але основним джерелом коштів є розрахунки за газ».

Вдумайтеся в ці слова: двома абзацами вище голова НБУ говорить, що тиску на платіжний баланс з боку НАКу не буде, оскільки кошти компанія залучає на зовнішніх ринках. Більше того, її слова підтверджуються і відповідним рішенням Кабінету Міністрів України, який надав гарантії «Нафтогазу» на залучення зовнішнього фінансування на $ 1 млрд.

А тепер, ймовірно, забувши про все викладене вище, незважаючи на зростання боргу по сплаті за газ всередині країни на 9 млрд за неповних 8 місяців 2015 року (30 % від загальної заборгованості за часи незалежності України), Яценюк каже, що основне джерело коштів — платежі споживачів.

Хотілося б, щоб він розвивав думку, або хтось із присутніх поцікавився у нього про те, що він має на увазі під «платежами»?

«Публічний аудит» у попередніх оглядах зазначав, що щедрість держави в наданні субсидій під гаслом «тільки зверніться та одразу ж отримаєте» має інші цілі. За програмою співпраці з МВФ, прямі бюджетні субвенції на користь НАКу обмежені, додаткова капіталізація також станом на сьогодні неможлива.

Як же наповнити компанію обіговими коштами для погашення діри за платежами в 9 млрд грн? Правильно, це субсидії. Тому й щедрість у наданні таких субсидій не має меж. З одного боку, люди можуть задатися питанням: «а що в цьому поганого? Держава про нас дбає». Втім, не варто клювати на цю наживку.

Надаючи субсидії, вашу увагу штучно відволікають від значно важливішого питання: чому не створюються умови для того, щоб ви могли отримувати заробітну плату, яка дозволяла б оплачувати повну вартість комунальних послуг? Дешева приманка у вигляді субсидій скоро закінчиться – рівно тоді, коли зменшаться ставки ренти на видобування вуглеводнів, за рахунок яких фінансуються субсидії, чи тоді, коли органи соціального захисту почнуть перевіряти отримувачів субсидій на предмет відповідності задекларованих доходів фактичним.

Це перший аспект. Іншим ризиком зростання заборгованості та очікувань її погашення за рахунок споживачів є тиск на платіжний баланс.

Платежі здійснюються в національній грошовій одиниці, а розрахунки за газ – у валюті. НБУ прямі адресні операції з «Нафтогазом» здійснювати не може та не буде – інакше порушить умови співпраці з МВФ та не досягне мети в обсязі ЗВР на кінець року. Отже, НАК виходитиме на міжбанк, збільшуючи попит та розхитуючи гривню.

Тому в такій невагомій, на перший погляд, репліці Яценюка, приховується глибокий зміст.

Крім цього, не додає оптимізму в частині погашення заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» інформація директора з розвитку бізнесу НАКу Юрія Вітренка стосовно того, що «Нафтогаз» залишається єдиним імпортером природного газу в Україну через відсутність інших охочих.

За його словами, на внутрішньому ринку на сьогодні достатньо природного газу для поточного споживання, а знижки на нього сягають 2 тис. грн проти граничної ціни, встановленої регулятором НКРЕКП.

Крім цього, Вітренко пояснив, що потужності з транспортування газу з Європи в Україну недозавантажені, НАК обмежена в закупівлях браком вільних грошових ресурсів, а на внутрішньому ринку постачає газ промспоживачам за граничною ціною НКРЕКП.

Таким чином, для промисловості немає сенсу купувати природний газ у монополіста, оскільки трейдери пропонують цей товар зі знижкою до 2-х тис. грн.

Причому, промисловість є найбільш дисциплінованою групою споживачів, а головне, платоспроможною. Газ у трейдера за меншою ціною зменшує собівартість виробництва, тому працювати з ним значно вигідніше.

Із розвитком такого поняття, як ринок газу в Україні, клієнтами НАКу залишаться населення, підприємства ТЕС та водоканали, які однаково зав’язані на платоспроможності українців. Відповідно, не підвищивши доходи населення, заробітні плати, соціальні стандарти, одними субсидіями всі втрати не компенсуєш – бюджет не витримає такого навантаження. Тому в першу чергу «Публічний аудит» наголошує на тому, що від влади потрібно вимагати покращення та створення можливостей для чесного заробітку таких сум коштів, яких буде достатньо для повноцінного життя та сплати рахунків без подачок.

Продовжуючи аналіз теми природного газу, нагадаємо, що з 1 липня імпорт природного газу з Росії призупинено, «Нафтогаз» закуповує блакитне паливо лише в Європі.

За інформацією Володимира Демчишина, якщо навіть при сьогоднішньому темпі закачувати щодня 50 млн кубів, ще 2,5 млрд кубометрів мінімум зможемо закачати. Тому сьогоднішніх 2,5 млрд і 14,2 млрд – це майже 17 млрд кубометрів газу. Він зазначив, що при максимальному споживанні газу на добу Україні необхідно 300 млн кубометрів, із яких 55 млн кубів – власний видобуток, 60 млн – реверсні поставки, 130–140 млн кубів – газ із ПСГ. Таким чином, потрібно ще 60–70 млн кубометрів із Росії, які розглядається як поставка в екстремальній ситуації.

Розрахунки міністра містять багато непостійних величин. Зокрема, газу в ПГС у достатній кількості немає, коштів для його придбання також, сподіваємося на платежі споживачів, заборгованість яких вже на сьогодні зросла за рік на 9 млрд грн, і це в період помірного споживання – в опалюваний сезон можна прогнозувати збільшення заборгованості. Крім цього, показники реверсу не враховують, що в опалювальний період європейські партнери можуть зменшити його обсяг внаслідок підвищення власного споживання і, таким чином, отримаємо нестачу природного газу в опалювальний період.

Для того щоб таких наслідків уникнути, обсяг газу в ПГС мав би становити 19 млрд куб м, але про такий показник ми сьогодні не говоримо.

На тлі цього Державна служба геології та надр цього тижня повідомила про намір провести аукціон із продажу спеціальних дозволів на користування сімома нафтогазоносними родовищами у Волинській, Закарпатській, Львівській, Сумській областях.

В енергетичній сфері цього тижня відзначилась НЕК «Укренерго», яка підготувала план відключення електроенергії в регіонах в майбутній осінньо-зимовий період, назвавши його більш легким у порівнянні з минулорічним.

Заступник директора компанії Всеволод Ковальчук при цьому заспокоював: «Але це не означає, що цей план прийнято. Якщо ми назбираємо хоча б 2 мільйона тонн вугілля і якщо у нас буде тепла зима, тоді не доведеться вдаватися до таких заходів».

У свою чергу головний інженер «Укренерго» Олександр Коломієць зазначив: «Якщо не буде вугілля, не буде води, забезпечити надійне безперебійне електропостачання буде практично неможливо. Хочемо ми чи ні, але єдиним методом запобігання розвалу об'єднаної енергосистеми України буде відключення. Тоді будуть введені графіки аварійних відключень», – сказав Коломієць.

За його словами, для стабільного проходження осінньо-зимового періоду Україна повинна мати на складах 2,7 илн тонн вугілля, тоді як зараз накопичено лише 1,2 млн тонн.

«Щоб вийти на запланований рівень запасів, потрібно щодня поповнювати без урахування спалювання на 34 тисяч тонн. Якщо зберігатиметься поточний темп, ми недоберемо необхідну кількість вугілля, це точно», – додав Ковальчук.

Повна безвідповідальність офіційних осіб як профільного міністерства, так і керівників державних монополій вражає.

Виконати план підготовки до опалювального сезону, починаючи з квітня 2015 року, вони не спромоглися, а ось план аварійних відключень вже готовий.

Висловлювання на кшталт «назбираємо», «тепла зима» пронизані непрофесійністю і бездарністю. Вугілля на дорозі не валяється, тим паче, що його дефіцит не виник спонтанно – така тенденція триває другий рік поспіль у силу зрозумілих обставин, а щодо «теплої зими», то існують синоптичні, гідрометеорологічні центри, які прогнозують кліматичну ситуацію на тривалий період.

Резюме – віялові вимкнення невідворотні в поточному році; робити це значно простіше, ніж виконувати свою роботу протягом року.

У світлі цього хочеться зрозуміти, яку відповідальність нестимуть офіційні особи за повний провал підготовки до опалювального сезону, чи, можливо, знову незручності і тяготи перекладуть на плечі населення, яке сидітиме без світла з холодними батареями протягом зими? Зате, з субсидіями та економічно обґрунтованими тарифами.

Міністерство аграрної політики та продовольства України

«Очікуємо, що за 2 півріччя 2015 року Україна отримає близько 4 млрд доларів валютної виручки, що на 12,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2014», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Аналогічну за змістом заяву в середу озвучив Арсеній Яценюк: «До кінця поточного року ми повинні додатково отримати у вигляді валютної виручки від реалізації аграрної продукції близько 4 мільярдів доларів США».

Глава Уряду нагадав, що ціна на нафту на світових ринках падає, що тягне за собою зниження собівартості: «Падає вартість добрив, і це буде позитивно впливати на ціни на природний газ. Але при цьому цінова кон’юнктура на основні види аграрної продукції на світових біржах залишається стабільною».

З приводу добрив, про які зазначив прем’єр-міністр, одразу наведемо ремарку ще одного члена Кабінету Міністрів:

Зважаючи на те, що очолюване паном Айварусом міністерство обома руками за приватизацію, цікаво: від приватизації Одеського припортового заводу, який є виробником аміаку, карбіду, вартість добрив для аграріїв зменшиться? Чи вони продовжуватимуть фінансувати монополістів, однак із американською складовою в статутному капіталі?

Продовжуючи виступ, Арсеній Яценюк доручив Міністру інфраструктури України Андрію Пивоварському і Міністру аграрної політики та продовольства України Олексію Павленку «далі проводити діалог із аграріями з приводу забезпечення реалізації їхньої продукції».

Україна входить у ТОП-3 світових експортерів зерна та має стратегічне значення в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки світу, – заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.

Міністр нагадав, що крім базових експортних культур Україна посідає восьме місце в світі за експортом курятини.

Він зазначив, що в географії українського аграрного експорту наразі пріоритетними визначено азійський, європейський та африканський ринки, до яких аграрний експорт зростає. Експорт до Європейського Союзу сягає майже $ 5 млрд. До Азії поставляємо продукцію на $ 6,6 млрд.

Одним із основних завдань є забезпечення продовольчого балансу всередині країни та цінової стабільності на аграрну продукцію в Україні, – наголосив прем’єр-міністр.

Підхопивши цю тему, профільний міністр запевнив, що: «Жодних підстав для зростання цін на хліб до кінця року немає». Минулого року теж дефіциту зернових в Україні не вбачалось, однак ціни на хліб підвищувалися щонайменше тричі. Дивно, чому не розглядається можливість зниження ціни на цей стратегічний товар для українців в умовах зростання урожаю зернових?

Завершуючи блок, присвячений питанням розвитку сільського господарства, хочеться констатувати, що чинний очільник профільного міністерства, як мінімум, запам’ятається історії України, як неповторний майстер сатири:

«Перетворення Дніпра в українську Міссісіпі є нагальним завданням, вирішення якого значно збільшить експортні можливості України. А саме логістичний ланцюг від поля до порту стане дешевшим, аграрне виробництво – більш прибутковим, що дасть поштовх для інвестицій, закупівель нової техніки, впровадження новітніх технологій, розвитку сучасної інфраструктури. Для вирішення проблеми збільшення обсягів перевезень із застосуванням річкового флоту та доведення обсягів річкових перевезень до 40–50 % від обсягів експорту з України, за підрахунками компанії «Нібулон», необхідні інвестиції у розмірі до 500 млн дол. Загальноукраїнські обсяги експорту при цьому збільшаться на 10 млн тонн та рік та сягатимуть до 40 млн тонн зерна».

Поряд з цим в умовах, коли всі надії та сподівання в аспекті розвитку сільського господарства як однієї з небагатьох галузей промисловості в Україні, яка цікавить іноземців в Україні та продукція якої є конкурентноздатною на європейських ринках, фактично єдиного непозичкового джерела надходження валюти в Україну, держава вирішила анулювати спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників – відповідні зміни до Податкового кодексу України минулого тижня оприлюднило Міністерство фінансів України.

Ймовірні наслідки такої реформи озвучив заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко:

«Сільськогосподарські підприємства втратять понад 19 млрд грн обігових коштів. Відбудеться різке зменшення обсягів виробництва, особливо в області тваринництва − на 25−30%, що призведе до закриття значної кількості підприємств, і скорочення робочих місць в діапазоні від 60−100 тисяч чоловік. Фонд заробітної плати в галузі знизиться більш ніж на 1,3 млрд гривень. Втрати експорту продукції АПК складуть $1,5−2 млрд щороку». Оптимістично, чи не так?

Різне, коротко:

Перший кадровий резерв префектів буде створено вже до квітня 2016 року, сказав віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, коментуючи проект закону «Про префектів».

«Згідно проекту перше призначення на посади префектів областей в усіх областях здійснюватиметься з відбором кандидатур на конкурсних засадах до 1 квітня 2016 року», – пояснив Геннадій Зубко.

За його словами, до 1 квітня 2016 року планується сформувати кадровий резерв префектів у кількості 100 осіб.

«Децентралізація – це передача повноважень із центру на місця. Однак, ці повноваження повинні отримати професійні, підготовлені управлінці із сучасним мисленням і баченням розвитку свого регіону. Запровадивши нову систему префектів, ми робимо наступний крок у реформі місцевого самоврядування і відкриваємо шлях для приходу до влади таких менеджерів, управлінців», – сказав він.

Почнімо з того, що зміни до Конституції України голосуватимуться тільки 31 серпня, і якщо політикум буде послідовним у позиціях перед виборцями, то їх не буде прийнято.

Поряд з цим парламентарі ніколи не відрізнялися принциповістю позиції, а відповідно, попри запевнення своїх виборців, ймовірно натиснуть кнопки «за».

Однак оскільки такого органу державної влади, посадової особи з тими повноваженнями, про які говорить Віце-прем’єр, в Україні на сьогодні ще не існує, як можна планувати наповнення кадрового резерву, встановлювати чіткі строки? Такі повідомлення черговий раз повинні сформувати в українців упевненість, що демократія в Україні є явищем відносним, уявним та декларативним.

Крім цього, Зубко, ймовірно, або ж сам не розуміє, про що говорить, або ж проект Закону України «Про префектів» здивує пересічних українців.

Децентралізація має за мету не передачу влади управлінцям із прогресивним мисленням, що названі префектами, а в першу чергу – делегування повноважень територіальним громадам, представниками яких є органи місцевого самоврядування, місцеві ради. Основними функціями префектів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці є здійснення нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування та посадовими особами місцевого самоврядування, координування діяльності.

Не префект визначає соціально-економічні напрями розвитку адміністративно-територіальної одиниці, а місцева громада, принаймні в теорії.

Міністерство фінансів України

Доволі приємною новиною, яку варто розглядати як перемогу Міністерства фінансів України є те, що Комітет приватних кредиторів України погодився списати Україні 20 % боргу і відтермінувати виплату решти боргу на чотири роки.

У світлі цього не хочеться навіть пригадувати про те, що обізнані про хід переговорів люди протягом вівторка-середи розхитали курс долара на міжбанку до позначки, близької до 23 грн (на чорному ринку 24 грн), а в четвер котування вже йшли на рівні 21 грн за 1 $, заробивши на цих спекуляціях декілька мільйонів гривень. Не хочеться згадувати про те, що в грудні 2015 року нас очікує вирішення питання з кредитом, наданим Російською Федерацією, який, попри старання прем’єра, не може вважатися приватним, а є публічним, тому на нього не можуть поширюватися умови досягнутої згоди.

Це досягнення слід розглядати як крок до зменшення тиску на платіжний баланс України протягом чотирьох років. У подальшому, звісно, будуть проаналізовані умови випуску нових боргових паперів, прив'язаних до зростання економіки України, але це буде пізніше.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.