Криза в енергетиці – театральне шоу для українців

7 августа 2015, 11:30
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
631
Криза в енергетиці – театральне шоу для українців

Вважаємо, що до основних причин, які призвели до дефіциту енергетичних потужностей в Україні, належать як об’єктивні фактори, так і очевидна, умисна бездіяльність уряду.

На початку минулого тижня НЕК «Укренерго» заявило про дефіцит 2800 МВт потужності в енергосистемі України. Як завжди блискавичний в реакції на проблемні суспільні питання, вдале використання яких, на його думку, може додати йому політичних балів, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк анонсував та 3 серпня провів засідання антикризового енергетичного штабу з даного приводу.

До об’єктивних причин падіння потужностей можна віднести: зупинку роботи трьох енергоблоків на Вуглегірській ТЕС (ПАТ «Центренерго») і Миронівській ТЕС («ДТЕК Донецькобленерго») внаслідок обстрілу; поломки блоку №?2 Ладижинської ТЕС,  блоку №1 на Запорізькій ТЕС;  позаплановий ремонт блоку №1 Запорізької АЕС; технічні несправності на трансформаторах підстанції «Вінницька» й АТ-3 на Південноукраїнській АЕС.

Нагадаємо, що за аналогічного дефіциту потужності минулого року, Кабмін постановою №372 від 13 серпня 2014 року затвердив порядок вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електроенергії, а розпорядженням №764 від того ж числа уперше затвердив необхідність вжиття таких заходів. Згодом такі заходи подовжували розпорядженнями від 1 жовтня, 7 листопада, 8 грудня 2014 року, 14 січня і 25 лютого 31 березня 2015 року.

Цей режим давав додаткові можливості НКРЕКП щодо встановлення тарифів і проведення розрахунків, а для оператора енергосистеми "Укренерго" - для виконання технічних функцій передачі й використання енергопотужностей.

На той час необхідність вжиття відповідних заходів виникла в результаті бойових дій на Донбасі, що спричинили зниження видобутку вугілля та його підвезення на електростанції, які є основними споживачами вугільної продукції, що призвело до дефіциту потужностей в енергосистемі.

Арсеній Яценюк в ході засідання антикризового енергетичного штабу відзначив необхідність здійснити 25 пунктів із плану заходів в енергетичній сфері, наданого групою міжнародних експертів.

Так, відповідно до звіту групи існує два сценарії розвитку подій: І — при мінус 5 градусах за Цельсієм, вугілля марки А і Г не вистачає  — 7 мільйонів тонн; ІІ — при мінус 20 — 11 мільйонів тонн».

Між тим, і без іноземців Рада національної безпеки і оборони України 6 травня 2015 року прийняла рішення "Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року "Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року та додаткові заходи для гарантованого забезпечення вітчизняних споживачів енергоносіями», яким, зокрема, доручалось:

— Кабінету Міністрів України невідкладно визначити додаткові заходи щодо створення в Україні конкурентного ринку вугілля, передбачивши впровадження біржової форми торгівлі вугіллям на електронних біржових майданчиках;

— у двомісячний строк (тобто, строк виконання формально до 28.07.15) вжиття заходів щодо забезпечення контролю за станом готовності підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу до виконання завдань в особливий період; диверсифікації джерел постачання вугілля в Україну;

— до 15 липня 2015 року затвердити нову Енергетичну стратегію України;

— Міністерству енергетики та вугільної промисловості України невідкладно затвердити баланси виробництва та споживання електричної енергії в Україні на 2015 рік з урахуванням необхідності оптимального завантаження існуючих потужностей атомних, теплових та гідроелектростанцій;

— визначити до 1 червня 2015 року обсяг та джерела покриття дефіциту вугілля (з урахуванням пріоритетності заходів з диверсифікації постачання вугілля) для задоволення потреб теплових електростанцій під час опалювального сезону 2015/16 року.

Фактично жоден із перелічених заходів не те, що вчасно, а взагалі не виконано, тоді як, за умови виконання покладених на них завдань, і уряд і профільне міністерство станом на сьогодні мали б чітке розуміння джерел постачання вугілля для потреб теплової генерації.

Так, уряд повинен був з 01.06.15, вже готуватись до опалювального сезону 2015/2016 років, тобто протягом 2 місяців запасатись сировиною для попередження спадів потужності в енергетичній системі України, а  не демонструвати «стурбованість».

В світлі цього також варто пригадати і відсутність до цього часу програми реформування вугільної галузі, яку ще в кінці квітня 2015 року  прем’єр вимагав від міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина.

Це теж схоже на збіг?!

Тому, на нашу думку, минулорічна ситуація повторюється в силу відсутності будь-яких дій до виконання таких заходів. Така бездіяльність є  проявом цинізму стосовно власного населення, оскільки в кінцевому результаті страждатиме від віяльних вимкнень електроенергії саме воно, а урядники, умисно доводячи ситуацію до критичної, отримають можливість приймати управлінські рішення з метою подолання створеної ними ж кризи, які будуть економічно збитковими для економіки країни. При цьому, зовнішні мотиви таких вчинків будуть благі — для подолання кризи, а реальні — особиста вигода.

Нагадаємо деяку хронологію розвитку ситуації, у якій населення, з поміж іншого, є заручником підкилимних ігор бізнес-груп.

Так, керівник Укренерго (якого вважають креатурою російського олігарха Григоришина, наближеного до президента України та міністра енергетики та вугільної промисловості), звинувачує одну з компаній ДТЕК в тому, що досі не розроблено проект, який би дозволяв Бурштинській ТЕС виробляти енергію як на експорт, так і на ОЕС України (10 із 12 блоків працюють на експорт електроенергії до Європи).

До речі, експорт електроенергії до Польщі було відновлено на початку липня 2015 року та за перші 2 тижні липня експортовано 34 млн кВт/год.

ДТЕК зі свого боку заявив, що ще в листопаді 2014 року надав «Укренерго» всю необхідну інформацію щодо зміни конфігурації роботи блоків  два з них вже працюють на енергосистему України.

ДТЕК зазначає, що Міністерство не може забезпечити сталий режим транспортування вугілля (відсутня достатня залізнична тяга та порожні вагони, до підприємств теплової генерації).

Примітка:

Не можемо при цьому оминути увагою дані, оприлюднені виданням ЛІГАБізнесІнформ, щодо переліку компаній, яким офіційно дозволено вивезення вугілля з непідконтрольних територій Луганської та Донецької областей

Коментарі зайві.

03.08.15 Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вимагав від міністра палива та енергетики Володимира Демчишина гарантій, що взимку в Україні не буде віяльних вимкнень електроенергії.

«Так, я це гарантую», - сказав Демчишин, зазначивши, що «якщо ті кошти, які ми виділили, будуть використані ефективно, якщо ДТЕК не буде саботувати поставки вугілля на станції».

Зі слів міністра країна планує закуповувати енергетичне вугілля в Південній Африці, США та Росії, акумулювавши 3 млн тонн вугілля різних марок на станціях як ДТЕК, так і «Центренерго».  

«Основний об’єм, очікуємо, буде завозитися морським шляхом із Південної Африки, США та інших країн», - сказав він.

«Крім того очікуємо, що буде завозитися вугілля із Росії. Це також певний фактор ризику, але в рамках підготовки до опалювального сезону я не бачу іншої можливості, як купляти вугілля у всіх постачальників, в яких ми можемо це зробити».

Таким чином, все, на що сьогодні спромігся уряд, за результатами 5-ти місячної підготовки до опалювального сезону, це визначитись, що вугілля буде імпортуватись.

Відповідно до відомостей Державної фіскальної служби Україна в січні-червні 2015 імпортувала кам’яного вугілля і антрациту на загальну суму 857, 566 млн дол., найбільшими постачальниками вугілля для України в січні-червні 2015 були   Росія на 364, 668 млн дол., США – 231, 714 млн дол., з Австралії – 68,956 млн дол.  

При цьому, в минулому році дефіцит енергетичного вугілля Україна почала відчувати  з літа 2014 року, коли повністю втратила контроль внаслідок військових дій над частиною Донбасу, де розташована велика частина шахт.

За 2014 році імпортувала кам’яного вугілля і антрациту на загальну суму 1,773 млрд дол., всього 14 млн 697,342 тис. тонн.

Фактично весь імпорт припав на ІІ половину 2014 року.

Ситуація на Донбасі протягом 2015 року не змінилась, контроль над територіями, які було окуповано минулого року, — не повернуто.

Відповідно, правильно було б розраховувати на те, що потреба в імпортному енергетичному вугіллі повинна була зрости щонайменше удвічі.  

Тобто, якщо розглядати це питання з точки зору особистої  корупційної зацікавленості урядовців, «пиріг» збільшився удвічі.  Чому ми говоримо про корупційну складову? Пригадайте скандали з постачанням африканського вугілля минулого року, і тоді комерційна складова в діяльності чиновників стає більш ніж зрозумілою.

Напередодні проведення антикризового енергетичного збіговиська, міністр Демчишин, публічно заявив, що Україна купуватиме антрацит у ПАР за ціною $80 за тонну.

Дещо інший ціновий діапазон зазначають експерти.

Так, за їх даними зараз ціна $58 за тонну в портах Нідерландів. Якщо $80 за тонну вугілля калорійністю в 6000 калорій і з постачанням на станцію призначення, то це непогана ціна. Але знову ж таки, все залежить від умов і калорійності.  

Водночас в Укрпромзовнішекпертизі зазначили зовсім інші дані: вугілля з ПАР на RB калорійністю 5500 коштує $40 за тонну, 6500 – $47, російське вугілля – у районі $40, австралійське – у районі $50. «Для теплових станцій зазвичай використовується найдешевші і найдоступніші марки вугілля. Так, поточні ціни на енергетичне вугілля (приведене до калорійності 6000 ккал/кг) на умовах CIF ARA (Північнозахідна Європа) становлять $58–59/т, а на умовах FOB Richards Bay (ПАР) – $56–57/т», — зазначили у відомстві.

Відчуйте різницю, де $80, а де $60.

Обсяги постачання:

Станом на 29 липня 2015 року на складах ТЕС було 1,4 млн тон вугілля, тоді як рік тому цей показник був удвічі більшим —3,2 млн тонн.  

Для нормального проходження опалювального сезону до жовтня потрібно накопичити на складах мінімум 3–3,5 млн тон готового вугілля, половина з якого вугілля антрацитової групи.

$20 на обсязі 1,5 млн тон перетворюється в $30 млн, за поточним курсом 660 млн грн.  

Ціна кризи в енергетиці станом на сьогодні

Загравшись зі своїми меркантильними забаганками, урядовці забули, або ж не врахували строки, необхідні для фактичної доставки товару в Україну.

Знову ж таки, зі слів Міністра Демчишина, за місяць українські порти можуть перевантажити близько 400 тисяч тонн.

Тобто, станом на початок серпня, за 2 повних місяці до початку опалювального періоду,  на складах ТЕС не вистачає енергетичного вугілля, яке теоретично, якщо враховути слова Міністра, фізично може бути розвантажено в портах України за 3 місяці. Не говорячи про те, що середній срок постачання вугілля з ПАР та Австралії складає 45-60 днів.

Чи є станом на сьогодні кошти для закупівлі цього вугілля?

На початку червня було анонсовано, що Кабінет міністрів планує виділити на закупівлю вугілля 3 млрд грн. Відповідні розпорядження було винесено на розгляд Уряду, а вже 28 липня стало відомо, що «Ощадбанк» виділяє під ці цілі кредит у 2 млрд грн.  

Як наслідок, гроші отримано від державного банку для закупівель товару за завищеними цінами. Нічого не нагадує?

А тепер декілька слів про інтереси громадян та тариф. Нагадаємо, що тарифи на електроенергію підвищуватимуться протягом найблищих 2-х років.

Наприкінці березня 2015 року Демчишин зазначав, що Міненерговугілля має обґрунтоване переконання стосовно собівартості (видобутку вугілля на шахтах ДТЕК), і вона становить приблизно 800–900 грн за тонну. До балансу його включаємо по 1100 грн. При вартості вугілля в 1100 грн за тонну, собівартість 1 кВт/год електроенергії становить десь 70–75 коп.  

У цих словах міністра відстежується пряма залежність тарифу для населення від  ціни на вугілля.  

При орієнтовній ціні в $80 за 1 тону імпортної сировини, переводимо в гривневий еквівалент, який необхідно відобразити в балансі, — 1760 грн за 1 тону.  

При 1100 грн/1т, собівартість  1 кВт — 70-75 коп.

Відповідно, при 1760 грн/1т, собівартість 1 кВт складатиме = 1,2 грн.

Такою вбачається майбутня собівартість 1 кВт енергії з імпортного вугілля за озвученою міністром ціною.

Для її покриття, потрібно буде переглядати закупівельний тариф, за яким Енергоринок викуповуватиме в підприємств теплової генерації електроенергію, а, відповідно, і переглядати тарифи для населення, в сторону збільшення.

А враховуючи те, що надзвичайний стан в енергетичній галузі буде запроваджено і цього року, НКРЕКП, очолювана іншим, пов’язаним з президентом, міністром енергетики та вугільної промисловості, чиновником, матиме достатні, законні підстави, для такого підвищення.

Кому криза, а кому бізнес, просто бізнес, нічого особистого.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.